Вирок № 86221780, 10.12.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/1134/19

Справа № 643/12859/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2019

10 грудня 2019 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

за участю секретаря Абсалямової А.Р.,

прокурора Зюзя Я.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні 12017220000001062, внесеному до ЄРДР від 23.08.2017, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бугрувате, Охтирського району Сумської області, українця, громадянина України, неодруженого, маючого неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учасника бойових дій, раніше не судимого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 22.08.2017 о 19:30 керував технічно справним автомобілем «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому рухався по вул. Ак. Павлова з боку вул. І Камишева в напрямку Салтівського шосе в м. Харкові зі швидкістю 40км/год.

Під час руху водій ОСОБА_1 , наближаючись на керованому автомобілі «ВАЗ-2107» до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований в районі будинку №81 по вул. Ак. Павлова в м. Харкові, не зупинив керований ним автомобіль «ВАЗ-2107» та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , який перетинав дорогу по пішохідному переходу з ліва на право по ходу руху автомобіля, чим грубо порушив вимоги п.п.18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: - п.18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»; - п. 18.4 «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водій інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби, зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Внаслідок дорожньо-транспортної події згідно висновку судово-медичної експертизи №985-А/17 від 08.09.2017 потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого дрібноуламкового перелому лонної та сідничної кісток зліва із зсувом, перелому крижі справа, які відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №852/17 від 27.09.2017 в діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п.18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, перебували в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події.

ОСОБА_1 повністю визнав свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенню, не заперечував фактичних обставин обвинувачення і його доказів, у зв`язку з чим суд, переконавшись у добровільно обраній позиції обвинуваченого, у відповідності до правил ч. 3 ст. 349 КПК України, з погодженням усіх учасників судового процесу, визнав не доцільним досліджування доказів по справі.

Потерпілий ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 по суті висунутого обвинувачення пояснив, що 22.08.2017 близько 19:30, керував справним автомобілем «ВАЗ-2107» по вул. Ак. Павлова з блоку вул. Ів. Камишева. В той вечора йшов сильний дощ через який було погано бачити. Їхав зі швидкістю 30-40км/год, побачивши на нерегульованому пішохідному переході людину, негайно став гальмувати, однак зіткнення з пішоходом уникнути не вдалося, передньою частиною автомобіля скоїв наїзд. Після ДТП ОСОБА_1 викликав ШМД та поліцію. Пішохід отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований. З боку ОСОБА_1 потерпілому надавалась матеріальна допомога. Вчинене усвідомлює та кається. Оскільки має неповнолітню дитину, просить звільнити від покарання, застосувавши ЗУ «Про амністію».

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При обранні виду та розміру покарання, суд приймає до уваги ступень суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, що відносяться до категорії злочину неумисного, середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, учасник бойових дій, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має неповнолітню доньку ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненому щиро покаявся, тому суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статі, за якою ОСОБА_1 притягається до кримінальної відповідальності, у вигляді обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами із застосуванням правил ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком, оскільки суд прийшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття у скоєному, а також те, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Потерпілим цивільний позов не заявлений.

По справі є судові витрати за проведення криміналістичної експертизи в сумі 1186,44грн., оплату яких суд покладає на обвинуваченого.

Речових доказів по справі не встановлено.

Далі, обвинувачений звернувся до суду із заявою, якою просить застосувати до нього ЗУ «Про амністію у 2016 році», звільнивши від призначеного покарання за цим вироком, у зв`язку з тим, що є батьком неповнолітньої дитини.

Прокурор клопотання підтримав.

Так, текстом вище встановлено, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України, що мало місця 22.08.2017.

07.09.2017 набрав чинності ЗУ «Про амністію у 2016 році».

На день набрання чинності вказаним Законом ОСОБА_1 має малолітню доньку – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відношенні якої не позбавлений батьківських прав, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію п. «в» ст. 1 ЗУ « Про амністію у 2016 році».

Встановлені обставини є підставою для звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України, ст. 85КК України, Закону України «Про амністію у 2016 році», суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до правил ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, зобов`язавши ОСОБА_1 згідно п.п. 1,2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в розмірі 1186 (одна тисяча сто вісімдесят шість)грн.,44 коп.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, на підставі п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році».

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.О. Сугачова