Рішення № 86222516, 09.12.2019, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2234/19

номер провадження 2/695/1105/19

09 грудня 2019 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Середи Л.В.

за участю секретаря – Оніщенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша цивільну справу за позовною заявою керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, Коробівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, –

ВСТАНОВИВ:

Керівник Золотоніської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, Коробівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином.

Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.10.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, тобто у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду рибному господарству України.

Внаслідок вказаних дій ОСОБА_1 були заподіяні збитки тваринному світу від незаконного вилову риби у сумі 8423.0 грн.

ОСОБА_1 було притягнуто до кримінальної відповідальності за незаконне зайняття рибним добувним промислом та заподіяння шкоди рибному господарству, однак шкода, яка була заподіяна вчиненням вказаного вище злочину в сумі 8423 грн. державі відшкодована не була, а Коробівська сільська рада, на адміністративній території якої було вчинено вказаний злочин, а також Державна екологічна інспекція Центрального округу, не вчинили жодних дій спрямованих на її відшкодування.

За таких обставин, з метою захисту інтересів держави, Золотоніська місцева прокуратура вжила заходи представницького характеру та звернулась до суду із вказаним позовом з метою відшкодування шкоди завданої державі.

Вказана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі ухвали Золотоніського міськрайонного суду від 02.08.2019 року.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, чи клопотанням про розгляд справи за участю сторін до суду не направив. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до вимог п.,п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди.

Як вбачається із вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.10.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, тобто у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду рибному господарству України.

Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи 08 березня 2018 року близько 18.00 год. на території орнітологічного заказника загальнодержавного значення Липівський у адміністративних межах Коробівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх шкідливих наслідків, порушуючи встановлений порядок раціонального використання, охорони і відтворення риб та інших об`єктів водної фауни, як важливої складової частини навколишнього природного середовища із застосуванням забороненого знаряддя лову: двох протрійних гачків № 15 та № 25, способом багріння, незаконно виловив 1 судака, вартістю, відповідно до постанови КМУ № 541 від 24.07.2013 року, 903,0 грн., 10 сомів, вартістю, відповідно до постанови КМУ № 541 від 24.07.2013 року, 752,0 грн. за штуку, чим заподіяв істотної шкоди на загальну суму 8423,0 грн..

Суд враховує, що згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду №14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином суд вважає доведеним винність дій ОСОБА_1 , які спричинили істотну матеріальну шкоду та спричинили відповідні правові наслідки.

Відповідно до вимог ст.13 Конституції України, ст.5 Закону України «Про тваринний світ» об`єкти тваринного світу, які перебуваються у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об`єктами права власності Українського народу.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.,ч. 1, 3 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Преамбулою до Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об`єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

У відповідності до ст. 10 Закону України "Про тваринний світ" громадяни відповідно до закону зобов`язані, серед іншого, відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про тваринний світ" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6.3 Правил любительського і спортивного рибальства затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999, застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування в повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству, внаслідок порушення Правил рибальства.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що при розгляді позовів про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Вина відповідача по справі, а також розмір заподіяної шкоди встановлені вироком суду.

Окрім того, відповідно до такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 541 від 24.07.2013 р., збитки тваринному світу від незаконного лову риби склали 8423.0 грн.

Як вбачається із письмових пояснень виконавчого комітету Коробівської сільської ради від 22.04.2019 року за № 204, а також пояснень Державної екологічної інспекції Центрального округу від 06.05.2019 року за №7-18/500, заходи щодо відшкодування збитків заподіяних ОСОБА_1 не вживались, кошти останнім не сплачувались, тобто фактично збитки у сумі вказаному вище розрахунку не відшкодовувались.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції від 17.11.2018 № 260, Державна екологічна інспекція Центрального округу є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

Згідно з п.п. 7 п. 2 даного Положення, Державна екологічна інспекція здійснює нагляд (контроль) за додержанням громадянами вимог законодавства про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; порядку та умов здійснення промислового, любительського, спортивного, наукового рибальства на водних об`єктах України.

Відповідно до п. 7, 8 зазначеного Положення, Державна екологічна інспекція розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Крім того, згідно ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради на їх території здійснюють контроль та заходи щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, що знаходяться у власності держави.

Статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до делегованих повноважень місцевих, сільських рад належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів.

Згідно із ст. 29 Бюджетного кодексу України, до складу доходів Державного бюджету України належать 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 69 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушеннями законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Отже, шкода завдана ОСОБА_1 навколишньому природному середовищу, підлягає зарахуванню до фонду охорони навколишнього природного середовища та подальшому розподілу органами казначейства.

З огляду на зазначені положення діючого законодавства та беручи до уваги те, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу вчинено на території орнітологічного заказника загальнодержавного значення Липівський у адміністративних межах Коробівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, Коробіська сільська рада та Державна екологічна інспекція Центрального округу є органами, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 завдано значної шкоди навколишньому природному середовищу, як складової економічних інтересів держави, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України покладає на органи прокуратури обов`язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред`явлення та підтримання даного позову.

Аналіз ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежно.

Згідно ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи заподіяння шкоди інтересам держави та не вчинення жодних дій як Державною екологічною інспекцією Центрального округу так і Коробівською сільською радою спрямованих на відшкодування завданих збитків, прокурор правомірно звернувся до суду із вказаним вище позовом.

Отже, завдана позивачу шкода, яка виникла внаслідок вчинення відповідачем злочину (кримінального правопорушення) підлягає відшкодуванню відповідачем в повному обсязі.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди є обґрунтованими, ґрунтуються на нормах ЦК України, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд задовольняючи позов стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1762.0 грн., від сплати якого був звільнений позивач на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 1166, 1206 ЦК України та ст. 10, 12, 13,

141, 265, 274 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, Коробівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на користь держави, в особі Коробівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, 8423.0 (вісім тисяч чотириста двадцять три) гривні, – в порядку відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, зарахувавши кошти на реквізити: одержувач: Золот. УК/Коробівська/24062100, банк: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 36774284, р/р НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у сумі 1921.0 грн., який сплатити на рахунок: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA798999980000031211256026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Середа Л.В.