Рішення № 86229698, 05.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №1.380.2019.003790

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сасевича О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шиц А.А.,

представника позивача Стець Я.Я.,

представника відповідача Іванського В.І.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛІНС» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛІНС» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Львівській області №3249 від 29.05.2019 року «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ФЕЛІНС» (код ЄДРПОУ 41854853), з врахуванням наказу Головного управління ДФС у Львівській області №4313 від 18.07.2019 року «Про поновлення перевірки».

Ухвалою судді від 25.07.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

В обґрунтування позову зазначено, що спірні накази, винесені відповідачем є протиправними, оскільки видані без належної правової підстави. Позивач зазначає, що на момент прийняття наказу №3249 від 29.05.2019 року «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ФЕЛІНС» (код ЄДРПОУ - 41854853) у Головного управління ДФС у Львівській області не існувало плану-графіка на 2019 рік, до якого би було включено ТОВ «ФЕЛІНС» з терміном перевірки – червень 2019 року, а тому були відсутні законні підстави для проведення документальної виїзної перевірки. Позивач вважає, що винесення наказу про проведення планової документальної перевірки без наявності затвердженого ДФС плану-графіку проведення такої законодавством не передбачено, у зв`язку із чим за захистом порушених прав звернувся до суду.

Ухвалою суду від 25.07.2019 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

08.08.2019 року представником позивача було подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, яку судом прийнято до розгляду.

Так, згідно заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Львівській області №3249 від 29.05.2019 року «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ФЕЛІНС» (код ЄДРПОУ - 41854853);

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Львівській області №4313 від 18.07.2019 року «Про поновлення перевірки ТОВ «ФЕЛІНС» (код ЄДРПОУ - 41854853).

12.08.2019 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи та з якого слідує таке.

Відповідно до п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, 29.05.2019 року відповідачем було надіслано повідомлення про проведення планової перевірки від 29.05.2019 року №254 та наказ від 29.05.2019 року №3249.

В наказі від 29.05.2019 року №3249 зазначено, що перевірку буде розпочато 19.06.2019 року. Наведене свідчить, що наказ на перевірку був відправлений за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки.

Представник відповідача наголосив також, що 19.06.2019 року посадовими особами було допущено працівників контролюючого органу до перевірки, однак оскільки на підприємстві були відсутні первинні документи, які були вилучені в межах кримінального провадження, тому у відповідності до приписів п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України, було винесено наказ про перенесення терміну проведення перевірки від 20.06.2019 року №3777.

Тож, у подальшому, відповідно до наказу від 18.07.2019 року №4313 про поновлення перевірки, податковим органом було поновлено перевірку ТзОВ «ФЕЛІНС» з 22.07.2019 року, позаяк відпали підстави, передбачені приписами п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України.

У зв`язку із цим, представник відповідача вважає, що приймаючи оскаржувані накази контролюючий орган діяв на підставі та в межах наданих йому повноважень.

29.08.2019 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду від 23.09.2019 року було задоволено клопотання представника позивача та продовжено строк підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 07.10.2019 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні, що відбулося 06.11.2019 року судом було здійснено заміну відповідача - Головного управління ДФС у Львівській області на належного - Головне управління ДПС у Львівській області.

18.11.2019 року представником позивача подані до суду додаткові письмові пояснення щодо суті спору.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити з підстав, що викладені у позові, відповіді на відзив та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву та усних поясненнях.

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Львівській області було прийнято наказ від 29.05.2019 року №3249 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ФЕЛІНС» (код ЄДРПОУ – 41854853)», яким, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п..п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, згідно зі затвердженим ДФС України планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік було вирішено провести з 19.06.2019 року тривалістю 10 робочих днів документальну планову виїзну перевірку позивача за період діяльності з 09.01.2018 року по 31.03.2019 року, з метою дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ограни державної фіскальної служби.

У зв`язку з цим, згідно зі затвердженим ДФС України планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік та на підставі ст.77 Податкового кодексу України, відповідачем було виписано повідомлення від 29.05.2019 року №254 із зазначенням дати початку проведення перевірки та долученням копії наказу про її проведення, яке було скероване позивачеві 29.05.2019 року та отримане останнім, що не заперечується учасниками справи.

Судом також встановлено, що ТОВ «ФЕЛІНС» було надано начальнику ГУ ДФС у Львівській області повідомлення від 13.06.2019 року «Щодо проведення планової перевірки», в якому проінформовано контролюючий орган, що підприємство не має можливості надати для планової документальної перевірки необхідні документи, оскільки вони були вилучені співробітниками ГСУ ФР ДВС України під час обшуку в рамках кримінального провадження №32091700110000030 від 20.03.2017 року, до якого було долучено, зокрема, копію протоколу обшуку від 18.04.2019 року.

Крім того, матеріалами справи засвідчується, що ТОВ «ФЕЛІНС» було надано начальнику ГУ ДФС у Львівській області повідомлення від 20.06.2019 року «Щодо надання документів для планової перевірки», в якому повторно зазначено про вилучення документів у рамках кримінального провадження №32091700110000030 від 20.03.2017 року та вказано про неповернення підприємству таких документів.

Відповідно до зібраних матеріалів судом установлено, що наказом від 20.06.2019 року №3777 «Про перенесення терміну проведення перевірки» ГУ ДФС у Львівській області, відповідно до п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України, п.1.2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, за наслідком розгляду доповідної записки начальника управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області від 20.06.2019 року №171/14.8-14, було перенесено з 20.06.2019 року термін проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ФЕЛІНС» до дати отримання від головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС копій всіх вилучених документі або забезпечення доступу до них.

Листом від 11.07.2019 року №22001/7/99-99-23-01-17 слідчий у кримінальному провадженні - заступник начальника першого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України проінформував відповідача про повернення представникам відповідних підприємств всіх документів, вилучених у ході обшуку в рамках кримінального провадження №32091700110000030 від 20.03.2017 року (за протоколом від 18.04.2019 року).

Наказом від 18.07.2019 року №4313 «Про поновлення перевірки», відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, п.п.1.2.6, 1.4.7 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, за наслідком розгляду доповідної записки заступника начальника управління - начальника відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області від 18.07.2019 року №201/14.8-14, відповідачем було поновлено з 22.07.2019 року виїзну документальну планову перевірку ТОВ «ФЕЛІНС».

Як встановлено судом, 22.07.2019 року представником ТОВ «ФЕЛІНС» було відмовлено в допущені представників контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки, що була призначена до проведення наказами від 29.05.2019 року №3249, від 20.06.2019 року №3777, про що складено відповідний акт про відмову в допуску від 22.07.2019 року №802/148/41854853. В акті про відмову в допуску вказано, що причиною відмови платник податків визначив невідповідність перевірки вимогам ст.77 Податкового кодексу України.

Окрім того, судом встановлено, що ТОВ «ФЕЛІНС» було включене до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік у червні 2019 року.

А саме, матеріалами справи засвідчується та не заперечується учасниками, що доповідною запискою від 24.05.2019 року №303/14.09-17 від управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області на ім`я начальника ГУ ДФС у Львівській області було запропоновано погодити включення до плану-графіка проведення планових документальних перевірок на 2019 рік (червень), зокрема, ТОВ «ФЕЛІНС» (з підстав двох ризиків високого ступеня – рівень сплати податку на додану вартість та податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати цих податків за відповідною галуззю).

Листом від 27.05.2019 року №2927/8/14.9-10 «Про надання проекту коригування плану-графіку» ГУ ДФС у Львівській області було скеровано в Департамент аудиту ДФС України відповідний проект, до якого включено ТОВ «ФЕЛІНС».

Коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок у червні 2019 року було затверджено в.о. голови ДФС України 12.06.2019 року, відповідний план-графік на 2019 рік (з урахуванням коригування) та оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС України.

Позивач, стверджуючи про те, що наказ про призначення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ФЕЛІНС» у червні 2019 року та наказ про перенесення такого терміну проведення перевірки були прийняті безпідставно (оскільки на час призначення перевірки ТОВ «ФЕЛІНС» не було включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок у червні 2019 року, більш того, внесення суб`єктів перевірки до такого плану-графіка впродовж календарного року нових не відповідає приписам чинного законодавства України), оскаржив їх до суду за цим позовом, із метою відновлення в судовому порядку своїх прав та інтересів.

З огляду на вищевказане, аналізуючи спірні правовідносини, доводи й аргументи сторін, суд відзначає наступне.

Пунктом 61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль – система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог Податкового кодексу України, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Податковим кодексом України, а фактичні перевірки – Податковим кодексом України та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 77.1 ст.77 Податкового кодексу України передбачено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Згідно з п.77.2 ст.77 Податкового кодексу України, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім – не частіше ніж раз на два календарних роки, високим – не частіше одного разу на календарний рік.

Як визначено в п.п.14.1.164 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, план-графік документальних виїзних перевірок – перелік платників податків, що підлягають плановій перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року.

Відтак, слід резюмувати, що призначення та проведення документальних планових перевірок можливе лише за умови включення відповідного платника податків до плану-графіка проведення документальних планових перевірок у відповідному році.

Відповідно до ст.77 Податкового кодексу України, з метою удосконалення організації роботи з формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків наказом Міністерством фінансів України від 02.06.2015 року №524 було затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (надалі по тексту – Порядок №524).

Згідно з абз.2-4 п.1 розд.І Порядку №524, річний план-графік для документальних планових перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складається відповідно до вимог ст.77 Податкового кодексу України.

План-графік документальних планових перевірок щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, складається з квартальних планів-графіків відповідно до вимог ст.346 Митного кодексу України.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування.

При цьому, суд зазначає, що нормами ст.77 Податкового кодексу України не передбачено коригування (оновлення) вже оприлюдненого плану-графіка, як і не передбачено можливості формування місячних, квартальних чи інших різновидів планів-графіків перевірок щодо дотримання податкового законодавства та не встановлено строки для їх оприлюднення, не закріплено право контролюючого органу на коригування (оновлення) оприлюдненого плану-графіка перевірок.

Згідно з Порядком №524, план-графік для документальних планових перевірок щодо дотримання податкового законодавства має бути річним; формування квартального плану-графіка передбачено тільки для проведення перевірок з питань державної митної справи.

Врегулювання порядку проведення податкових перевірок на рівні закону свідчить, що законодавцем це питання розуміється в контексті гарантій прав платників податків. Ці гарантії однорідні із загальними гарантіями захисту від необмеженого державного контролю. Так, відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Можливість же оновлення річного плану-графіка у разі його коригування, яка передбачена в Порядку №524, слід розуміти лише як уточнення, витравлення помилки стосовно вже включених до оприлюдненого, відповідно до п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка платників податків.

Відтак, включення до затвердженого і оприлюдненого річного плану-графіка проведення перевірок в поточному році нових платників податків не відповідає нормам п.77.1 Податкового кодексу України та не може бути належною підставою для призначення відповідної планової перевірки стосовно суб`єкта, який не був включений до плану-графіка, що оприлюднений відповідно до п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України (до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися документальні планові перевірки).

Встановлене статями 75-81 Податкового кодексу України правове регулювання податкових перевірок визначає певні обов`язкові умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, дотримання яких може бути належною підставою для прийняття керівником податкового органу наказу про проведення перевірки.

Процедурні порушення при призначенні перевірки мають наслідком протиправність прийнятого керівником податкового органу наказу про проведення перевірки.

Таким чином, слід погодитися зі слушністю доводів позивача про безпідставність призначення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ФЕЛІНС» у 2019 році (й перенесення її термінів) за умов включення такого платника податків до плану-графіку проведення планових документальних перевірок лише в 2019 році.

Указані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висловленій у постанові від 08.10.2019 року у справі №826/11217/18.

У той же час, суд також бере до уваги ту обставину, що перевірка за наказом від 29.05.2019 року №3249 на час його оскарження в суді вже була розпочата (про що стверджує відповідач), таким чином, це свідчить про допуск контролюючого органу до її проведення та про реалізацію наказу від 29.05.2019 року №3249.

Так, відповідно до спірного наказу від 29.05.2019 року №3249, було вирішено провести з 19.06.2019 року.

При цьому, ані до 19.06.2019 року, ані до моменту перенесення термінів перевірки ТОВ «ФЕЛІНС» не було заявлено про недопуск контролюючого органу до такої перевірки, ані не було вчинено відповідних дій по їх недопуску.

Наявні в справі листи від 13.06.2019 року, 20.06.2019 року лише свідчать про інформування відповідача зі сторони позивача про обставини вилучення необхідних для здійснення перевірки документів і про їх актуальну відсутність у платника податків.

Більш того, останнє повідомлення про таку обставину було надано ТОВ «ФЕЛІНС» контролюючому органу 20.06.2019 року, тобто, вже після початку перевірки (19.06.2019 року) й жодної незгоди з такими діями ГУ ДФС у Львівській області (щодо здійснення перевірки) позивач на той час не висловив.

Суд у цьому контексті зауважує також, що і в наявному в матеріалах справи зверненні про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 22.07.2019 року №203/14.8-13 контролюючий орган вказує про те, що перевірку вже було розпочато 19.06.2019 року (й що саме в її ході було підтверджено триваючу відсутність вилучених первинних документів).

Також у направленні на перевірку від 22.07.2019 року №7702, виданого після поновлення перевірки ТОВ «ФЕЛІНС», вказано її тривалість у 9 днів (хоча наказом від 29.05.2019 року №3249 перевірку було призначено тривалістю в 10 днів), із чого вбачається початок відповідної перевірки та попереднє її здійснення впродовж одного дня (19.06.2019 року) і подальше продовження на залишковий строк (9 днів).

При цьому, 19.06.2019 року не було також складено й акта, який би засвідчував факт відмови платника податків у допуску посадових (службових) осіб податкового органу до проведення перевірки, як це передбачено п.1.4.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 року №22 (у редакції наказу ДФС від 23.03.2018 року №398), що вказує на те, що вона в дійсності розпочалася.

Суд зазначає, що якби перевірка за спірним наказом не розпочалася 19.06.2019 року, про це могло би свідчити або перенесення її термінів відповідно до п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України з 19.06.2019 року, або застосування наслідків недопуску контролюючого органу до перевірки саме 19.06.2019 року, чого в означеному випадку не встановлено.

Відтак, суд, відхиляючи аргументи позивача в цій частині, приходить до обґрунтованого висновку про те, що контролюючий орган був допущений до проведення перевірки, яка призначена спірним наказом від 29.05.2019 року №3249, а отже, реалізація такого наказу була розпочата разом із початком перевірки.

У зв`язку з чим, суд зазначає, що оспорювання наказу про призначення перевірки, до проведення якої контролюючий орган було допущено, не призведе до ефективного поновлення порушеного права, а отже, це не відповідає меті та суті адміністративного судочинства.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 24.12.2010 року у справі №21-25а10, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постановах від 30.11.2018 року у справі №804/1297/16, від 28.03.2019 року у справі №808/2901/14, від 05.04.2019 року у справі №820/68/18.

Таким чином, із огляду на викладене вище, зважаючи на початок перевірки за оспорюваним наказом, підстави для задоволення позову у даній справі відсутні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Виходячи зі змісту абз.10 п.9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, якщо воно, в т.ч., забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, неможливість ефективного порушення такого права, є підставою для відмови в задоволенні позову.

В силу положень ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зібрані і досліджені матеріали цієї справи не засвідчують обґрунтованість вимог, з якими звернувся до суду позивач.

Відтак, беручи до уваги все вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами й іншими учасниками справи докази, а також їх письмові доводи, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що позов до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛІНС» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів відмовити повністю.

Судовий збір стягненню не підлягає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст рішення складено та підписано 10 грудня 2019 року.