Рішення № 86229550, 09.12.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/2491/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ; ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; паспорт громадянина Ліванської республіки НОМЕР_2 ; посвідка на тимчасове проживання НОМЕР_4 ) до Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області (25015, м.Кропивницький, вул. Єгорова, 25-а, код ЄДРПОУ - 37795939) провизнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 через уповноваженого представника звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення управління державної міграційної служби в Кіровоградській області №1 від 19.01.2019 року про скасування дозволу на імміграцію в Україні громадянину Ліванської республіки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати управління державної міграційної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 37795939) видати ОСОБА_1 посвідку на постійне місце проживання;

- зобов`язати управління державної міграційної служби у Кіровоградській області у десятиденний термін з дня набрання рішенням суду першої інстанції законної сили, подати до Кіровоградського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 було видано посвідку на постійне проживання НОМЕР_4 від 18.09.2017 року. 30.07.2019 року представник позивача звернувся із запитом до управління державної міграційної служби в Кіровоградській області щодо надання дозволу на імміграцію в Україні. Однак, отримав на такий запит листом відповідь, в якій повідомлено, що рішенням від 09.01.2019 року №1 скасовано дозвіл на імміграцію в Україну на підставі пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію» та видана на підставі цього рішення посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_4 скасована на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.04.2018 року №321. Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що порушує його права позивач просить суд задовольнити адміністративний позов.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву в якому він заперечує проти позову у повному обсязі, вважає його не обґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню (а.с.25-28).

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (а.с.1).

Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені наступні фактичні обставини.

ОСОБА_1 є громадянином республіки Ліван, що посвідчується відповідним паспортом (а.с.15-16).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 24.04.2017 року було подано до управління державної міграційної служби України в Кіровоградській області заяву на імміграцію в Україну (а.с.29-30).

14.08.2017 року управлінням державної міграційної служби України у Кіровоградській області ОСОБА_1 надано дозвіл на імміграцію в Україну (а.с.36).

В свою чергу, ОСОБА_1 12.09.2017 року подав заяву для оформлення посвідки на постійне проживання, в якій вказав місце проживання в Україні - АДРЕСА_3 (а.с.37-38).

Судом встановлено, що начальником управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області на ім`я завідувача сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС України у Кіровоградській області подано службову записку в якій повідомлено, що 09.02.2018 року та 12.02.2018 року проведена перевірка реєстрації місця проживання іноземних громадян в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.39-40).

В ході проведеної перевірки були відібрані відповідні пояснення у коменданта гуртожитку АДРЕСА_3 (а.с.41-47).

Управлінням служби безпеки України в Кіровоградській області на ім`я начальника УДМС України в Кіровоградській області надіслано лист від 16.10.2018 року №61/Т/7057/МТ, в якому повідомлено, що ОСОБА_1 маючи посвідку на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_5 від 01.10.2013 року та будучи зареєстрованим у АДРЕСА_4 , був знятий з вказаного місця реєстрації 06.03.2017 року виконавчим комітетом Новенської селищної ради та зареєстрований у цей же день в гуртожитку №АДРЕСА_3 . Підставою для реєстрації стала його заява про реєстрацію місця проживання та ордер на вселення до гуртожитку. Вказано, що ОСОБА_1 надав до управління ДМС України в Кіровоградській області відповідну заяву та посвідку на тимчасове проживання із реєстрацією за вказаною адресою. Водночас встановлено, що даний іноземець на території гуртожитку АДРЕСА_3 не проживав, а кімната АДРЕСА_3, яка зазначена у його ордері на вселення до гуртожитку, а також посвідці на тимчасове проживання в Україні фізично відсутня, що підтверджено та задокументовано спільною з УДМСУ в області перевіркою 09 та 12.02.2018 року. У зв`язку із цим висловлено прохання про прийняття законного рішення щодо скасування ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання в Україні (а.с.48-50).

В свою чергу, 09.01.2019 року управлінням ДМС України у Кіровоградській області сформовано висновок про скасування дозволу на імміграцію громадянину Лівану ОСОБА_1 (а.с.51-53).

На підставі вказаного висновку, начальником управління державної міграційної служби у Кіровоградській області 09.01.2019 року винесено рішення №1 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Ліван ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію» виданого 14.08.2017 року та на підставі такого рішення посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_4 скасована відповідно вимог підпункту 1 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №321 (а.с.55).

Незгода із прийнятими відповідачем рішенням обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначено, що іноземець це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

У розумінні статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземцями, які перебувають на території України на законних підставах, є іноземці, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні. Документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні є посвідка на тимчасове проживання.

Згідно з статтею 24 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" якщо в іноземця або особи без громадянства немає підстав для тимчасового проживання, встановлених частинами четвертою - дванадцятою статті 4 цього Закону, або для тимчасового перебування на території України, строк їх перебування скорочується. Рішення про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, або органами Служби безпеки України. Порядок прийняття рішення та процедура скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення цієї статті не застосовуються до осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 321 від 25 квітня 2018 року (Порядок №321).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 321 посвідка на тимчасове проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Підпунктом 2 пункту 63 Порядку № 321 встановлено, що посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі, зокрема, отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця або особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності сторони - юридичної особи.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначаються Законом України №2491-ІІІ від 7 червня 2001 року «Про імміграцію» (далі - Закон № 2491-ІІІ, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про імміграцію» іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; дозвіл на імміграцію - рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції та підпорядкованих йому органів, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.

В свою чергу, відповідно до статті 12 Закону України «Про імміграцію», дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо: 1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну, поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію, визначено у Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 №1983 (далі - Порядок №1983).

Відповідно до пункту 21 Порядку №1983 дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

Пунктом 22 Порядку №1983 передбачено, що для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України «Про імміграцію», що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України «Про імміграцію», що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Згідно з пунктом 23 Порядку №1983 ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.

Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти.

Відповідно до пункту 24 Порядку, рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України «Про імміграцію». Копія рішення надсилається Держприкордонслужбі.

Отже, відповідачем не порушено процедуру розгляду питання щодо скасування дозволу на імміграцію позивача в Україну, оскільки згідно з вимогами Порядку територіальні органи ДМС мають право порушувати питання щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну. Приписами Порядку передбачено виклик іммігрантів для надання пояснень під час процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію за поданням органу внутрішніх справ або іншого органу виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує виконання законодавства про імміграцію, однак, питання про скасування дозволу на імміграцію позивача в Україну було порушено органом, який уповноважений його видавати, у зв`язку з чим позивач не викликався для надання пояснень. Вказаний Порядок не встановлює певну процедуру розгляду питання скасування дозволу на імміграцію у разі виявлення такої підстави органом, який уповноважений його надавати.

Такий висновок суду, щодо процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію в Україну, відповідає висновкам наведеним у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі №820/2874/16.

Системний аналіз наведених вимог Закону України «Про імміграцію» у взаємозв`язку з положеннями Порядку №1983 дає підстави для висновку, що дозвіл на імміграцію іноземця може бути скасований за наявності однієї з підстав, перелічених у статті 12 Закону України «Про імміграцію».

Суд зазначає, що Законом України «Про імміграцію» встановлений вичерпний перелік підстав для скасування дозволу на імміграцію в Україну, зі змісту якого вбачається, що підставами для скасування дозволу на імміграцію можуть бути лише винні дії іммігранта.

Судом встановлено, спірне рішення винесено на підставі пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію», у зв`язку із поданням позивачем свідомо неправдивих відомостей в частині фактичного місця проживання.

З матеріалів справи судом встановлено, що зареєстроване місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_3 , що засвідчено виконавчим комітетом Новенської сільської ради Кіровоградського району відповідним штампом у посвідці на тимчасове проживання (а.с.34-35).

Представник позивача у позовній заяві зазначає, що позивач проживав за вказаною вище адресою і це підтверджується листом власника вказаного гуртожитку ПАТ «Кіровоградлітмаш» за №102 від 08.08.2019 року, а також ордером на жилу площу в гуртожитку від 06.03.2017 р.

Проте, суд не бере до уваги твердження представника позивача про те, оскільки подані докази лише підтверджують обставину щодо надання жилої площі в гуртожитку адміністрацією підприємства, а не фактичного проживання.

Так, обов`язковою умовою отримання дозволу на імміграцію в Україну є постійне проживання фізичної особи в приміщенні за адресою зазначеною в посвідці на постійне проживання в Україні.

Тому, відповідачем проведена перевірка щодо підтвердження постійного проживання позивача за місцем реєстрації.

Суд дослідивши матеріалів справи встановив, що управлінням Служби безпеки України у Кіровоградській області спільно з управлінням Державної міграційної служби у Кіровоградській області було здійснено заходи щодо перевірки реєстрації місця проживання іноземних громадян у гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.39-50).

Так, громадянкою ОСОБА_5 як комендантом гуртожитку розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , належному ПрАТ «Кіровоградлітмаш» надано начальнику управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області та старшому оперуповноваженому в ОВС ВЗНД управління служби безпеки України в Кіровоградській області пояснення відносно проживання у даному гуртожитку іноземців, що мають тимчасову посвідку на проживання в Україні, з числа яких ОСОБА_1 1994 року народження , також (а.с.41-47).

Зі змісту вказаних пояснень комендантом гуртожитку зазначено, що облік осіб, що проживають у гуртожитку ведеться у відповідному обліковому столі Новенської селищної ради. Щодо громадянина ОСОБА_1 1994 року народження вказала, що договір найму жилого приміщення при видачі ордеру на вселення з ним укладено не було, фактично не проживав у гуртожитку та не сплачував ніяких платежів за комунальні послуги. Також, вказано, що іноземців бачила лише раз коли видавала ордери на проживання. На питання чи можливо продемонструвати де на даний час знаходяться або де були в минулому кімнати з номерами « НОМЕР_6», « НОМЕР_7», « НОМЕР_8», « НОМЕР_9», « НОМЕР_10», « НОМЕР_11», комендант гуртожитку відповіла, що не може.

Суд бере до уваги, пояснення коменданта гуртожитку з огляду на те, що посадові обов`язки коменданта гуртожитку передбачені пунктом 39 Типового положення та кваліфікаційною характеристикою професії "Комендант", що міститься у Випуску 1 "Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності" (розділ 1 "Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців") Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі - Випуск 1), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 р. N 336.

Відповідно до законодавчих приписів передбачених вказаним наказом, саме комендант гуртожитку забезпечує виконання робіт з утримання будівель, а також суміжних споруд та прилеглої території в належному стані. Організовує прибирання та стежить за додержанням чистоти у внутрішніх приміщеннях будівлі. Готує приміщення до осінньо-зимової експлуатації, організовує своєчасний ремонт дверей, вікон, замків, штор тощо. Забезпечує збереження та утримання в справному стані майна, яке знаходиться в будівлі. Веде облік наявності майна, проводить періодичний огляд і складає акти на його списання. Одержує і видає підсобним робітникам та прибиральницям інвентар і предмети господарського обслуговування та здійснює відповідний оперативний облік. Контролює виконання правил протипожежної безпеки. Веде книгу записів санітарного і протипожежного нагляду.

Наведені положення та пояснення свідчать, що комендант гуртожитку, є відповідальною посадовою особою, що здійснює постійний нагляд та контроль за процесом вселення, проживання, виселення громадян, що наймають приміщення у такому гуртожитку.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що отримані Управлінням СБУ в Кіровоградській області матеріали щодо фіктивної реєстрації іноземців на території гуртожитку №21 смт. Нове та подальшого оформлення дозволів на імміграцію в Україні, 08.08.2018 року, в порядку ст. 214 КПК України, передані до ГУНП в Кіровоградській області, за результатами розгляду яких Кропивницьким відділом поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області 08.08.2018 року розпочато кримінальне провадження №12018120020006800 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.358 КК України («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів»).

З огляду на викладене, судом встановлено, та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, відсутність за місцем реєстрації іноземця ОСОБА_1 .

За таких обставин суд дійшов висновку, що у відповідача були визначені у пункті 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію» підстави для скасування дозволу на імміграцію позивача.

Таким чином, виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, суд дійшов висновку, про правомірність дій управління державної міграційної служби України в Кіровоградській області при прийнятті 09.01.2019 року рішення №1 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Ліван ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та посвідки на постійне проживання.

При цьому, суд звертає увагу позивача на законодавчі приписи статті 13 Закону України «Про імміграцію», зокрема, особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення.

Якщо за цей час особа не виїхала з України, вона підлягає видворенню в порядку, передбаченому законодавством України. У разі скасування дозволу на імміграцію стосовно особи, яка була до його надання визнана біженцем в Україні, її не може бути вислано або примусово повернуто до країни, де її життю або свободі загрожує небезпека через її расу, національність, релігію, громадянство (підданство), належність до певної соціальної групи або політичні переконання (ч.3 ст.13 Закону України «Про імміграцію»).

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що спростовують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову, відповідно відсутні підстави для застосування судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі передбаченого статтею 382 КАС України.

VI. Судові витрати.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, та відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат під час розгляду даної справи, судові витрати у відповідності до статті 139 КАС України розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 246, 255, 260-263, 292-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ; ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; паспорт громадянина Ліванської республіки НОМЕР_2 ; посвідка на тимчасове проживання ІН № НОМЕР_3 ) до Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області (25015, м. Кропивницький, вул.Єгорова, 25-а, код ЄДРПОУ 37795939) про визнання протиправним та скасування рішення управління державної міграційної служби в Кіровоградській області №1 від 19.01.2019 року про скасування дозволу на імміграцію в Україні громадянину Ліванської республіки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання управління державної міграційної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 37795939) видати позивачу посвідку на постійне місце проживання - відмовити.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2019 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук