Ухвала суду № 86225805, 09.12.2019, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/7689/19

1-кс/264/2561/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2019 рік м. Маріуполь

Слідчий суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Мирошниченко Ю.М. за участю секретаря судового засідання Конівченко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області Матвєєва М.Є. про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2019 року до суду надійшло погоджене з прокурором клопотання слідчого про арешт майна, згідно з яким у провадженні слідчого відділу Кальміуського відділення поліції Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050800002070 від 04.12.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

04 грудня 2019 року до чергової частини Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП у Донецькій області зі служби «102» надійшло повідомлення про те, що 03.12.2019 року приблизно о 23 год. 30 хв. невстановлена особа, знаходячись у приміщенні квартири (на даний час потерпілий ОСОБА_1 не може вказати, в якій саме) будинку АДРЕСА_1 , де із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я особи у момент спричинення, відкрито заволоділа майном потерпілого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільним телефоном марки «Huawei Y7», після чого з викраденим майном зникла, розпорядившись у подальшому викраденим на власний розсуд, заподіявши потерпілому матеріальний збиток на суму 7000 гривень.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_1 пояснив, що 03.12.2019 року після роботи його знайомий ОСОБА_2 запропонував йому піти до нього додому та вжити спиртне, на що потерпілий погодився. Прийшовши до квартири АДРЕСА_2 , у квартирі вже був знайомий ОСОБА_2 , який представився як ОСОБА_3 , вони разом пішли до магазину та купили спиртне. Під час вживання спиртного потерпілий попросив ОСОБА_4 викликати йому таксі, адже ОСОБА_5 вже збирався поїхати додому. Приблизно через 10 хвилин приїхало таксі, ОСОБА_6 ОСОБА_5 , що таксі прибуло, однак, останній сказав, що передумав їхати та хоче продовжити вживати спиртне, після чого у них виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 наніс потерпілому ОСОБА_7 5 ударів дерев`яною ніжкою з дивана по обличчю, лівій руці та тулубу, та 1 удар рукою, зжатою у кулак, в область правого ока. Після бійки ОСОБА_3 відкрито вихопив з рук потерпілого мобільний телефон «Huawei Y7 2019 dub-lxl», IMEI: НОМЕР_1 та гаманець чорного кольору «Gloria» та пішов з дому.

05 грудня 2019 року за участю потерпілого ОСОБА_1 проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого у спальній кімнаті на 3 полиці шафи було виявлено та вилучено дерев`яну ніжку з дивана.

Того ж числа слідчим винесено постанову про визначення дерев`яної ніжки з дивана речовим доказом у кримінальному провадженні.

Клопотання обґрунтовується тим, що вилучена річ, має суттєве значення по провадженню, для встановлення об`єктивної істини по кримінальному провадженню та може бути предметом вчинення злочину. З метою, запобігання можливості її приховування, пошкодження, псування, знищення та перетворення та для проведення експертизи необхідно вищевказане річ долучити до кримінального провадження, оскільки вона можуть бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та у подальшому буде використана під час досудового розслідування та судового розгляду, як речовий доказ.

Слідчий до суду не з`явився з невідомих підстав, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.

Клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з нормами ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Статтею 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

За правилами ч. 7 ст. 237 КПК України речі та документи, за виключенням тих, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, дійсно вважаються тимчасово вилученим майном, яке за змістом ст. ст. 167, 169 КПК України має бути або арештованим, або повернутим особі, у якої воно вилучене. Однак, в наведених нормах, як і в ч. 2 ст. 170 КПК України, йдеться про «речі». Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 Цивільного кодексу України). Загально визнаними в теорії цивільного права ознаками речі є її властивість задовольняти потреби людини, бути об`єктом цивільно-правового обігу, мати споживчі якості. Не можуть бути визнані речами предмети матеріального світу, які не наділені корисними властивостями.

Дерев`яна ніжка з дивана, вилучена з шафи у спальній кімнаті у квартирі АДРЕСА_2 , не має юридичних ознак речі, а відтак не може вважатися тимчасово вилученим майном і піддаватися арешту.

З огляду на викладене клопотання слідчого про арешт майна задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 132, 167, 170-173, 309 КПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області Матвєєва М.Є. про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: Мирошниченко Ю.М.