Рішення № 86229491, 10.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2019 року м. Київ справа № 320/1721/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 грудня 2018 р. №0138394-5306-1008, № 0138391-5306-1008, № 0138393-5306-1008 та № 0138414-5306-1008.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не враховано внесених змін до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (згідно із Законом № 2628-VIII від 23 листопада 2018 р.), яким визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), які віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

16 травня 2019 р. від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити у повному обсязі. Стверджує, що податкові повідомлення-рішення від 14 грудня 2018 р. №0138394-5306-1008, № 0138391-5306-1008, № 0138393-5306-1008 та № 0138414-5306-1008 відповідають вимогам чинного законодавства, а тому відсутні будь-які правові підстави для не нарахування податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік.

4 липня 2019 р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що відповідачем у відзиві не спростовано доводів позивача, які викладені у позовній заяві.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 21 серпня 2019 р.

21 серпня 2019 р. до суду надійшло клопотання від представника позивача про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

21 серпня 2019 р. у судове засідання сторони не прибули.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач зареєстрований як фізична-особа підприємець 15 лютого 2011 р. за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій (ідентифікаційний код 2851807751).

Видами діяльності позивача є розведення свійської птиці (код КВЕД 01.47); оптова торгівля живими тваринами (основний) (код КВЕД 46.23); вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41).

Як вбачається з Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивачу на праві власності з підстав договору про поділ нерухомого майна з 30 грудня 2014 року належить тваринницький комплекс за адресою Київська обл., Бородянський р-н, с. Луб`янка, вул. Чкалова, буд.39-д в розмірі 1 частки, яка складається з будівлі для утримання корів на 300 голів, літера «Д», загальною площею 1678,5 кв.м., будівлі для утримання телят карантинних, літера «Е», загальною площею 1706,7 кв.м., будівлі для утримання телят карантинних на 280 голів, літера «Є», загальною площею 1364,1 кв.м., вагової літери «Ф», загальною площею 11,3 кв. м.

Позивачем отримано податкові повідомлення-рішення, а саме:

1) податкове повідомлення-рішення від 14 грудня 2018 року №0138394-5306-1008, яким позивачу на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України за 2017 рік нараховано податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, на суму 27 468 грн. 80 коп.;

2) податкове повідомлення-рішення від 14 грудня 2018 року №0138391-5306-1008, яким позивачу на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України за 2017 рік нараховано податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, на суму 26 782 грн. 40 коп.;

3) податкове повідомлення-рішення від 14 грудня 2018 року №0138393-5306-1008, яким позивачу на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України за 2017 рік нараховано податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, на суму 22299 грн. 20 коп.;

4) податкове повідомлення-рішення від 14 грудня 2018 року №0138414-5306-1008, яким позивачу на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України за 2017 рік нараховано податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, на суму 14 872 грн. 00 коп.

28 січня 2019 р. позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України про перегляд та скасування податкових повідомленнях повідомлень-рішень №0138394-5306-1008, № 0138391-5306-1008, № 0138393-5306-1008 та № 0138414-5306-1008 від 14 грудня 2018 р., прийнятих Головним управлінням ДФС у Київській області.

20 лютого 2019 р. рішенням Державної фіскальної служби України повідомлено позивача про продовження строку розгляду скарги.

20 березня 2019 р. Державною фіскальною службою України прийнято рішення про залишення скарги без розгляду. Цим рішенням позивача повідомлено, що керуючись главою 4 ПК України Державна фіскальна служба України залишає скаргу ОСОБА_1 від 28 січня 2019 р. б/н на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 14 грудня 2018 р. №0138394-5306-1008, № 0138391-5306-1008, № 0138393-5306-1008 та № 0138414-5306-1008 - без розгляду та повертає її.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду за захистом свої прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією (ст. 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" від 18 січня 2001 року N 2238-III (далі - Закон № 2238)).

До виробників сільськогосподарської продукції відносять юридичних осіб, фізичних осіб (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності (далі - КВЕД), мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин (ст. 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" від 23 вересня 2008 року № 575-VI).

Законом № 2238 визначено, що продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг.

З метою однозначного застосування норм Податкового кодексу України та уникнення юридичних колізій статтею 5 ПК України передбачено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Коди продукції сільського господарства та пов`язані з цим послуги визначені розділом 1 секції А "Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства" Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 р. № 457.

Отже, фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Державного класифікатора продукції та послуг, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, що призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників, з метою визначення об`єкта оподаткування згідно з пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Застереження в підпункті 14.1.235 щодо цілей глави 1 розділу XIV ПК не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін "сільськогосподарський товаровиробник" має інше змістовне навантаження.

Суд встановив, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником. Основними видами його діяльності є, зокрема, розведення свійської птиці (код КВЕД 01.47); оптова торгівля живими тваринами (основний) (код КВЕД 46.23).

Об`єкти нерухомості, які належить позивачу на праві приватної власності і щодо яких контролюючим органом донараховані податкові зобов`язання, є будівлями/спорудами, призначеними для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, до класу (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" належать будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інші.

Цей клас включає підкласи: 1271.1 "Будівлі для тваринництва" (зокрема, товарні та племінні ферми великої рогатої худоби, свиноферми та свинофабрики, вівцеферми, кролівничі та звірівницькі ферми, кінні заводи, собачі розплідники); 1271.2 "Будівлі для птахівництва" (зокрема, птахофабрики, та птахоферми, на підприємства по виробництву яєць та м`яса птиці, а також по вирощуванню гібридної птиці для товарних господарств і інкубаторно-птахівничі станції для виробництва добового молодняка птиці та інші); 1271.3 "Будівлі для зберігання зерна" (зокрема, зерносховища); 1271.4 "Будівлі силосні та сінажні" (зокрема, силоси); 1271.5 "Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства" (зокрема, підвали, винокурні, винні ємкості); 1271.6 "Будівлі тепличного господарства" (зокрема, теплиці, сільськогосподарські, парники, оранжереї, заводи кормових антибіотиків); 1271.7 "Будівлі рибного господарства" (зокрема, підприємства по переробці риби); 1271.8 "Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва" (зокрема, підприємства по переробці відходів тваринництва); 1271.9 "Будівлі сільськогосподарського призначення інші" (зокрема, підприємства виробничо-технічного обслуговування, які включають: бази зберігання мінеральних добрив та пестицидів, сільськогосподарської техніки та запасних частин, підприємства по ремонту сільськогосподарських машин та транспорту, станції біологічного захисту рослин).

Відповідач також не оспорює призначення належних позивачу об`єктів нерухомості для безпосереднього використання у сільськогосподарській діяльності.

Спірним між сторонами є питання щодо поширення норми підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК не тільки на юридичних осіб, але й на фізичних осіб-підприємців.

Суд бере до уваги, що звільнення від сплати податку та збору - це одна із форм надання податкової пільги (підпункт "г" пункту 30.9 статті 30 ПК).

Відповідно до пункту 30.2 цієї статті 30 ПК підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Пільга, встановлена підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Виходячи із буквального тлумачення цієї норми, з урахуванням значення слова "призначення" як "мета використання чого-небуть", "відповідати меті", можна зробити висновок, що будівлі і споруди, про які йдеться в цій нормі, повинні відповідати меті, способу та критеріям використання у сільськогосподарській діяльності. Вимоги, що будівлі і споруди повинні використовуватися (експлуатуватися) у сільськогосподарській діяльності текст цієї норми не містить.

На користь висновку, що норма підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК не ставить у залежність право на податкову пільгу від фактичного використання об`єкта нерухомості у сільськогосподарській діяльності, свідчить і подальше законодавче уточнення правового регулювання. Законом України від 23.11.2018 N 2628-VIII, підпункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК викладено в новій редакції, згідно з якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Як і Законом України від 28.12.2014 N71-VIII, законодавець не встановив обов`язку сільськогосподарського товаровиробника безпосередньо використовувати будівлі/споруди у сільськогосподарській діяльності, а умовою звільнення таких об`єктів від оподаткування визначив цільове призначення їх використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.

У справі відсутні докази, що позивач впродовж 2017 року використовувала належні йому на праві власності об`єкти нерухомості у будь-якій інший спосіб, відмінній від сільськогосподарської, діяльності.

Суд вважає помилковим тлумачення відповідачем поняття «сільськогосподарський товаровиробник», визначеного п.14.1.235 ст.14 ПК України як виключно такого що стосується юридичної особи, оскільки таке визначення, як зазначено у цій нормі, підлягає використанню для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу, а стаття 266 ПК України знаходиться у розділі ХІІ глави 1 ПК України.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 1 жовтня 2019 р. у справі № 340/1905/18 ( № К/9901/15596/19).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, судом встановлено, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, який має у власності будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. За таких обставин на нього поширюється пільга, передбачена підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України у вигляді звільнення таких об`єктів від оподаткування.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначені у позові доводи та аргументи позивача не спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що винесені податкові-повідомлення рішення були протиправними, оскільки відповідачем не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України. Право позивача порушено.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно нараховано позивачу податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення від 14 грудня 2018 р. №0138394-5306-1008, № 0138391-5306-1008, № 0138393-5306-1008 та № 0138414-5306-1008 підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача з наведених підстав і мотивів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції від 1 квітня 2019 р. № 97 позивачем сплачено судовий збір на суму 914 грн. 22 коп.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 914 грн. 22 коп. підлягають стягненню на його за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДФС у Київській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 14 грудня 2018 р. №0138394-5306-1008, № 0138391-5306-1008, № 0138393-5306-1008 та № 0138414-5306-1008.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ - 39393260) на користь ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 914 (дев`ятсот чотирнадцять) грн. 22 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби України, адреса: вул. Народного Ополчення, 5а, м. Київ,03151, код ЄДРПОУ - 39393260.

Суддя Журавель В.О.

Дата складання рішення суду 10 грудня 2019 р.