Ухвала суду № 86229870, 10.12.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 грудня 2019 р. № 400/2435/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Єрошкіної Л.В., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву про стягнення витрат на послуги адвоката в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю " РЕНТА-Н ", вул. Шкільна, 15,с. Михайло-Ларине, Вітовський район, Миколаївська область, 57222 до Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 Державної фіскальної служби України, Львівська пло., 8, Київ, 54053 проскасування рішення від 11.07.2019 р. №1219780/41907606 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 06.06.2019 р. № 22 за датою її подання,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Рента-Н» звернулось до адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області та ДФС України з вимогами скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 11.07.2019 №1219780/41907606, зобов`язати ДФС зареєструвати податкову накладну №22 від 06.06.2019.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 р. позов ТОВ «Рента-Н» задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 11.07.2019 №1219780/41907606, зобов`язано ДФС зареєструвати податкову накладну № 22 від 06.06.2019, а також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь ТОВ «Рента-Н» судові витрати в розмірі 1921 гривень та за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України судові витрати в сумі 1921 гривень.

04.12.2019 року від представника позивача надійшла заява про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 11000 грн. До клопотання позивачем додано докази понесення судових витрат на правову допомогу: копію протоколу №2 від 18.07.2019, копію рахунку-фактури №ПН-1/22 від 22.07.2019, копія акту №ПН-1/22 від 21.11.19, копія платіжного доручення №471 від 25.11.19.

Ухвалою суду від 06.12.19 призначено розгляд вказаного клопотання у судовому засіданні 10.12.19.

В судовому засіданні 10.12.19 представник позивача просив задовольнити клопотання у повному обсязі.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 3 статті 143 КАС передбачено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Судом, під час ухвалення рішення 20.11.2019 було розглянуто питання щодо розподілу судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн на підставі наявних у справі доказів: договір-доручення № ПН-1 про надання правової допомоги від 17.07.2019, що був укладений Товариством і Адвокатським об`єднанням “Адвокатська фірма “Правозахисник”; додаток № 1 до договору – протокол № 1 узгодження договірної ціни від 17.07.2019; ордер на надання правничої правової допомоги від 17.07.2019 № 1001112; платіжне доручення від 05.08.2019 № 255 на суму 7000 грн., рахунок-фактура №ПН-1/22 від 25.07.19.

Отже, питання щодо відшкодування судових витрат на правову допомогу по справі №400/2435/19 вже було розглянуто судом.

Заяви про неможливість на час розгляду справи подати докази, що підтверджують розмір понесених витрат на правову допомогу, та подання їх протягом 5 днів після ухвалення рішення, до прийняття рішення по справі позивачем не надано.

Представник позивача звернувся із заявою про стягнення судових витрат на послуги адвоката в сумі 11000 грн по справі № 400/2435/19 04.12.19 року, тобто після закінчення встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України строку подання такої заяви та доказів понесення судових витрат.

Більш того, надані докази 04.12.19 не відповідають та не співставляються з доказами, наявними в матеріалах справи на час прийняття рішення. Навіть сама заява від 04.12.19 містить в собі розбіжності щодо суми витрат ( в заяві позивач просить відшкодувати 11000 грн, а докази надає на 7000 грн).

У будь-якому випадку, оскільки заява про стягнення судових витрат надійшла після закінчення встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України строку подання такої заяви та доказів понесення судових витрат, суд приходить до висновку про залишення її без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.139, 143, 248, КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника ТОВ "Рента-Н" про стягнення судових витрат на правову допомогу по справі № 400/2435/19 залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання повного тексту.

Суддя В. В. Біоносенко