Ухвала суду № 86225848, 09.12.2019, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/7689/19

1-кс/264/2556/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2019 рік м. Маріуполь

Слідчий суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Мирошниченко Ю.М. за участю секретаря судового засідання Конівченко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області Матвєєва М.Є. про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2019 року до суду надійшло погоджене з прокурором клопотання слідчого про арешт гаманця чорного кольору «Gloria», який добровільно видав ОСОБА_1 , по кримінальному провадженню № 12019050800002070 за ознаками злочину, передбаченого ст. ч. 2 ст. 186 КК України, з позбавленням права відчуження, розпорядження та використання, згідно з яким у провадженні СВ Кальміуського відділення поліції Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050800002070 від 04.12.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

04 грудня 2019 року до чергової частини Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП у Донецькій області зі служби «102» надійшло повідомлення про те, що 03.12.2019 року приблизно о 23 год. 30 хв. невстановлена особа, знаходячись у приміщенні квартири (на даний час потерпілий ОСОБА_2 не може вказати, в якій саме) будинку АДРЕСА_1 , де із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я особи у момент спричинення, відкрито заволоділа майном потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільним телефоном марки «Huawei Y7», після чого з викраденим майном зникла, розпорядившись у подальшому викраденим на власний розсуд, заподіявши потерпілому матеріальний збиток на суму 7000 гривень.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_2 пояснив, що 03.12.2019 року після роботи його знайомий ОСОБА_3 запропонував йому піти до нього додому та вжити спиртне, на що потерпілий погодився. Прийшовши до квартири АДРЕСА_2 , у квартирі вже був знайомий ОСОБА_3 , який представився як ОСОБА_4 , вони разом пішли до магазину та купили спиртне. Під час вживання спиртного потерпілий попросив ОСОБА_5 викликати йому таксі, адже ОСОБА_6 вже збирався поїхати додому. Приблизно через 10 хвилин приїхало таксі, ОСОБА_7 ОСОБА_6 , що таксі прибуло, однак, останній сказав, що передумав їхати та хоче продовжити вживати спиртне, після чого у них виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 наніс потерпілому ОСОБА_8 5 ударів дерев`яною ніжкою з дивана по обличчю, лівій руці та тулубу, та 1 удар рукою, зжатою у кулак, в область правого ока. Після бійки ОСОБА_4 відкрито вихопив з рук потерпілого мобільний телефон «Huawei Y7 2019 dub-lxl», IMEI: НОМЕР_1 та гаманець чорного кольору «Gloria» та пішов з дому.

05.12.2019 року слідчим оглянуто добровільно виданий ОСОБА_1 гаманець чорного кольору «Gloria».

Постановою слідчого від 05.12.2019 року вищевказане майно визнано речовим доказом по справі та долучено до матеріалів кримінального провадження.

Слідчий та власник майна до суду не з`явились з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку про те, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з нормами ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Таким чином, не будь-який речовий доказ підлягає арешту, а лише той, щодо якого існує доведена слідчим (прокурором) вірогідність приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження особою у володінні якої він знаходиться.

Крім того, слід мати на увазі, що відповідно до змісту ст. 168 КПК у взаємозв`язку з відповід¬ними нормами ст. ст. 236, 237 КПК показує, що тимчасово вилученим може вважатися лише майно, яке одержане в результаті: 1) затримання особи в порядку, передбаченому ст. ст. 207, 208 КПК; 2) обшуку; 3) огляду. Відтак добровільно видане майно не є тимчасово вилученим, що позбавляє слідчого необхідності повсюдного звернення до слідчого судді за його арештом протягом передбаченого законом строку.

Слідчим не надано жодного доказу на обґрунтування наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів.

За таких обставин слід вважати, що слідчий не навів підстав для необхідності накладення арешту на вищевказане майно.

Керуючись ст. ст. 167, 169, 170-173 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого Кальміуського відділення поліції Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Матвєєва М.Є. про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: Мирошниченко Ю.М.