Рішення № 86229626, 09.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4809/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі - відповідач, управління), в якому позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_2 через відсутність довідки тимчасово переміщеної особи;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області виплатити ОСОБА_1 суму пенсії, що належала його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишилась недоотриманою у зв`язку з її смертю, як члену сім`ї померлого пенсіонера, який проживав з ним разом на день смерті та звернувся за виплатою протягом шестимісячного строку.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , яка знаходилась на обліку у відповідача, померла. З березня 2016 року ОСОБА_2 безпідставно припинено виплату пенсії, що підтверджено рішенням Луганського окружного адміністративного суду по справі № 812/3297/17. З урахуванням припинення виплати пенсії утворилась заборгованість з невиплаченої пенсії. 17 жовтня 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату пенсії, яка була недоотримана покійною та надані всі необхідні документи, передбачені законодавством. На заяву від 17.10.2019 про оформлення недоотриманої пенсії представник позивача отримала відповідь від 21 жовтня 2019 року, якою повідомлено, що позивач не має довідки ВПО і через це пакет документів не повний та зазначено, що отримання позивачем недоотриманої пенсії, можливо тільки за умови вступу ним до спадщини. Позивач вважає дії відповідача неправомірними, оскільки позивач є членом сім`ї, який проживав разом з пенсіонером на день її смерті, що не заперечується відповідачем, та звернувся до відповідача за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Ухвалою суду від 12 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення по суті (а.с. 1,2).

28 листопада 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 25.11.2019 № 10321/07-33, в якому зазначено, що управління позовних вимог не визнає та заперечує проти них з огляду на наступне.

Розпорядженням управління від 08.09.2015 № 53047 було проведено облік справи ОСОБА_2 як внутрішньо переміщеної особи. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 померла. 18.10.2019 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 . Відповідно до наданих позивачем документів, місцем реєстрації та проживання позивача є квартира АДРЕСА_2 , тобто позивача не можна вважати «членом сім`ї, який проживав разом з пенсіонером на день його смерті», так як адреса його реєстрації і проживання не збігається із останньою зареєстрованою адресою проживання померлого пенсіонера ОСОБА_2 . Представник позивача був повідомлений про існуючі розбіжності, що унеможливлюють застосування норм статті 52 Закону № 1058. Жодних документів, що засвідчують місце проживанняпозивача із померлою, представник позивача не надав. На теперішній час позивач не надав доуправління необхідних документів.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 07.09.1976 (а.с. 8).

Відповідно до довідки від 25.08.2015 № 924015777 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення ОСОБА_2 перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.9).

Також, ОСОБА_2 перебував на обліку у відповідача як пенсіонер за віком, що підтверджується розпорядженням відповідача від 08.09.2015 № 53047 (а.с. 27).

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 09.08.2019 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 80 років померла у м. Алчевськ (а.с. 10,74).

При цьому, як вбачається з довідки управління від 03.12.2019 в період з 01.03.2016 по 31.05.2019 пенсію ОСОБА_2 не отримувала (а.с.75).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 по справі № 425/3297/17, яке набрало законної сили 03.07.2019, адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправними та дискримінаційними дії щодо невиплати пенсії за віком та зобов`язання відновити виплати пенсії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо не нарахування та не виплати пенсії ОСОБА_2 з 01 березня 2016 року. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (Луганська обл., місто Лисичанськ, вул. ім. В.Сосюри, буд. 347, код ЄДРПОУ 21792407) відновити нарахування та виплату ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) призначеної їй пенсії з 01 березня 2016 року (а.с.77-80).

Відповідно до листа управління від 21.10.2019 № 9410/02-32 звернення позивача від 17.10.2019 щодо недотриманої пенсії ОСОБА_3 розглянуто то повідомлено, що для виплати недоотриманої пенсії позивачу не має законних підстав, оскільки позивачем не надано документів для підтвердження родинних стосунків та документів які свідчать про проживання з пенсіонером на день його смерті (а.с.12).

Відповідно до паспорту серії НОМЕР_4 , виданого Алчевським МВ УМВС України в Луганській області 17.07.1999, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.5,6).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 1227 Цивільного кодексу України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Питання виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера врегульовані статтею 52 Закону № 1058-IV.

Згідно з частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну (частина друга статті 52 Закону № 1058-IV).

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1058-IV у разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Вищевказана норма закону кореспондується зі статтею 91 Закону України від 05 листопада 1999 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. У разі смерті пенсіонера його сім`ї або особі, яка здійснила похорон, виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної пенсії.

Суд зазначає, що позивач звернувся за виплатою недоотриманих за життя сум пенсії в шестимісячний термін встановлений законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Абзацами першим, третім пункту 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину (абзац четвертий пункту 2.26 Порядку № 22-1).

За документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім`ї, а також рішення суду (пункт 2.16 Порядку № 22-1).

За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку № 22-1).

Отже, згідно з наведеними приписами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоотриманої пенсії виплачуються членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, а вразі відсутності членів сім`ї, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в шестимісячний строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Абзацом першим частини другої, частиною четвертою статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Члени сім`ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (абзац шістнадцятий частини першої статті 1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції»).

Відповідно до частини другої статті 64 Житлового Кодексу Української РСР до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Як вбачається з матеріалів справи зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є: АДРЕСА_4 (а.с.5-6, 9).

З огляду на вищевикладене, враховуючи досліджені письмові докази та той факт, що позивач є членом сім`ї померлого пенсіонера, та те, що ОСОБА_2 помер у м.Алчевськ, суд дійшов висновку, що позивач проживав з померлим пенсіонером ОСОБА_2 на день її смерті, а тому є всі необхідні підстави виплати йому сум пенсії, що належали його матері ОСОБА_2 , та залишилися недоотриманими у зв`язку з її смертю.

Щодо посилань відповідача на те, що для отримання недоотриманої за життя пенсії позивач повинен був стати на облік внутрішньо переміщених осіб, суд зазначає таке.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

У преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Водночас суд зазначає, що відсутність довідки внутрішньо переміщеної особи не є передбаченою Законом підставою для відмови у виплаті позивачу недоотриманої пенсії, а постанова КМУ від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Крім того, згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що право позивача на отримання недоотриманої пенсії померлої матері порушено, а дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу недоотриманої пенсії померлої матері були протиправними.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зауважує на таке.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.

За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Ухвалою суду від 12 листопада 2019 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі (а.с. 1,2).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню, судовий збір у розмірі 768,40 грн до Державного бюджету України належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні діїї - задовільнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті суми пенсії, що належала його матері ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) і залишилася нею недоотриманою у зв`язку з її смертю, як члену сім`ї померлого пенсіонера, який проживав з ним разом на день його смерті.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (код ЄДРПОУ: 21792407; місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347) виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) суми пенсії, що належали його матері ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) і залишились нею недоотриманими у зв`язку з її смертю, як члену сім`ї померлого пенсіонера, який проживав з ним разом на день його смерті.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на користь Державного бюджету України, судовий збір в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.С. Шембелян