Ухвала суду № 86221138, 09.12.2019, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/71/19

Провадження № 1-кп/622/16/19

УХВАЛА

09.12.2019 року

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Шабас О.С.,

за участю секретаря – Бойко І.О.,

прокурора – Кришталя С.В.,

захисника – Семенова С.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт. Золочів Харківської області кримінальне провадження №12018220310000366 від 28.10.2018 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, до затримання працюючого водієм ТОВ "Стальмаркет", раніше судимого:

1)19.08.2015 року Київським районним судом м. Харкова, за ч. 1 ст. 110 КК України до 4 років позбавлення волі без конфіскації майна;

2)23.03.2017 року Золочівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі без конфіскації майна; 21.11.2017 звільнений із Львівської установи виконання покарань № 19, на підставі відбуття строку покарання згідно ст. 153 КВК України; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_2

- що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,, -

ВСТАНОВИВ:

22.01.2019 року з прокуратури Золочівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області до Золочівського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_1 що обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.

В судовому засіданні захисник Семенов С.В. заявив клопотання про недопустимість доказів в порядку ч.2 ст. 89 КПК України, вважаючи, що воно має бути розглянуте під час судового розгляду. Так зокрема захисник просив визнати очевидно недопустимими матерчату чоловічу куртку сірого кольору та фрагменти скла зеленого кольору, які є на його думку недопустимі так як отримані в наслідок істотного порушення прав його підзахисного так як стороною обвинувачення не здобуто доказів належності вказаних речей ОСОБА_1 , не здобуто доказів взагалі будь-якого відношення цих речей до ОСОБА_1 , крім того знаряддя вчинення інкримінованого злочину взагалі не вилучалося, відповдіно не встановлено механізм та характер утворення тілесних ушкоджень.

Прокурор та потерпілий проти задоволення клопотання заперечували, вважаючи, що докази здобути законним шляхом.

Суд вислухавши думку учасників процесу, дійшов наступного.

Так відповідно до положень ст. 87 КПК України під недопустимісттю доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, слід розуміти:

1. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

2. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит;

3. Недопустимими є також докази, що були отримані:

1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;

3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження;

4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Частина 2 статті 89 КПК України передбачає, що у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Мотивуючи своє клопотання про визнання доказів очевидно недопустимими захисник фактично посилається на процесуальні порушення, що на його думку допущені під час їх здобуття. Окремо доказів щоб фіксували обставини перелічені ст.87 КПК України стороною захисту до клопотання не додано.

Таким чином, станом на момент розгляду клопотання стороною захисту не доведено очевидної недопустимості доказів (матерчатої чоловічої куртки сірого кольору та фрагментів скла зеленого кольору) передбачених положеннями ст.87 КПК України, відповідно на даному етапі клопотання передчасне та відсутні правові підстави для визнання їх очевидно недопустимими на стадії судового розгляду, що не виключає такої можливості під час оцінки доказів судом у їх сукупності у нарадчій кімнаті при прийнятті остаточного рішення у справі.

Куруючись положеннями ст.ст. 84-89, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника Семенова С.В. про визнання очевидно недопустимими доказів (куртки сірого кольору та фрагментів скла зеленого кольору) - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає

Головуючий Шабас О. С.