
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
"10" грудня 2019 р. Справа № 300/2386/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення,-
В С Т А Н О В И В:
05.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від судового збору відповідно до закону.
Позивач у позовній заяві зазначив, що зважаючи на те, що позовні вимоги, заявлені ним в даному позові, стосуються виключно порушення його конституційних прав на соціальний захист у старості, в зв`язку з цим він звільняється від сплати судового збору. Також позивач посилається на п.4 ст. 175 ЦПК України у якому зазначено, що згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України звільнення від сплати судового збору встановлюється законом, а також у ст. 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні своїх повноважень.
Засади сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір". Згідно частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (стаття 2 Закону).
Наведені норми кореспондують із приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов`язок додання до позову документу про сплату судового збору.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" №3674-VI. Відповідно до ч.2 ст. 8 вказаного Закону: суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За приписами ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Крім того, суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981р., та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Позивачем доказів на обґрунтування складного матеріального становища суду не надано, тому суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області щодо неправомірного нарахування йому пенсії за віком, в зв`язку з неврахуванням даних про страховий стаж застрахованої особи з первинних документів отриманих в державному архіві, зобов`язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області зробити перерахунок пенсії позивача згідно наступних вимог: - згідно ч. 2, абз. 7 ст. 40 Закону №1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж за липень - серпень 2019 включити в розрахунок (страхові внески сплачено, дані про середню заробітну плату в Україні для розрахунку пенсії є), так як він порахований до 30.06.2019 включно; - замість нульових показників 01.07. - 31.12.2000 врахувати дані архівної довідки №М-45/06-07 від 12.06.2019; - згідно ч. 1 абз.3 ст. 40 Закону №1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключити період з 01.09.2008 по 31.01.2014 та зобов`язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області додатково до періодів, що виключаються з розрахунку пенсії, згідно ч.1 абз 3 ст. 40 Закону №1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виключити (оптимізувати) періоди 01.12.2005 - 31.07.2006.; 01.02.2014 - 30.06.2014, коли позивач отримував соціальну допомогу по безробіттю.
Таким чином, суд вважає, що звернені до суду позовні вимоги носять немайновий характер.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", який вступив в дію з 01.01.2019 року, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року складає 1921,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином позивачем до суду заявлено 3 (три) вимоги немайнового характеру.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами немайнового характеру складає 2305,20 грн., проте позивачем судовий збір не сплачено.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 в порушення вимог абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", не сплачено судовий збір.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Суд звертає увагу, що згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення - залишити без руху.
Надати позивачу з дня отримання цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у повному обсязі, а саме у розмірі 2305,20 грн.
Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Микитюк Р.В.
Судове рішення № 86229323, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 10.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 300/2386/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: