Рішення № 86229563, 09.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1218/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2018 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії, у якій позивач просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо зменшення основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 83% до 70% сум основного грошового забезпечення починаючи з 1 січня 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , призначеної пенсії в основному розміру 83% сум грошового забезпечення починаючи з 01 січня 2018 року, керуючись Законом України №2262 "Про пенсійне забезпечення звільнених військової служби та деяких інших осіб", постановою КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, на підставі грошового забезпечення у сумі 13 779 грн. визначеного за довідкою від 20.03.2018 №1777/12-32-05-00-23, виданою Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Луганській області та визначити її розмір за довідкою у сумі 11 426,57 грн. (13 779 х 83%);

- зобов`язати відповідача розрахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати сум пенсії, як різницю між виплаченим та перерахованим розміром пенсії за період з 01.01.2018, без урахування розстрочки-відстрочки передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", з нарахуванням компенсації втрати частини доходів станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області проводити ОСОБА_1 виплату з 01.01.2018 перерахованої пенсії в повному обсязі у розміру 11 426,57 грн., без урахування розстрочки-відстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", з дати набрання рішенням суду по даній справі законної сили.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 29.01.2009 позивач був звільнений з органів податкової міліції на пенсію з призначенням пенсії за вислугою років з посади начальника Слов`яносербської районної державної податкової інспекції у званні полковник податкової міліції. На посаду начальника Слов`яносербської РДПІ позивача було призначено у спосіб переведення шляхом відрядження з посади першого заступника Слов`яносербської РДПІ - начальника податкової міліції на підставі наказу ДПА України від 28.01.2009 №21-о. При звільнені з ПМ стаж служби здебільше в органах внутрішніх справ та податковій міліції, який давав право на пенсію за вислугою років складав понад 25 років, а в пільговому (кратному) понад 31 рік. Пенсія позивачу призначена відповідно до вимог спеціального Закону України від 09.04.1992 №2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З пільгової вислуги у 31 рік позивачу визначено розмір пенсії у 83% від всієї суми грошового забезпечення за останньою штатною посадою на день звільнення. Зазначений розмір (сума) та видів елементів складових грошового забезпечення, механізм їх вирахування та розмір нарахованої пенсії у процентах - є правом на яке позивач набув на момент виходу на пенсію, що є змістом та обсягом набутого і фактично отримуємого права, і яке не може бути звужено (зменшено) а тим більше відмінено (скасовано) в подальшому при перерахунку пенсій - без рівноцінної заміни. На цей час позивач знаходжусь на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області у м. Севєродонецьк, яке як вважає позивач, порушило його конституційні права при перерахунку пенсії у квітні 2018 року станом на 01.01.2018 - шляхом зменшення розміру пенсії у процентах з 83% до 70%.

Крім того, як вбачається з листів ГУ ПФУ в Луганській області на виконання постанови КМУ №103 проведено перерахунок пенсії яка збільшилась, та стала складати 9 639 грн., що є набутим позивачем правом з дати дії перерахунку - з 01.01.2018. Але на виконання п.2 Постанови №103 відповідач врахував, що позивач буде отримувати тільки: у 2018 року - 50%, у 2019 року - 75%, а у 2020 року - 100% перерахованої пенсії станом на 01.01.2018, що буде становити у 2018 року - 7 085,15 грн., у 2019 року - 8 362,08 грн., а тільки у 2020 року - 9 639 грн. У такий спосіб цим було зменшено до виплати розмір пенсії чим порушено Конституційний принцип щодо сутності соціальних гарантій пенсіонерів силових структур і неможливості не тільки відміни, але й звужування шляхом внесення змін до законодавства.

15 квітня 2019 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю з таких підстав (а.с. 41-43).

На час розгляду справи в суді позивач перебуває на обліку в головному управління Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній службі з надзвичайних ситуацій, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначаються Законом №2262.

Пенсії за вислугу років призначають у розмірах регламентованих статтею 13 вказаного закону, при цьому максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати певних граничних розмірів. 11.04.2018 Позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262, Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103. На час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача, діяла вже інша редакція Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992, а саме редакція Закону № 2262-ХІІ від 13.03.2018, згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 13). Таким чином, відповідач з врахування положень Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 в редакції Закону з 13.03.2018 перерахував з 01.01.2018 позивачу пенсію виходячи із розрахунку вже 70 % грошового забезпечення.

Щодо позовних вимог про проведення позивачу виплат перерахованої пенсії в повному обсязі без урахування вимог п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідач зазначив наступне.

Військовослужбовцям та деяким іншим особам перерахунок пенсій здійснюватиметься із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 1 березня 2018 року - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою. Виплата перерахованих пенсій здійснюватиметься поетапно починаючи з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Органи Пенсійного фонду здійснюватимуть перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які будуть видані відповідними міністерствами та відомствами, згідно постанови № 704. Таким чином, нормативний підхід до розуміння норм права, що регулюють відносини перерахунку і виплати пенсій на умовах норм Закону № 2262-ХІІ, дає можливість суду зробити висновок, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 27 березня 2019 року провадження у справі за даним адміністративним позовом відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (без виклику) сторін (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 26 квітня 2019 року зупинено провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі № 826/3858/18 (а.с. 72-73).

Ухвалою суду від 21 листопада 2019 року поновлено провадження в справі №360/1218/19, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 грудня 2019 року (а.с. 78-79).

Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, розгляд справи просив проводити без його участі.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, пенсію позивачу було призначено відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у редакції, що діяла на час призначення пенсії, тобто у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 49).

При перерахунку позивачу 11.04.2018 пенсії відповідачем застосовано приписи ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у редакції яка діє на час проведення перерахунку пенсії, та розмір пенсії обмежено 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Наведене підтверджується Розрахунком пенсії за вислугу років позивача (а.с. 69 зворотній бік) та відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №7552/03-01 від 12.06.2018 на звернення позивача (а.с. 29).

Пенсію позивачу було перераховано на підставі довідки Головного управління ДФС у Луганській області №1777/9/12-32-05-00-23 від 20.03.2018 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (а.с. 70).

Позивач не погодившись із зменшенням відсотку відповідних грошових сум, з яких обчислюється розмір пенсії звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Так, відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон - №2262), у редакції що діяла на час призначення позивачу пенсії пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому частиною 2 цієї статті встановлено максимальний розмір пенсії, обчисленої відповідно до цієї статті - 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Зазначена стаття Закону № 2262 у редакції, яка діє на час проведення перерахунку пенсії позивачу, викладена у такій редакції:

"Пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".

Так статтею 63 Закону № 2262 встановлено порядок перерахунку раніше призначених пенсій.

Зокрема, частиною 4 цієї статті встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Так, постановою КМУ № 103 встановлено порядок перерахунок пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським).

При цьому п. 1 постанови КМУ № 103 встановлює, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому, застосуванню підлягає норма права у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії за вислугою років.

Таким чином, відповідачем протиправно при перерахунку пенсії позивачу зменшено відсоток пенсії від грошового забезпечення з 83% до 70%.

Аналогічної думки дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи №583/2264/17 (адміністративне провадження №К/9901/1786/18) у постанові від 19.06.2018.

Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Зазначена позиція також неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 по адміністративній справі № 686/12623/17, у справі № 564/2288/16-а від 03.03.2018, у справі №175/1665/17 від 03.04.18.

Отже, позивач має право на перерахунок та виплату пенсії у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області проводити ОСОБА_1 виплату з 01.01.2018 перерахованої пенсії, без урахування розстрочки-відстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Як вже зазначалось судом вище, відповідно до частини першої статті 63 Закону № 2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Абзацом 1 пункту 24 вищевказаного Порядку передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262 уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом та перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Отже, збільшення грошового забезпечення відповідних категорій осіб є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача.

Постановою КМУ № 103 визначений порядок перерахунку пенсій, призначених згідно із законом № 2262 до 01.03.2018 з урахуванням виплат, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова КМУ № 704).

Таким чином, порядок перерахунку пенсій, встановлений постановою КМУ № 103, регулює питання відносно виплат, визначених станом на 01.03.2018 відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704.

Аналіз змісту Постанови КМУ № 103 дає підстави для наступних висновків суду.

Пункт 1 вказаної постанови містить положення щодо перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262 до 01.03.2018, з урахуванням відповідних виплат, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704.

Пунктом 2 визначено, що виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 01.01.2018 у таких розмірах:

з 01.01.2018 - 50 відсотків;

з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків;

з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Таким чином, Постановою КМУ № 103 визначений порядок, яким виплата сум підвищення перерахованої пенсії фактично зменшена (виплата 50 та 75 відсотків) та розстрочена на значний термін (протягом 2018-2020 років), що порушує право позивача на отримання усієї суми підвищеної пенсії, яка повинна була розрахована та виплачена відповідачем на підставі постанови КМУ від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, та внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року №393" (далі-Порядок №45).

Вказаний висновок суду ґрунтується на таких законодавчо визначених положеннях.

Пунктами 2 та 3 Постанови КМУ № 103 встановлена процедура виплати сум перерахованої пенсії у зменшеному розмірі та сама виплата різниці у сумі перерахованої пенсії розстрочена на тривалий період.

Однак суд зазначає, що нормами Закону № 2262 зовсім не було визначене питання стосовно того, що виплата перерахованих сум пенсій може бути розстрочена у зменшеному розмірі (50 та 75 відсотків).

Статтею 1-1 Закону № 2262 визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 прямо визначено, що вона прийнята відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262.

Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, частиною четвертою статті 63 Закону № 2262 прямо встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає умови, порядок та розміри виключно "перерахунку" усіх призначених за цим Законом пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262 зовсім не визначене та не передбачене право Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок та розміри "виплати" перерахованих пенсій, що в наявності в Постанові від 21.02.2018 № 103.

Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону № 2262, відповідно до частини третьої якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

В свою чергу, частиною другою статті 55 Закону № 2262 передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Відповідно до частини третьої статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Норми Закону № 2262 (а саме - частина третя статті 52, частина друга статті 55, частина четверта статті 63) мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України (а саме - постанови від 21.02.2018 № 103), які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного Закону, та не повинні суперечити положенням Закону.

Як наслідок, з урахуванням приписів частини третьої статті 113 Конституції України, статті 6, 7 КАС України положення Постанови КМУ № 103 відносно умов, порядку та розмірів виплати сум перерахованих пенсій до спірних правовідносин не повинні застосовуватися, оскільки відповідно до змісту частини четвертої статті 63 Закону № 2262 зовсім не визначені такі повноваження Кабінету Міністрів України.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.

Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

Юридична природа соціальних виплат, в тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави (Rechtstaat) та верховенства права.

Так у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Заява № 68385/10 та № 71378/10) Європейський суд з прав людини вказав, що якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).

У справі "Кечко проти України" (Заява №63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відстрочення та розстрочення виплати позивачу зазначеної суми пенсії є незаконними, протиправними та такими, що порушують права позивача на володіння та розпорядження своєю власністю.

Крім того суд зазначає, що Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишено без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зазначене рішення суду від 12.12.2018 набрало законно сили 05.03.2019, а тому саме з цієї дати пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не підлягають застосуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача розрахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів з виплати сум пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", за період з 01.01.2018 по дату прийняття рішення по даній справі, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та вважає їх передчасними, оскільки відповідно до статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушене відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 18 вересня 2018 року у справі № 522/535/17, адміністративне провадження № К/9901/964/18, К/9901/969/18 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 76547257).

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправних дій відповідача щодо встановлення розстрочки у виплаті позивачу перерахованої пенсії з 01.01.2018, тому правильним та ефективним способом захисту порушеного права в даному випадку є визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо встановлення розстрочки у виплаті ОСОБА_2 перерахованої пенсії з 01.01.2018 та зобов`язання відповідача здійснити виплату заборгованості з сум перерахованої пенсії позивачу з 01 січня 2018 року.

Враховуючи з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з обранням належного способу захисту порушеного права позивача.

Приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір").

В позовній заяві позивачем заявлено три самостійні позовні вимоги немайнового характеру.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року - 1921,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", ставку судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2305,20 грн.

При цьому, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 4610,40 грн, що підтверджується квитанцією №23 від 21.03.2019 (а.с. 3).

Таким чином, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він має право на повернення переплаченої суми судового збору в розмірі 2305,20 грн в порядку визначеному статтею 7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, кількість заявлених позовних вимог, та те що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у розмірі 1536,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо зменшення розміру пенсії з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні з 01.01.2018 перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд.9; код ЄДРПОУ 21782461) провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо встановлення розстрочки у виплаті ОСОБА_1 перерахованої пенсії з 01 січня 2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний номер 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) здійснити виплату заборгованості з сум перерахованої пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) з 01 січня 2018 року.

В решті позовних вимог - відмовити.

В частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд.9; код ЄДРПОУ 21782461) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ірметова