Ухвала суду № 86228686, 10.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

10 грудня 2019 р.Справа №160/10958/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

05.11.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 12.08.2019 року №Ф-1229-54/424 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 21 030,90 грн.

28.11.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

10.12.2019 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з єдиного соціального внеску у межах виконавчого провадження №60714762 з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.08.2019 року №Ф-10229-54/424У.

В обґрунтування заяви зазначено, що пред`явлення до виконання вказаної вимоги створило очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, так як державний виконавець після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження має винести постанову про арешт коштів на майно боржника й стягнути грошові кошти з його рахунків, що призведе до погіршення матеріального становища позивача, а для його відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що також негативно відобразиться на роботі підприємства.

Дослідивши подану позивачем заяву та доводи наведені в ній, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст.154 КАС України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Згідно ч.3 ст.154 КАС України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Так, судом встановлено, що постановою від 26.11.2019 року державним виконавцем Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження ВП№60714762.

З вказаної постанови державного виконавця вбачається, що на даний час в межах вказаного виконавчого провадження здійснюється примусове виконання вимоги Ф-1229-54/424У від 12.08.2019 року.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Згідно положень ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно ч.7 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Таким чином, суд вважає, що стягнення боргу в примусовому порядку може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача в разі задоволення адміністративного позову.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, про задоволення заяви про забезпечення позову та наявність підстав для вжиття заходів адміністративного позову, оскільки на час розгляду заяви існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з єдиного соціального внеску у межах виконавчого провадження №60714762 з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.08.2019 року №Ф-10229-54/424У до набрання законної сили рішення по справі №160/10958/19.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя М.В. Дєєв