Рішення № 86228746, 10.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року Справа № 160/10960/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування та зобов`язати зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи з 28.01.1986 року по 24.03.1997 року та з 14.07.1998 року по 05.11.2002 рік на Відкритому акціонерному товаристві «Павлоградський молкомбінат»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням періодів роботи з 28.01.1986 року по 24.03.1997 року та з 14.07.1998 року по 05.11.2002 року на Відкритому акціонерному товаристві «Павлоградський молкомбінат» з моменту звернення, а саме, з 16.04.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернулась до відповідача із зверненням щодо розрахунку стажу, на яке відповідач надав відповідь відповідно до якої вказано, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 28.01.1986 року по 24.03.1997 року та з 14.07.1998 року по 05.11.2002 року на Відкритому акціонерному товаристві «Павлоградський молкомбінат», у зв`язку з тим, що у трудовій книжці міститься неточні або неправильні записи, а саме: при прийнятті на роботу зазначена назва підприємства Павлоградський ВАТ «Молочний комбінат», а звільнення завірено печаткою де зазначена назва підприємства, як Орендне підприємство «Павлоградський молочний комбінат. Позивач, не погоджується із вказаними діями відповідача та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, оскільки позивач не несе відповідальність за заповнення трудової книжки, а її недоліки не є підставою вважати про відсутність трудового стажу, у зв`язку з чим просила задовольнити позовні вимоги.

11.11.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

28.11.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою. Також, вказано, що у відповідача відсутні підстави для зарахування вказаного стажу, у зв`язку із відсутністю у трудовій книжці записів про перейменування підприємств, а уточнюючих довідок виданих за вказаним місцем роботи, або архівними установами позивачем не надано. З огляду на вказане просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 16.04.2019 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

18.04.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначило позивачу було призначено пенсію за віком, відповідно до розрахунків страховий стаж позивача склав 28 років 8 місяців 22 дні.

23.07.2019 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із зверненням щодо розрахунку стажу роботи.

30.07.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №5437/Л-09 від 30.07.2019 року повідомило позивача про неможливість зарахування до страхового стажу роботи позивача період роботи з 28.01.1986 року по 24.03.1997 року та з 14.07.1998 року по 05.11.2002 року на Відкритому акціонерному товаристві «Павлоградський молкомбінат», у зв`язку з тим, що у трудовій книжці міститься неточні або неправильні записи, а саме: при прийнятті на роботу зазначена назва підприємства Павлоградський ВАТ «Молочний комбінат», а звільнення завірено печаткою де зазначена назва підприємства, як Орендне підприємство «Павлоградський молочний комбінат.

В подальшому позивач зверталась із відповідними запитами до Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, Державного архіву управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпропетровської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридично-архівне бюро «Легіс», Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, щодо інформації про місцезнаходження документів з кадрових питань та документів постійного зберігання установи «Павлоградський молочний комбінат», при цьому із наявних в матеріалах справи відповідей вбачається про відсутність вказаної інформації та відсутність зберігання вказаних документів.

12.09.2019 року позивач повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зі зверненням щодо розрахунку страхового стажу.

25.09.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №6802/Л-09 повідомило позивача про відсутність підстав для зарахування вказаних періодів оскільки у трудовій книжці містяться неточні або неправильні записи.

Позивач не погоджується із вищевказаними діями відповідача та вважає їх протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суд , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідь про розрахунок пенсії позивачу та неможливість зарахування вказаних періодів роботи позивача була надана відповідачем - 30.07.2019 року, при цьому позивач звернулась до суду 05.11.2019 року, тобто в межах встановленого законом шестимісячного строку.

Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоди роботи з 28.01.1986 року по 24.03.1997 року та з 14.07.1998 року по 05.11.2002 року на Відкритому акціонерному товаристві «Павлоградський молкомбінат», суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у своїй відповіді відповідач зазначив про неможливість зарахування до страхового стажу позивача період роботи з 28.01.1986 року по 24.03.1997 року та з 14.07.1998 року по 05.11.2002 року на Відкритому акціонерному товаристві «Павлоградський молкомбінат», у зв`язку з тим, що у трудовій книжці міститься неточні або неправильні записи, а саме: при прийнятті на роботу зазначена назва підприємства Павлоградський ВАТ «Молочний комбінат», а звільнення завірено печаткою де зазначена назва підприємства, як Орендне підприємство «Павлоградський молочний комбінат

Так, відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються трудові пенсії (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років) та соціальні пенсії.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Так, пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

Частиною 3 статті 44 Закону №1058 передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідні положення кореспондуються і в Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Так, згідно з ч. 1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1).

На підставі пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, чинним законодавством України передбачено право органів Пенсійного фонду при призначенні/перерахунку пенсії перевіряти обґрунтованість видачі документів та достовірність поданих відомостей.

Проте, в даному випадку відповідач не скористався своїм правом перевірки достовірності записів у трудовій книжці, натомість відмовивши у зарахуванні позивачу до страхового стажу періодів роботи з 28.01.1986 року по 24.03.1997 року та з 14.07.1998 року по 05.11.2002 року у Відкритому акціонерному товаристві «Павлоградський молкомбінат», без обґрунтованих підстав, пославшись лише на формальні неточності у записах.

Таким чином, позиція пенсійного органу, яка полягає у відмові зараховувати певні періоди роботи до страхового стажу через відсутність даних про реорганізацію підприємства та у зв`язку з невідповідністю печаток хронології реорганізації, підлягає відхиленню.

Крім того, суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Як передбачено ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо неврахування до загального трудового стажу позивача періоди роботи з 28.01.1986 року по 24.03.1997 року та з 14.07.1998 року по 05.11.2002 року на Відкритому акціонерному товаристві «Павлоградський молкомбінат», у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог зобов`язати відповідача врахувати вищевказані періоди роботи та здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з врахуванням вказаних періодів, суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення, перерахунку пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 16.04.2019 року.

Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в сумі 1536,80 грн., що документально підтверджується квитанціями №0.0.1513875796.1 від 05.11.2019 року та №0.0.1513875574.1 від 05.11.2019 року

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов`язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 768,40 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування до загального трудового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 28.01.1986 року по 24.03.1997 року та з 14.07.1998 року по 05.11.2002 року на Відкритому акціонерному товаристві «Павлоградський молкомбінат».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.04.2019 року (дати звернення) про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв