Рішення № 86229827, 09.12.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 р. Справа № 400/2226/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 02.04.2019р. 00021061306, № 00021051306, № 00021041306, № 00021031306, № 00021001306, № 00021021306, № 00021011306, № 00021071306 та № 00032081306 та рішень від 02.04.2019р. № 0001081306, № 0001071306,ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 02.04.2019 року № 00021061306, № 00021051306, № 00021041306, № 00021031306, № 00021001306, № 00021021306, № 00021011306, № 00021071306 та № 00032081306, рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 02.04.2019 року № 0001071306; рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.04.2019 року № 0001081306.

Ухвалою від 09.08.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 09.12.2019 року суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що факт підпису ФОП ОСОБА_1 у направленні на проведення перевірки, не свідчить про факт допуску посадових осіб контролюючого органу до цієї перевірки. Навпаки, - факт прямого зазначення про відмову від проведення перевірки та в допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, який був виражений в тому числі письмово, в листах від 12.02.2019 року та від 14.02.2019 року, а також оскарження наказу на проведення перевірки № 248 від 07.02.2019 року є підтвердженням недопуску посадових осіб ГУ ДФС до проведення перевірки. Більше того, не отримавши копію наказу та не ознайомившись із направленням на проведення перевірки, позивач взагалі не мав змоги оцінити законність проведення перевірки, оскільки до моменту вручення копії наказу йому не було відомо підстави, на яких така перевірка повинна бути проведена.

Крім того, оскільки перевірка проводилась за адресою ГУ ДФС, її не можна вважати виїзною, що прямо протирічить наказу на проведення перевірки № 248 від 07.12.2019 року.

Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні позову просив відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача, ГУ ДФС зазначило, що наказ на проведення перевірки від 12.02.2019 року № 248 було вручено позивачу, як і пред`явлено направлення на проведення перевірки від 12.02.2019 року № 357/14-29-13-06. Позивачем було проставлено відповідні записи у зазначеному направленні, а отже позивач допустив посадових осіб ГУ ДФС до проведення перевірки.

Перевіркою встановлено ведення обліку доходів та витрат з порушеннями норм чинного законодавства, заниження податкових зобов`язань та порушення термінів сплати по єдиному податку з фізичних осіб, порушення термінів формування та подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, несвоєчасна сплата єдиного внеску, заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість (ПДВ), завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду та сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, несвоєчасна реєстрація податкових накладних, порушення термінів сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість, не подання у термін до контролюючого органу повідомлення за формою № 20-ОПП про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням та не надання до перевірки первинних документів.

Враховуючи значні порушення позивачем норм податкового законодавства, відповідачем законно та обґрунтовано винесено податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 24.12.2012 року. Види економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 згідно КВЕД: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

У період з 12.02.2019 року по 18.02.2019 року посадовими особами ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 25.02.2019 року № 254/14-29-13-06/3013827054 (далі - Акт перевірки).

Перевірку проведено на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ч. 1 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. 13, 14 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон України № 2464), наказу ГУ ДФС № 248 від 07.02.2019 року та направлення на перевірку від 12.02.2019 року № 357/14-29-13-06 (арк. 1 Акту перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пп. 296.1.2 п. 296. 1 ст. 296 ПК України - ФОП ОСОБА_1 не вів облік доходів та витрат за період з 01.01.2016 року по 31.121.2018 року (книга обліку доходів і витрат платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 року № 579 не реєструвалась);

- пп. 292.1 п. 292.1 ст. 292 ПК України - ФОП ОСОБА_1 занижено податкові зобов`язання по єдиному податку з фізичних осіб за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року у сумі 35311,26 грн.;

- п. 295.3 ст. 295 ПК України - ФОП ОСОБА_1 порушено термін сплати податкових зобов`язань з єдиного податку за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року на суму 19224,15 грн.;

- п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, п. 3.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 - ФОП ОСОБА_1 не було включено до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за IV квартал 2017 року, І квартал 2018 року, ІІ квартал 2018 року, IV квартал 2018 року (не відображено виплачені доходи фізичним особам-підприємцям за ознакою доходу 157);

- п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464 - не надання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік;

- п. 2 ч. 11 ст. 35 Закону України № 2464 - ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року встановлена несвоєчасна сплата єдиного внеску за 2016 року;

- п. 185.1 ст. 185, п. 189.1 ст. 189, пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України - заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року на загальну суму 425044,23 грн.;

- п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України - завищення значення р. 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» та р. 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року на загальну суму ПДВ 221156,76 грн. з урахуванням залишків від`ємних значень попередніх періодів;

- п. 201.10 ст. 201 ПК України - несвоєчасна реєстрація податкових накладних, виписаних ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року на суму ПДВ 646200,99 грн.;

- п. 203.2 ст. 203 ПК України - ФОП ОСОБА_1 порушено терміни сплати податкових зобов`язань з ПДВ за період з 01.01.2016 року 31.12.2018 року на суму 3713,80 грн.;

- п. 63.3 ст. 63 ПК України - не надання ФОП ОСОБА_1 до контролюючого органу повідомлення за формою № 20-ОПП про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

- п. 44.3 ст. 44 , п. 85.2 ст. 85, пп. «б» п. 176.1 ст. 176 ПК України - не надання до перевірки первинних документів за період з 01.01.2016 року по 31.122.018 року.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС винесено:

- рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 02.04.2019 року № 0001071306, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 170,00 грн;

- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.04.2019 року № 0001081306, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 315,60 грн. та нараховано пені у розмірі 2,10 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 02.04.2019 року № 00021071306, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 323100,49 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 02.04.2019 року № 00021081306, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 221156,76 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 02.04.2019 року № 00021011306, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 510,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 02.04.2019 року № 00021021306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб на 35311,26 грн. та нараховано штрафні санкцій у розмім 8827,81 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 02.04.2019 року № 00021001306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з виробників в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 425044,23 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 106261,06 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 02.04.2019 року № 00021041306, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 3844,83 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 02.04.2019 року № 00021051306, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 371,38 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 02.04.2019 року № 00021061306, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 510,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням ГУ ДФС, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з настапного:

Положеннями п. 86.8 ст. 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення. При цьому така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення.

Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в звязку допущенням таким платником порушень необхідно дотримуватись певних умов, зокрема, спочатку провести податкову перевірку відповідно до норм чинного законодавства.

Отже, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.10.2018 року у справі № 808/1746/15.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.04.2019 року у справі № 400/380/19 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Миколаївській області від 07.02.2019 року № 248 «про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ».

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.04.2019 року у справі № 400/380/19 залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначалось вище, наказ ГУ ДФС від 07.02.2019 року № 248 був підставою проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено Акт перевірки, на підставі якого винесено оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій, а предметом розгляду справи № 400/380/19 - законність прийняття вказаного наказу та проведення перевірки на його підставі.

Враховуючи викладене, визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної відповідачем, є безумовною підставою для визнання незаконними і прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.09.2019 року у справі № 0340/1931/18.

Також, у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 812/1283/17 зазначено: «… у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню…»

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 159, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 02.04.2019 року № 00021061306, № 00021051306, № 00021041306, № 00021031306, № 00021001306, № 00021021306, № 00021011306, № 00021071306 та № 00021081306.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 02.04.2019 року № 0001071306.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.04.2019 року № 0001081306.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 9605,00 грн. (дев`ять тисяч шістсот п`ять гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.12.2019 року.

Суддя О.В. Малих