Постанова № 8622370, 11.03.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2010 року Справа № 2а-139/10/2370

15год. 30хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Новікової Т.В., при секретарі-Клименко Р.М., за відсутності представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області до суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, фінансової санкції та пені,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом від 19.01.2010р. № 344/05, в якому просить стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені у сумі 828 грн. 85 коп. за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем як платником страхових внесків, вимог ст.ст.17,20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV (далі – Закон №1058-ІV) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003р. за №21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 16.01.2004р. № 64/8663 (далі - Інструкції), щодо своєчасної сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені, у зв’язку з чим за відповідачем рахується заборгованість на суму 828 грн.85коп.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися.

Однак, від представника позивача до суду надійшло клопотання від 17.02.2010р. №980/05 про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача до зали судового засідання не з’явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області 19.06.2001р. згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (а.с.16), є платником страхових внесків і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідачем надано 29.05.2007р. до управління Пенсійного фонду України у Христинівському районі Черкаської області розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2006р., в якому СПДФО ОСОБА_1 самостійно визначив страхові внески за вересень, жовтень, листопад та грудень 2006р. – 1840 грн. 91 коп. – це сума чистого доходу, з якого нараховано страхові внески в сумі 585 грн. 41 коп. (32 %). (а.с.8).

Судом встановлено, що СПДФО ОСОБА_1 зобов’язаний був сплатити згідно поданого розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування внески в сумі 585 грн. 41 коп. Відповідачем було частково сплачено кошти в сумі 301 грн. 96 коп., однак відповідно до картки особового рахунку за період з 01.01.2006р. по 18.01.2010р. заборгованість зі сплати страхових внесків складає 283 грн. 45 коп.

За несвоєчасну сплату СПДФО ОСОБА_1 страхових внесків у встановлений законодавством термін, позивачем винесено рішення № 211 від 29.05.2007р. про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством на суму 170 грн. 00 коп. за 2006р., яке відповідачем отримано 29.05.2007р.

Одночасно на суму своєчасно не сплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до рішення №729 від 07.09.2009р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків СПДФО ОСОБА_1 було нараховано фінансові санкції у сумі 30 грн. 00 коп. та пеня – 5 грн. 40 коп.

Крім того, згідно рішення № 727 від 07.09.2009р. управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області до відповідача застосовано фінансову санкцію у сумі 170 грн.00коп. за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування за 2007 рік., яке отримано відповідачем 18.09.2009р., згідно поштового повідомлення №20.

У зв’язку з неподанням розрахунку сум страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік, управлінням Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області винесено рішення №728 від 07.09.2009 року на суму 170 грн. 00 коп., яке отримано відповідачем 18.09.2009р., згідно поштового повідомлення №20.

Таким чином, станом на 19.01.2010р. загальна сума заборгованості за період з 01.01.2006р. по 19.01.2010р. до СПДФО ОСОБА_1 становить 828 грн. 85 коп., з них– 283 грн. 45 коп. - страхові внески, 540 грн. 00 коп. - фінансові санкції, 5 грн. 40 коп. - пеня.

Отже, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення з відповідача боргу на загальну суму 828 грн.85 коп. відповідно до ст. 23, абз. 8 ч.3 ст. 106 Закону № 1058-IV.

Причиною виникнення спору стало порушення відповідачем законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на зазначені обставини та з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, виступу представника позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Конституційною нормою (ст. 67) зобов’язано страхувальників здійснювати сплату страхових внесків в порядку, розмірах та у строки передбачених законом.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом – «Закон № 1058-IV).

Частиною першою статті першої Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97р. № 400/97-ВР (надалі за текстом – «Закон № 400/97-ВР») визначено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України (ст.3 Закону України № 400/97-ВР).

Отже, виходячи з системного аналізу законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, суд зазначає що суми пені та штрафів підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач зазначені рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив, а визначені в ньому суми штрафу та пені не сплатив.

Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

Разом з тим, згідно даних картки особового рахунку страхувальника (а.с.14) за відповідачем рахується заборгованість перед УПФУ в Христинівському районі Черкаської області в сумі 828 грн. 85 коп.

Законом України № 1058-ІV ( ст.1) передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до вказаної статті страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою управлінням Пенсійного фонду.

Згідно ст.106 ч. 2 Закону № 1058-IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, за відповідачем як платником страхових внесків до Пенсійного фонду України, станом на день розгляду спору обліковується заборгованість у сумі 828 грн. 85 коп., яка відповідачем не сплачена.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст.106 Закону № 1058-ІV зазначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 828 грн. 85 коп. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду спору не надано, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 11.03.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ст.167 КАС України, про що повідомлено в судовому засіданні.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, ч.2 ст. 128, ст.ст. 158-159, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (20000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області (20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Леніна, 31, код 21366797) заборгованість зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені у сумі 828 грн. 85 коп .(вісімсот двадцять вісім гривень 85 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення її в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 16 березня 2010 року.

Суддя Т.В. Новікова