Ухвала суду № 86223762, 06.12.2019, Деснянський районний суд міста Києва

1-кп/754/1358/19

Справа № 755/4833/17

У Х В А Л А

Іменем України

06 грудня 2019 року колегія суддів Деснянського районного суду м. Києва в складі:

головуючого: судді Шмигельського Д.І.,

суддів: Бабко В.В., Галась І.А..

за участю секретаря: Смаглієнко О.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016101040000178 від 23.09.2016 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Брянка Луганської області, українки, громадянки України, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , раніше не судимої, -

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 146, ч.4 ст. 189 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Рига Латвія, громадянина Азербайджану, зареєстрованого в АДРЕСА_3 (зі слів), раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 146, ч.4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Старокостянтинів Хмельницької області, українця, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_4 , проживаючого в АДРЕСА_5 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 146, ч.4 ст. 189 КК України, -

за участю сторони обвинувачення: прокурора Руденка О.М.,

за участю сторони захисту: обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , -

захисників Каращенко Ю.В., Свінціцького І.А.,

Сироти О.І., -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 06.08.2019 року кримінальне провадження № 42016101040000178 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України,- направлено для розгляду за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.

13.08.2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016101040000178 від 23.09.2016 року відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , обвинувачених кожного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, надійшов до Деснянського районного суду м. Києва.

13.08.2019 року при автоматичному розподілі, вказану справу було розподілено до розгляду під головуванням судді Тарасенко Н.В., за участю суддів Бабко В.В. та Галась І.А.

На підставі розпорядження керівника апарату Деснянського районного суду м. Києва від 02.12.2019 року № 426, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Тарасенко Н.В. на тривалому лікарняному та закінченням строків застосованих до обвинувачених запобіжних заходів, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (за змінами), п. 2.3.39 Засад використання автоматизованої системи документообігу Деснянським районним судом м. Києва (зі змінами) призначено повторний автоматизований розподіл справи № 755/4833/17 для визначення головуючого судді.

02.12.2019 року при повторному автоматичному розподілі, вказану справу було розподілено до розгляду під головуванням судді Шмигельського Д.І.

Ухвалою головуючого судді Шмигельського Д.І. від 03.12.2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , обвинувачених кожного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України,призначено до підготовчого судового засідання.

В підготовчому засіданні прокурор просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту. Крім того, прокурором заявлено клопотання про продовження строком на 60 днів обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. При цьому прокурор вказує на те, що на даний час продовжують існувати ризики, які дають йому достатні підстави вважати, що обвинувачені спробують переховуватись від органів досудового розслідування та суду, можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, а також можуть незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.

Захисник Свінціцький І.А. заперечував проти призначення справи до судового розгляду, посилаючись на невідповідність обвинувального акту положенням ст. 291 КПК України. При цьому, захисник посилався на те, що обвинувачений ОСОБА_2 є громадянином Азербайджану, українською мовою володіє погано, що вимагало залучення у кримінальному провадженні перекладача, однак, на стадії досудового розслідування перекладач не залучався. Зазначене, на думку захисника, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для повернення обвинувального акту прокурору. Також, захисник заперечував проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_2 тривалий час перебуває під вартою, тому просив змінити запобіжний захід на захід не пов`язаний з обмеженням волі.

Обвинувачений ОСОБА_2 думку захисника підтримав.

Захисник Сирота О.І., якого підтримав його підзахисний ОСОБА_3 , захисник Каращенко Ю.В., якого підтримала її підзахисна ОСОБА_1 , заявили клопотання про зміну запобіжного заходу з нічного домашнього арешту на особисте зобов`язання, з підстав того, що обвинувачені не порушували умови застосованого попереднього запобіжного заходу, не ухилялись від суду.

Заслухавши доводи прокурора, думку захисників та обвинувачених, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору у зв`язку з невідповідністю вимогам КПК України з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам закону.

Згідно п. 13 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Формулювання обвинувачення повинно містити посилання на обставини, які у відповідності до ст. 91 КПК України входять до предмету доказування, це подія злочину, форма вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої правопорушенням.

Пред`явлене особі обвинувачення має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред`явленого їй обвинувачення. Таке право гарантується п. (а) ч. 3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 р., згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Відповідно до ст. 29 КПК кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою право користуватись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК підозрюваний, обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

Право обвинуваченого на одержання допомоги перекладача також є невід`ємною складовою закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.

Дотримання вказаних приписів забезпечує належну реалізацію права підозрюваного, обвинуваченого на захист.

Проте під час кримінального провадження щодо ОСОБА_2 вказаних вимог закону дотримано не було.

Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_2 огли є уродженцем м. Рига Республіки Латвія, громадянином Азербайджану, недостатньо володіє українською мовою, не розмовляє нею, однак органом досудового розслідування не виконано вимог закону про вручення обвинуваченому копій процесуальних документів по суті обвинувачення у перекладі на мову, якою ОСОБА_2 достатньо або вільно володіє, що є порушенням його права на захист.

Зазначене, на думку колегії суддів, є порушенням гарантованого державою та встановленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод права особи на справедливий суд, зокрема, права підозрюваного, обвинуваченого на захист, однією із складових якого є право користуватись рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною мовою та одержувати безоплатну допомогу перекладача.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідно до вимог ст. 314 КПК України, кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду, а обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, для усунення виявлених порушень та приведення обвинувального акту у відповідність вимогам ст. 291 КПК України.

Крім того, відповідно до ухвали колегії суддів Деснянського районного суду м. Києва від 15.10.2019 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,на строк 60 днів, до 13.12.2019 року.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

На даний час, обставини, які послужили підставою для застосованння до обвинувачених запобіжних заходів не відпали, в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Так, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна. Стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_2 не перешкоджає його перебуванню у місці попереднього ув`язнення. Окрім цього, продовжують існувати ризики, що обвинувачені спробують переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджатимуть кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання покладених на них процесуальних обов`язків, можуть незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.

Вказані підстави підтверджують потребу в подальшому триманні обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, а також у застосуванні до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Підстав для зміни застосованих до обвинувачених запобіжних заходів на більш м`які колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 184, 290, 291, п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, - повернути прокурору Прокуратури м. Києва.

Клопотання прокурора про продовження застосування до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжних заходів, - задовольнити.

Застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів, - до 24 години 00 хвилин 03 лютого 2020 року.

Застосований до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби продовжити на 60 (шістдесят) днів, - до 24 години 00 хвилин 03 лютого 2020 року, поклавши на обвинувачену наступні обов`язки: не залишати постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин; з`являтись за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби продовжити на 60 (шістдесят) днів, - до 24 години 00 хвилин 03 лютого 2020 року, поклавши на обвинуваченого наступні обов`язки: не залишати постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 , у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин; з`являтись за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Копію ухвали направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, - до відома.

Копію ухвали суду направити до уповноважених органів поліції за місцем проживання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , - до виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Головуючий: Д.І. Шмигельський

Суддя: В.В Бабко

Суддя: І.А. Галась