Ухвала суду № 86228641, 09.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 грудня 2019 року Справа №160/12169/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, по розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.10.2019 року про підвищення пенсії, як реабілітованій особі, яка зазнала політичних репресій;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підвищити ОСОБА_1 , як реабілітованій особі, яка зазнала політичних репресій, відповідно до ст. 77 Закону України «про пенсійне забезпечення», призначену пенсію на 50 процентів мінімальної пенсії за віком, починаючи з часу початкового звернення;

- допустити до негайного виконання постанову суду в частині зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити підвищення ОСОБА_1 , як реабілітованій особі, яка зазнала політичних репресій, відповідно до ст. 77 Закону України «про пенсійне забезпечення», призначену пенсію на 50 процентів мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум у межах суми стягнення за один місяць;

- визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку стажу роботи з урахуванням стажу роботи на підприємствах на території Республіки Комі у період з 18.11.1963 року по 06.12.1960 рік - як пільгового;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, здійснити перерахунок стажу ОСОБА_1 з урахуванням як пільгового стажу період роботи на підприємствах на території Республіки Комі у період з 18.11.1963 року по 06.12.1960 рік.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України.

Так, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом встановлено, що судовий збір позивачем не сплачено.

При цьому позивачем надана заява про відстрочення сплати судового збору до винесення судом рішення у справі.

В обґрунтування означеної заяви позивачем зазначено, що він є пенсіонером, його дохід складається лише з щомісячної пенсії та зважаючи на її розмір, судовий збір сплатити він не має змоги. Окрім того, позивач має серйозні захворювання, ускладнені перенесеним інфарктом, а саме: стенокардія напруження; післяінфарктний кардіосклероз; гіпертонічна хвороба 3 ст.; аортосклероз; цукровий діабет; хронічний бронхіт; емфідема легень 1 ст.; попереково-крижова радікулопатія; хронічний гепатохолецистит; панкреатит; ремісія; та ін., що підтверджується копіями виписних епікризів, наданих до позовної заяви.

Розглянувши заяву позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України № 3674-VІ «Про судовий збір».

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

У заяві про відстрочення сплати судового збору позивачем взагалі не зазначено яку суму становить його щомісячний або річний дохід, а також не надано жодного документального підтвердження з цього приводу, тому вирахувати чи перевищує розмір судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача неможливо.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, тому повинен сплачувати судовий збір.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому положення Закону України «Про судовий збір» кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, податкова декларація про доходи, тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.

У розумінні приписів статті 8 Закону України №3674-VІ «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.

Водночас, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору або скрутного матеріального становища, як підстави для відстрочення сплати судового збору.

Долучені до матеріалів справи копії виписних епікризів містять лише відомості про стан здоров`я позивача. Жодних відомостей про те, що позивач має скрутний матеріальний стан та не має будь-яких інших доходів ні у його заяві, ні у інших матеріалах справи - не зазначено.

Надана позивачем заява, в якій зазначається, що він має єдине джерело доходу - пенсію (пр цьому не зазначено її розміру), не може свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо). Позивачем не надано документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про його скрутне матеріальне становище.

Таким чином, надана позивачем заява та долучені до неї докази не відображають відомості про об`єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову.

Крім того, статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право (а не обов`язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Оскільки позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для відстрочення сплати судового збору, наведені в заяві, не можуть бути визнані поважними, в зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

За таких обставин, ОСОБА_1 слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову.

Так, зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 встановлено, що позивачем заявлені дві позовні вимоги немайнового характеру, які полягають у наступному: перша - у визнанні протиправними дій відповідача при відмові у підвищенні пенсії, як реабілітованій особі, яка зазнала політичних репресій, а також зобов`язанні її підвищити; друга - у визнанні протиправними дій відповідача при відмові у здійсненні перерахунку стажу роботи з урахуванням стажу роботи на підприємствах на території Республіки Комі, як пільгового та зобов`язанні його зарахувати.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 1921,00 грн.

Приписами пп. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особоювстановлено ставку судового збору - 0,4 розмір4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768, 40 грн.).

При цьому за змістом приписів абз.2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За таких обставин, позивачеві слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви з двома вимогами немайнового характеру.

Судовий збір має бути сплачено у розмірі 1536,80 грн за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA178999980000034316206084014

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так, у своїй другій позовній вимозі ОСОБА_1 просить суд зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підвищити ОСОБА_1 , як реабілітованій особі, яка зазнала політичних репресій, відповідно до ст. 77 Закону України «про пенсійне забезпечення», призначену пенсію на 50 процентів мінімальної пенсії за віком, починаючи з часу початкового звернення. При цьому позивачем не зазначено конкретну дату, з якої він просить зобов`язати відповідача вчинити такі дії, водночас, не зрозуміло початкова дата якого саме звернення (з яких питань), мається на увазі, що в свою чергу, свідчить про неконкретизованість цієї позовної вимоги.

Крім того, ОСОБА_1 також просить суд (четверта позовна вимога) визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку стажу роботи з урахуванням стажу роботи на підприємствах на території Республіки Комі у період з 18.11.1963 року по 06.12.1960 рік - як пільгового, водночас, позивачем не зазначено ні дату, ні номер рішення відповідача, яким ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні такого перерахунку, що робить таку позовну вимогу неконкретизованою та унеможливлює визначення дотримання позивачем строків звернення до суду з нею. Також позивачем не надано копію такої відповіді в порушення вимог ч.7 ст.161 КАС України, якою передбачено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Окрім цього, суд зауважує, що позивачем була допущена описка у четвертій та п`ятій позовних вимогах в частині зазначення періоду роботи позивача на підприємствах на території Республіки Комі, який він просить зарахувати відповідачем, як пільгового, а саме ним вказано «період з 18.11.1963 року по 06.12.1960 рік». в той час, як з позовної заяви слідує, що мова йде про період з 18.11.1963р. по 06.12.1980р.

Відповідно до п.1 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи , крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Таким чином, позивачеві слід подати уточнений позов, в якому конкретизувати позовні вимоги, зазначивши з якої саме дати він просить суд зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підвищити ОСОБА_1 , як реабілітованій особі, яка зазнала політичних репресій, відповідно до ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначену пенсію на 50 процентів мінімальної пенсії за віком, а також зазначивши дату та номер рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким відмовлено у перерахунку стажу роботи з урахуванням стажу роботи на підприємствах на території Республіки Комі у період з 18.11.1963 року по 06.12.1980 рік - як пільгового, а також зазначити вірно період стажу, який він просить врахувати, як пільговий, та надати копію цього уточненого позову для відповідача.

Також позивачеві слід надати на виконання вимог ч. 7 ст. 161 КАС України, копії вищевказаної відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку стажу роботи з урахуванням стажу роботи на підприємствах на території Республіки Комі у період з 18.11.1963 року по 06.12.1980 рік - як пільгового, до суду та для відповідача.

За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 1536,80 грн.;

- уточненого позову, в якому конкретизувати позовні вимоги, зазначивши з якої саме дати він просить суд зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підвищити ОСОБА_1 , як реабілітованій особі, яка зазнала політичних репресій, відповідно до ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначену пенсію на 50 процентів мінімальної пенсії за віком, а також зазначивши дату та номер рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким позивачеві відмовлено у перерахунку стажу роботи з урахуванням стажу роботи на підприємствах на території Республіки Комі у період з 18.11.1963 року по 06.12.1980 рік - як пільгового, а також зазначити вірно період стажу, який він просить врахувати, як пільговий, та надати копію цього уточненого позову для відповідача;

- копії відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку стажу роботи з урахуванням стажу роботи на підприємствах на території Республіки Комі у період з 18.11.1963 року по 06.12.1980 рік - як пільгового, до суду та для відповідача.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Турова