Рішення № 86229076, 09.12.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2019 року м. Ужгород№ 260/1284/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Закарпатській області), у якій просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Закарпатській області №157801-52 від 27.05.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07 червня 2019 року позивач вперше отримав рекомендованим листом податкову вимогу ГУ ДФС у Закарпатській області від 27.05.2019 року №157801-52 про сплату суми податкового боргу у розмірі 17634 грн, яку оскаржив в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої, податкова вимога залишила без змін, а скаргу без задоволення. Таке рішення про результати розгляду скарги позивач отримав рекомендованим листом 16.08.2019 року. Позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення не отримував, у зв`язку із чим переконаний, що податковий борг за цим рішенням є неузгодженим, що виключає можливість прийняття податковим органом податкової вимоги про сплату боргу в розмірі 17634 грн. 23 травня 2019 року через електронний кабінет платника податку ДФС позивач подав уточнюючу декларацію, але у зв`язку з отриманою податковою вимогою від 27.05.2019 року позивачу стало зрозуміло, що органом ГУ ДФС у Закарпатській області така взята до уваги не була, хоча в електронному кабінеті наявна квитанція №2 про прийняття пакету та сама декларація за березень місяць 2019 року, де в розділі Д1 декларації вже вірно вказано суму податкового зобов`язання в розмірі 961 грн. з датою 10.04.2019 року з позначкою «уточнююча». З податковою вимогою №157801-52 від 27.05.2019 року позивач не згідний, так як в рішенні від 09.08.2019 року зазначено, що за даними ІТС «Податковий блок» станом на 12.08.2019 року у ФОП ОСОБА_1 залишається непогашеним податковий борг з акцизного податку у сумі 18256 грн., а згідно даних електронного кабінету платника податку офіційного сайту ДФСУ вже станом на 09.08.2019 року такого боргу не існує.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, за наслідком самостійної сплати та поданням уточненої декларації до зменшення у розмірі 18260,00 грн. податковий борг у ФОП ОСОБА_1 станом на 16.10.2019 року відсутній, тобто в силу вимог п.60.1, п.60.2 ст.60 ПК України, оскаржувана податкова вимога є відкликаною.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представники відповідача у судове засідання не з`явилась, проте подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі. Просить відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Згідно з п.10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Закарпатській області виставлена податкова вимога № 157801-52 від 27.05.2019 року у відповідності до якої сума податкового боргу позивача становить 17634,00 грн. (а.с.12).

Не погоджуючись із податковою вимогою та вважаючи її протиправною, позивач 12.06.2019 року оскаржив її до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду скарги, ДФС України винесло рішення від 09.08.2019 року №38352/6/99-99-17-05-15, яким податкову вимогу ГУ ДФС у Закарпатській області № 157801-52 від 27.05.2019 року залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення (а.с.23-25).

Не погоджуючись із податковою вимогою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що у відповідності до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), до оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до пункту 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (надалі, ПК України), у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Також, у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.3 ст.59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави вважати, що обов`язковою підставою для надіслання податкової вимоги є наявність податкового боргу, дата його виникнення, дотримання строків надіслання такої вимоги та чи містить податкова вимога відомості, передбачені законом.

Також, у відповідності до підпункту 60.1.1 пункту 60.1 ст.60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

У відповідності до пункту 60.2 ст.60 ПК України, у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Крім того, у відповідності до абзацу 4 пункту 56.18 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п.60.6 ст.60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення - рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення - рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів даної справи, станом на 26.05.2019 року сума податкового боргу ФОП ОСОБА_1 становила 17634,00 грн., а саме по платежу 50 14040000 «Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів».

Даний борг виник у зв`язку із самостійним поданням позивачем податкової декларації акцизного податку від 10.04.2019 року із задекларованою сумою 19221,00 грн. та несплатою її в встановлені строки визначені ПКУ.

В подальшому, 02.05.2019 року платником податків було сплачено суму податку у розмірі 962,00 грн. та 17.05.2019 - 624,00 грн.

Тому, у зв`язку із наявною заборгованістю по платежу у розмірі 17634,00 грн., відповідачем було сформовано податкову вимогу.

У зв`язку з несплатою узгоджених сум позивачу на підставі п.59.1. ст. 59 ПКУ, було виставлено податкову вимогу від 27.05.2019 року №157801-52 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями, яка була направлена на адресу позивача засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, вручена 07.06.2019 року.

09.08.2019 року від ОСОБА_1 до податкового органу надійшла уточнююча декларація акцизного податку від 09.08.2019 року №24753681 за 3 місяць 2019 року, якою платником уточнено (зменшено) нараховану суму податку на 18260,00 грн. з відповідним відображенням в обліковій картці платника податків.

Таким чином, за наслідком відображення в облікові картці платника уточненої декларації та самостійної сплати частини заборгованості, станом на 29.08.2019 року податковий борг відсутній.

Вищезазначене підтверджується інформацією про наявність/відсутність податкового боргу у платника по Україні в цілому станом на 16.10.2019 року ОСОБА_1 (а.с.45) та листом Мукачівського управління ГУ ДПС у Закарпатській області №74/07-16-52-10 від 16.10.2019 року (а.с.46).

Відповідно до п.п.60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана податкова вимога є відкликаною в порядку статті 60 Податкового кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що в даному випадку прийняття окремого рішення про відкликання вимоги контролюючим органом Податковим кодексом України не передбачається, оскільки відповідно п. 60.2 ст. 60 Податкового кодексу України, у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Проаналізувавши вищевикладене, оскільки в даному випадку податкова вимога від 27.05.2019 року №157801-52 відкликана в порядку статті 60 Податкового кодексу України, відповідно, це рішення не створює для позивача обов`язків із сплати податків та не породжує для позивача інших негативних наслідків, а відтак і не порушує прав позивача.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про скасування податкової вимоги від 27.05.2019 року №157801-52, оскільки вказане рішення втратило свою чинність.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10 грудня 2019 року.

СуддяЯ. М. Калинич