Рішення № 86229374, 28.11.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 року № 320/4794/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження без проведення судового засідання справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, де просить:

- визнати протиправною дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів неотриманої пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та провести її виплату ОСОБА_1 у сумі 27463,93 грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою пенсії на підставі рішення суду, оскільки тривале не нарахування пенсії за минулі періоди сталося з вини відповідача.

Ухвалою суду від 09.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За змістом частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Від ГУПФУ в Київській області до суду надійшов відзив на позов, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з тих підстав, що надана позивачці відповідь щодо відсутності у Пенсійного фонду України повноважень на здійснення нарахування та виплату компенсації у зв`язку з несвоєчасним виконанням Державним казначейством Постанови Фастівського міськрайонного суду від 06.05.2011 року по справі № 2а-8470/11, Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» є правомірною, а відтак вимога про її визнання протиправною не підлягає задоволенню за безпідставності; вимога до уповноваженого органу Пенсійного фонду України про здійснення розрахунку компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та виплати компенсації в сумі 27463,93 грн. заявлена до неналежного відповідача, оскільки розпорядник коштів держаного бюджету є Управління Державного казначейства в Київській області; відсутні правові підстави для виплати позивачці компенсації втрати частини доходу на підставі Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІН «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», оскільки нарахована та виплачена позивачці на виконання постанови Фастівського міськрайонного суду від 06.05.2011 року по справі № 2а-8470/11 доплата до пенсії в сумі 10265,85 грн. не є періодичним платежем, а відтак позов про стягнення інфляційних нарахувань з заборгованості по доплаті до пенсії має заявлятись до виконавця бюджетних асигнувань на загальних підставах відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області і отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Фастівського міськрайонного суду від 06 травня.2011 року по справі № 2а-8470/11, залишеній без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Фастів здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоотриманої суми щомісячної доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, з 21.08.2010 року за виключенням сум фактично проведених виплат. Зазначене судове рішення по справі № 2а-8470/11 набрало законної сили 13.12.2012 року.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Фастів 17 жовтня 2011 року було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та здійснено відповідні донарахування, що оформлено протоколом.

Відповідно до протоколу індивідуального перерахунку пенсії від 17.10.2011 року по особовому рахунку ОСОБА_1 № 134936 сума донарахованих за період з 21.08.2010 року по 31.10.2011 року доплат за виключенням здійснених платежів становила 10265,85 грн..

29.05.2019 року позивачка звернулася із відповідною заявою у Фастівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області. На що, листом за вих. № 204Б-01 від 27.06.2019 року, Фастівським об`єднаним управління ПФУ Київської області було відмовлено в компенсації втрати зазначеної частини доходів.

Позивач, не погоджуючись із вказаною відмовою, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 2 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (надалі по тексту - Закон №2262-XII) нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація громадянам втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою термінів її виплати провадиться підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та господарювання у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) та у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати громадянам доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. (ст. 1 - 2 Закону №2262-XII).

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

А згідно статті 3 означеного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За змістом ст. 4 Закону №2262-XII виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України 21.02.2001 прийнято постанову №159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Згідно пунктом 1 Порядку №159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

З аналізу норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 18.11.2014 у справі №21-518а14, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі заробітної плати/грошового забезпечення). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

У постанові від 21.05.2014 у справі №6-43цс14 Верховний Суд України зазначив, що за наявності визначених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" умов у тому самому порядку компенсації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Тобто, коли суми нараховуються рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Тож визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та виплати вказаних доходів.

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Разом з тим, при дослідженні постанови Фастівського міськрайонного суду від 06.05.2011 по справі №2а-8470/11 яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012, встановлено, що судом не встановлено строки та виплати виказаних доходів, питання стягнення конкретно визначених сум не вирішувалися. В даному рішенні встановлено тільки з якої дати потрібно зробити перерахунок та виплату (з 21.08.2010), а по яку дату не встановлено, як і не встановлено суму вплати вказаного доходу для подальшої можливості вирахування відповідних сум.

Натомість зобов`язання провести таке нарахування та подальшу виплату було покладено на управління Пенсійного фонду України в м. Фастів.

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що на виконання постанови Фастівського міськрайонного суду від 06.05.2011 у справі №2а-8470/11 пенсійним органом було проведено перерахунок пенсії, що підтверджується протоколом індивідуального перерахунку пенсії від 17.10.2011 по особовому рахунку позивача №134936.

Крім того, судом встановлено, що на виконання вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VІ, який вступив в дію з 01.01.2013 року, Управління Пенсійного фонду України в м. Фастів самостійно, не очікуючи звернення стягувача ОСОБА_1 передало до Відділу примусового виконання Головного територіального управління юстиції в Київській області виконавчий документ по справі № 2а-8470/11 та відповідний розрахунок обчисленої за рішенням суду суми для виконання судового рішення за рахунок коштів державного бюджету.

Таким чином надана позивачці відповідь щодо відсутності у органу Пенсійного фонду України повноважень для здійснення нарахування та виплати компенсації у зв`язку з несвоєчасним виконанням Державним казначейством України Постанови Фастівського міськрайонного суду від 06.05.2011 року по справі № 2а-8470/11 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» є правомірною.

На підставі наведено суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити. На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 9, 77, 243-246, 262, 263, 291, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.