Рішення № 86228433, 02.12.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2345/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника відповідача Нівчика А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – відповідач, ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2019 №0049223-5013-0316, відповідно до якого ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2018 рік в сумі 4348,70 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 адміністративний позов у даній справі задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 26 червня 2019 року №0049223-5013-0316.

21.11.2019 через канцелярію суду представником позивача адвокатом Жвавцем В.В. подано заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9750,00 грн, яка призначена до розгляду в судовому засіданні на 12:00 год 02.12.2019.

У поданому запереченні від 02.12.2019 ГУ ДПС у Волинській області просило відмовити в стягненні витрат на оплату правничої допомоги адвоката та відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 з тих підстав, що розмір витрат на правову допомогу є не співмірним, так як сума понесених витрат більш ніж удвічі перевищує ціну позову, що в свою чергу позбавлене будь-якої логіки. Крім того, розгляд справи відбувся в порядку спрощеного провадження.

Представник позивача в судове засідання, призначене для розгляду заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заяви адвоката Жвавця В.В. з підстав, викладених у запереченні, та просив відмовити у стягненні з ГУ ДПС у Волинській області витрат на професійну правничу допомогу.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховчного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.

Вирішуючи питання обґрунтованості доказів, поданих на підтвердження понесених позивачем судових витрат, та співмірності таких витрат, суд враховує наступне.

Так, до вказаного клопотання представником позивача додано договір про надання правової допомоги від 01.07.2019 №1/01, укладений між ОСОБА_1 як замовником та Адвокатським об`єднанням «Інтердіктум» як виконавцем в особі керуючого партнера Жвавця В.В. Вказаним договором виконавець зобов`язується надати замовнику визначену даним договором правову (юридичну) допомогу щодо захисту прав та законних інтересів, представництва або інші види правової допомоги в будь-яких органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в тому числі в органах досудового розслідування, прокуратури, в загальних, адміністративних та господарських судах України, а саме щодо захисту прав та законних інтересів, пов`язаних із оскарженням дій податкових органів (податкового повідомлення-рішення №0049223-5013-0316 від 26.06.2019 до суду та ДФС України).

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг та оплати від 21.11.2019 виконавцем вказано, що у період з 01.07.2019 по 21.11.2019 виконавець надав, а замовник прийняв послуги, передбачені договором про надання правової допомоги від 01.07.2019 №1/01. За домовленістю вартість однієї години послуг адвоката складає 1250,00 грн. Вартість послуг згідно договору склала 9750,00 грн, що відповідає 7 годинам 45 хвилинам витраченого фактичного робочого часу адвоката Адвокатського об`єднання «Інтердіктум» Жвавця В.В. Ціна послуг обчислюється відповідно до звіту Додатку №1 (а.с.175-176).

Згідно з квитанції від 21.11.2019 №64 ОСОБА_1 сплатила на рахунок адвокатського об`єднання 9750,00 грн правничої допомоги (а.с.177).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити із встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат.

З договору про надання правової допомоги від 01.07.2019 №1/01 слідує, що за надання юридичної правової допомоги, передбаченої п.1.1 цього договору, замовник сплачує виконавцю за фактичну виконану роботу незалежно від видів та обсягу наданої юридично-правової допомоги та відшкодовує витрати, понесені адвокатом або адвокатами.

Тобто, даним договором від 01.07.2019 №1/01 не встановлено розміру гонорару. Більше того, вказаним договором взагалі не визначено, яким чином обчислюється гонорар, а також немає посилання на те, що гонорар визначається актом про надану правову допомогу. Лише зазначено, що факт надання юридичної допомоги виконавцем та її прийняття замовником фіксується шляхом оформлення акту про надання правової допомоги, який підписується сторонами не пізніше трьох днів після закінчення наданих послуг. Тобто зафіксовано фактично те, що відбувається оплата гонорару.

Отже, підстави стверджувати, що за договором про надання правової допомоги від 01.07.2019 №1/01 були досягнуті домовленості про розмір гонорару адвоката, порядок його обчислення, відсутні.

Водночас, вирішуючи питання обґрунтованості заявленого до стягнення розміру витрат на правову допомогу адвоката, суд враховує, що грошове зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 26.06.2019 №004223-5013-0316 становить 4348,70 грн, а заявлена сума на відшкодування правової допомоги – 9750,00 грн, що є абсолютно неспівмірним із ціною позову, складністю справи та її значенням для сторони.

За таких обставин клопотання позивача про стягнення судових витрат є очевидно необґрунтованим, так як розглядувана справа є незначної складності, а фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у даній справі на суму 9750,00 грн є значно завищеним.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, необґрунтованість гонорару адвоката у зв`язку з відсутністю встановленого договором його розміру та порядку обчислення, а тому розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі, слід зменшити до 1500,00 грн, а решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, м.Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот грн 00 коп).

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Повне додаткове рішення складено 09 грудня 2019 року.