Рішення № 86228520, 02.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року Справа № 160/7772/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О. при секретарі судового засіданняЗіненко А.О. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Санжара А.А. Баранник О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод "Продмаш" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про часткове визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0022505041 від 19.04.2019р. в частині застосування штрафу у розмірі 6554,02 грн., -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод "Продмаш" звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та, з урахуванням позовної заяви з усунутими недоліками від 30.09.2019р., просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0022505041 від 19.04.2019р. в частині накладення штрафу у сумі 6554,02 грн., що стосується строків реєстрації податкових накладних №171 від 21.12.18р., №318 від 30.09.2018р., №346 від 30.09.2018р., №380 від 30.09.2018р., №317 від 30.09.2018р., №340 від 30.09.2018р., №393 від 30.09.2018р., №345 від 30.09.2018р., №381 від 30.09.2018р., №375 від 30.09.2018р., №371 від 30.09.2018р., №344 від 30.09.2018р., №348 від 30.09.2018р., №347 від 30.09.2018р., №341 від 30.09.2018р., №343 від 30.09.2018 року, №374 від 30.09.2018р., №376 від 30.09.2018р., №378 від 30.09.18р., №339 від 30.09.2018р., №377 від30.09.2018р., №342 від 30.09.2018р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що не погоджується із вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням у частині застосування до позивача штрафу у загальному розмірі 6554,02 грн. за порушення граничних строків реєстрації у ЄРПН 22 податкових накладних посилаючись на те, що за допомогою системи електронного документообігу “M.Е.Doc” товариством були направлені на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №171 від 21.12.2018р., №318, №346, №380, №317, №340, №393, №345, №381, №375, №371, №344, №348, №347, №341, №343, №374, №376, №378, №339, №377, №342 від 30.09.2018р. у межах строків, встановлених податковим законодавством, 11.10.2018р. та 14.01.2019р., відповідно, проте, вказані податкові накладні не були зареєстровані у наведені дні з причин, що не залежали від позивача. Також і представник позивача посилається на те, що контролюючим органом не було надіслано позивачеві квитанцій про прийняття або не прийняття, або зупинення реєстрації наведених податкових накладних у порядку та у строки, визначені нормами ст.201 ПК України, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі 120-1.1 ст.120-1 ПК України. У відповіді на відзив від 18.11.2019р. представник позивача посилається на ті ж самі обставини (а.с.19-21 том 2).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, у відзиві на позов просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що посадовою особою відповідача була проведена камеральна перевірка позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних у ЄРПН за січень 2017 року, вересень 2018 року, грудень 2018р. за результатами якої було виявлено порушення граничних строків реєстрації, зокрема, 1 податкової накладної з граничним строком реєстрації 15.01.2019р., а фактично зареєстрованої 18.01.2019р., та 21 податкової накладної з граничним строком реєстрації 15.10.2018р., а фактично зареєстрованих 16.10.2018р., що підтверджується даними ЄРПН. У зв`язку з наведеним, представник відповідача вважає, що контролюючим органом було винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення правомірно, відповідно до норм чинного законодавства, а тому доводи позивача є безпідставними, необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.229-231 том 1).

Ухвалою суду від 07.10.2019р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі та розгляд її призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 30.10.2019р. (а.с.2 том 1).

У судовому засіданні 30.10.2019р. було задоволено клопотання представника позивача щодо надання додаткового часу для подання відповіді на відзив, у зв`язку з чим оголошувалася перерва до 22.11.2019р., що підтверджується змістом протоколу судового засідання від 30.10.2019р. (а.с.15-16 том 2).

У судовому засіданні 22.11.2019р. оголошувалася перерва до 02.12.2019р., що підтверджується змістом протоколу судового засідання від 22.11.2019р. (а.с.23 том 2).

У ході судового розгляду справи встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод "Продмаш" з 03.11.1995р. зареєстровано як юридична особа за адресою: 49101, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Войцеховича, буд.53, є платником ПДВ, що підтверджується наявними у матеріалах справи копією Виписки з ЄДРПОУ та копією акту перевірки від 25.03.2019р., які сторонами не оспорюються (а.с.82-86,149-153,232-233 том 1).

25.03.2019р. посадовою особою контролюючого органу була проведена камеральна перевірка позивача з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за січень 2017 року, вересень 2018 року, грудень 2018р., за результатами якої був складений акт за №15346/04-36-50-41/14308919 за висновками якого встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації по двадцяти семи податковим накладним, зокрема, і несвоєчасність реєстрації податкових накладних №171 від 21.12.2018р. з граничним строком реєстрації 15.01.2019р., а фактичною датою реєстрації – 18.01.2019, податкових накладних №318, №346, №380, №317, №340, №393, №345, №381, №375, №371, №344, №348, №347, №341, №343, №374, №376, №378, №339, №377, №342 від 30.09.2018р. з граничним строком реєстрації 15.10.2018р., а фактичною датою реєстрації – 16.10.2018р., тобто кількість днів прострочення становить до 10 календарних днів, що підтверджується змістом копії наведеного акту перевірки (а.с.84-86,151-153,232-233 том 1).

На підставі наведеного акту перевірки, контролюючим органом 19.04.2019р. було прийнято податкове повідомлення-рішення форми “Н” за №0022505041 за яким до позивача застосовано штрафні санкції за затримку реєстрації двадцяти семи податкових накладних у ЄРПН на загальну суму ПДВ – 70036,78 грн., зокрема, за несвоєчасну реєстрацію вищезазначених 22 податкових накладних на суму ПДВ 65540,17 грн. у ЄРПН сума штрафу становить – 6554,02 грн. (а.с.87,154,234-зворот том 1).

У подальшому, позивач у порядку адміністративного оскарження оспорив вищенаведене податкове повідомлення-рішення до органу ДФС України шляхом подання відповідної скарги, яка була залишена без задоволення, а оспорюване податкове повідомлення-рішення без змін згідно рішення ДФС України від 08.07.2019р., що підтверджується копією відповідного рішення, наявною в матеріалах справи (а.с.89-90,156-157 том 1).

Позивач просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0022505041 від 19.04.2019р. в частині накладення штрафу у сумі 6554,02 грн., що стосується порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №171 від 21.12.2018р., №318, №346, №380, №317, №340, №393, №345, №381, №375, №371, №344, №348, №347, №341, №343, №374, №376, №378, №339, №377, №342 від 30.09.2018р. у ЄРПН посилаючись на те, що вказані податкові накладні були направлені на реєстрацію у ЄРПН у визначенні податковим законодавством строки – 11.10.2018р. та 14.01.2019р. відповідно, проте, відповідачем квитанцій про їх реєстрацію позивачеві не направлено в порушення вимог ст.201 ПК України, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі ст.120-1 ПК України.

Заслухавши учасників справи, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних (далі – ЄРПН) – реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з нормами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема, для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Пунктом 120-1.1 ст.120-1 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платника податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі, зокрема, 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Аналізуючи наведені норми, можна дійти висновку, що на позивача покладено обов`язок по складанню податкових накладних та реєстрації їх у Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, зокрема, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені щодо реєстрації податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця та до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені щодо реєстрації податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, а, відповідно, на контролюючий орган покладено обов`язок зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН та надати відповідну квитанцію платнику податків, при цьому, у разі не надіслання такої квитанції податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Так, із наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що ТОВ "Дніпропетровський завод "Продмаш" були складені наступні податкові накладні, а саме:

- №171 від 21.12.2018р. (з граничним строком реєстрації у ЄРПН 15.01.2019р.), яка була направлена для реєстрації у ЄРПН 14.01.2019р. о 14:16 год.;

- №318, №346, №380, №317, №340, №393, №345, №381, №375, №371, №344, №348, №347, №341, №343, №374, №376, №378, №339, №377, №342 від 30.09.2018р. на загальну суму ПДВ – 65540,17 грн. (з граничним строком реєстрації у ЄРПН 15.10.2018р.), які були направлені для реєстрації у ЄРПН 11.10.2018р. у період часу з 11:40 год. до 11:52 год., що підтверджується копіями відповідних податкових накладних Квитанцій про їх направлення для реєстрації (а.с.91-134,158-160,162-163,165-166,168-169,171-172,174-175,177-178,180-181, 183-184,186-187,189-190,192-193,195-196,198-199,201-202,204-205,207-208,210-211,213-214, 216-217,219-220, 222-223 том 1).

Проте, зазначені податкові накладні були зареєстровані контролюючим органом в ЄРПН лише 18.01.2019р. (податкова накладна №171 від 21.12.2018р.) та 16.10.2018р. (податкові накладні від 30.09.2018р.), що підтверджується копіями Квитанцій №1 про їх прийняття (а.с.161,164,167,170,173,176,179,182,185,188,191,194,197,200,203,206,209,212,215, 218,221,224,236-250 том 1; а.с.1-12 том 2).

За викладених обставин та з урахуванням того, що позивачем податкова накладна №171 від 21.12.2018р. була направлена на реєстрацію 14.01.2019р., а податкові накладні №318, №346, №380, №317, №340, №393, №345, №381, №375, №371, №344, №348, №347, №341, №343, №374, №376, №378, №339, №377, №342 від 30.09.2018р. були направлені на реєстрацію 11.10.2018р., тобто в межах граничного строку визначеного нормами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, вказані податкові накладні не були зареєстровані контролюючим органом саме 14.01.2019р. (податкова накладна №171 від 21.12.2018р.) та 11.10.2018р. (податкові накладні від 30.09.2018р.) не з вини платника податку та відповідної квитанції згідно до приписів п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивач не отримував від контролюючого органу, причини не направлення квитанцій №1, №2 на адресу позивача представник відповідача пояснити не зміг та доказів правомірності не проведення їх реєстрації в ЄРПН, а саме: податкової накладної №171 від 21.12.2018р. датою її направлення на реєстрацію - 14.01.2019р. та датою направлення податкових накладних від 30.09.2018р. – 11.10.2018р., не надав, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за затримку реєстрації в ЄРПН наведених податкових накладних до 10 календарних днів.

Отже, направлення позивачем податкових накладних №171 від 21.12.2018р. для реєстрації в ЄРПН 14.01.2019р. та №318, №346, №380, №317, №340, №393, №345, №381, №375, №371, №344, №348, №347, №341, №343, №374, №376, №378, №339, №377, №342 від 30.09.2018р. для реєстрації в ЄРПН 11.10.2018р. та не направлення контролюючим органом на адресу позивача квитанції про їх реєстрацію, прийняття/неприйняття або зупинення реєстрації свідчить про те, що порушення граничних термінів реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в даному випадку, відбулося за відсутності вини платника податків та з незалежних від нього причин.

Відповідна правова позиція також узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 06.03.2018р. у справі №826/15637/16 та від 26.06.2018р. у справі №806/2219/16, яка є обов`язковою для застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, представником відповідача у ході судового розгляду даної справи жодних підстав та доказів правомірності застосування до позивача штрафу у розмірі 6554,02 грн. за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням в частині несвоєчасності реєстрації податкових накладних №318, №346, №380, №317, №340, №393, №345, №381, №375, №371, №344, №348, №347, №341, №343, №374, №376, №378, №339, №377, №342 від 30.09.2018р. та №171 від 21.12.2018р. у ЄРПН з урахуванням аналізу норм податкового законодавства та встановлених обставин справи, суду не надано.

При цьому, судом відхиляються доводи представника відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у оспорюваній частині щодо застосування штрафу за порушення граничних строків реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН, оскільки факт порушення граничних строків реєстрації вказаних податкових накладних не доведений та спростовується змістом копій квитанції від 11.10.2018р. та від 14.01.2019р., відповідно, які свідчать про їх направлення на реєстрацію з дотриманням граничних строків, встановлених ст.201 ПК України (а.с.92,94,96,98,100,102, 104,106,108,110,112,114,116,118,120,122,124,126,128,130,132,134,160,163,166,169,172,175,178,181,184,187,190,193,196,199,202,205,208,211,214,217,220,223 том 1).

В той же час, позивачем надано достатньо належних, достатніх та допустимих доказів, які свідчать про те, що податкові накладні №171 від 21.12.2018р. була направлена на реєстрацію в ЄРПН 14.01.2019р., а податкові накладні №318, №346, №380, №317, №340, №393, №345, №381, №375, №371, №344, №348, №347, №341, №343, №374, №376, №378, №339, №377, №342 від 30.09.2018р. були направлені на реєстрацію в ЄРПН 11.10.2018р., тобто у строки визначені нормами Податкового кодексу України, а відповідно, у відповідача не було підстав для застосування штрафу за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням в частині застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію наведених податкових накладних у ЄРПН у розмірі 6554,02 грн., оскільки відповідач не надав доказів причин не реєстрації податкових накладних у день їх направлення та правомірності не направлення квитанцій №1 та №2 у цей день, що визначено п.201.10 ст.201 ПК України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене та перевіривши правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0022505041 від 19.04.2019р. у оспорюваній частині, суд приходить до висновку, що приймаючи наведене податкове повідомлення-рішення у частині застосування до позивача штрафу у розмірі 6554,02 грн. відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0022505041 від 19.04.2019р. у частині застосування штрафу у розмірі 6554,02 грн. за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН спірних податкових накладних, відповідачем було порушено права та інтереси позивача, які підлягають судового захисту шляхом скасування наведеного податкового повідомлення-рішення у оспорюваній частині.

За викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин підлягають стягненню з бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача, понесені ним по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн., сплаченого судового збору за платіжним дорученням №3308 від 27.08.2019р. (а.с.69).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод "Продмаш" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про часткове визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0022505041 від 19.04.2019р. в частині застосування штрафу у розмірі 6554,02 грн. – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0022505041 від 19.04.2019р. в частині застосування штрафу у розмірі 6554,02 грн. (шість тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири грн. 02 коп.).

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 39394856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод "Продмаш" (49101, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Войцеховича, буд.53, код ЄДРПОУ 14308919) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення) відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено - 09.12.2019р.

Суддя С.О. Конєва