Рішення № 86230464, 04.12.2019, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1577/19

Провадження № 2-о/304/51/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2019 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

заявника – ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами окремого провадження цивільну справу № 304/1577/19 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Дубриницька сільська рада Перечинського району Закарпатської області та ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини у квартирі АДРЕСА_1 . Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мама ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 – вітчим ОСОБА_3 . Після їх смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , яка належала матері та вітчиму на праві спільної власності. За життя спадкодавці заповіти не складали. Так, після смерті ОСОБА_4 і він, і її чоловік, ОСОБА_3 , прийняли спадщину за мамою та дружиною відповідно, так як постійно проживали разом з нею у вказаній квартирі. Крім цього, на момент смерті вітчима він також продовжував постійно проживати разом з ним у спадковому будинку, відтак вважається таким, що спадщину прийняв. Разом з цим, йому було відмовлено у оформленні такої, так як він за адресою місцезнаходження спадкового майна зареєстрованим не був, із відповідною заявою до нотаріуса про прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався. Оскільки він є єдиним спадкоємцем майна покійних (його брат ОСОБА_2 спадщину за ними не прийняв, давно проживає у Великоберезнянському районі), у нього існують перешкоди у оформленні належних йому прав власника зазначеної квартири, тому просить заяву задовольнити.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 просив заявлені вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення вимог не заперечив, так як він на момент смерті ОСОБА_3 проживав окремо, а саме у Великоберезнянському районі, тоді як проживав з вітчимом та доглядав постійно за ним саме заявник, його брат ОСОБА_1 .

У судове засідання представник Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області як заінтересованої особи не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення вимог заяви не заперечила.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що проживає поряд із квартирою АДРЕСА_1 . Їй відомо, що з 1976 року і аж до смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заявник проживав із ними, допомагав їм поратися по господарству і доглядав за ними. Після смерті останніх займався їх похоронами. Переїхав з дружиною проживати у інше місце тільки коли необхідність перебування у вказаній квартирі відпала (родичі померли).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що заявник є його батьком. Такий за життя бабусі вів з нею та її чоловіком спільне господарство, проживаючи спільно у квартирі останніх. ОСОБА_1 після смерті своєї мами продовжив проживати разом з вітчимом та одноосібно доглядати за ним аж до моменту його смерті.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мама заявника ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 – його вітчим ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвами про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області 19 серпня 2003 року та серії НОМЕР_2 , виданим Відділом РАЦС Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області 16 березня 2005 року, відповідно (а. с. 6, 7, 9, 23).

Також встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 09 вересня 1998 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були власниками квартири АДРЕСА_1 (а. с. 10).

Як вбачається з довідок виконкому Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області, на день та протягом шести місяців після смерті ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 був зареєстрований та проживав ОСОБА_3 , а також проживав без реєстрації ОСОБА_1 (а. с. 24, 25).

Крім цього, згідно довідки виконкому Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області № 318 від 02 травня 2018 року заявник ОСОБА_1 на день смерті ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) здійснював за ним догляд, вів разом з останнім спільне господарство та проживав (а. с. 8).

Разом з цим, відсутність реєстрації місця проживання заявника за останнім місцем проживання спадкодавця ОСОБА_3 створює йому перешкоди у реалізації належного права на розпорядження спадковим майно, тому з метою усунення таких просить встановити факт, що має юридичне значення.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз`яснено в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Згідно ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З огляду на положення наведеної норми Закону Верховний Суд у справі №404/2163/16-ц не взяв до уваги доводи касаційної скарги, що відсутність реєстрації місця проживання відповідача за останнім місцем проживання спадкодавця є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

За таких обставин, вказаний висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц, суд згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує до даних правовідносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, а саме довідки сільської ради та покази свідків, які узгоджуються між собою, суд вважає підставною заяву ОСОБА_1 , а відтак приходить до висновку, що у судовому засіданні доведено факт його постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини у квартирі АДРЕСА_1 .

Отже, керуючись ст. ст. 5, 7, 81, 89, 258-259, 263 ч. 4, 265, 294, 315 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), заінтересовані особи – Дубриницька сільська рада Перечинського району Закарпатської області (89210, Закарпатська область, Перечинський район, с.Дубриничі, вул. Центральна, № 55; код в ЄДРПОУ 04351179) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) про встановлення факту, що має юридичне значення — задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини у квартирі АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне судове рішення складено 04 грудня 2019 року

Головуючий: Ганько І. І.