Рішення № 86220600, 06.12.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/204/19

Провадження № 2/638/46/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретарів Тягунової Р.Ю., Тітової М.О.

за участю

представника позивача ОСОБА_1 .

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача

ОСОБА_2 ОСОБА_3

Представника відповідача

ТОВ «Джоін ап!» Гогітідзе Г.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!», ОСОБА_2 про стягнення збитків, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2019 позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ТОВ «Джоін Ап!», ОСОБА_2 про стягнення збитків, відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначено, що 28.03.2018 між ТОВ «Джоін Ап!» та позивачем ОСОБА_4 укладено договір на надання туристичних послуг. Умовами договору передбачено місце відправлення та повернення було визначено місто Харків (харківський аеропорт). Натомість, без згоди позивача, місце відправлення та повернення було визначено місто Київ (аеропорт «Жуляни»). У результаті порушення позивачем було понесені додаткові витрати на проїзд до м. Києва та у зворотному напрямку. Вартість квитків склала 10294,94 грн. Оскільки він та його дружина є літніми людьми, вони хвилювались з приводу необхідності здійснення раптових незапланованих переїздів, а також обурення з приводу зухвалого порушення умов договору призвело до певного погіршення здоров`я у період перебування у подорожі. У зв`язку з чим позивачі просять стягнути з відповідачів матеріальну та моральну шкоду (а.с.1-4).

05.06.2019 представником відповідача ТОВ «Джоін Ап!», у якому зазначено, що позивачами не надано доказів оплати туристичних послуг на користь відповідача. Окрім того, позивач замовив туристичний продукт у такому складі: перебування у готолі, авіаперевезення Харків - Анталія-Харків, медичне страхування, наземний трансфер. Початок споживання туристичного продукту 20.09.2018. Однак внаслідок зміни польотів програми були скасовані деякі чартерні рейси, що повинні виконуватись із м. Харкова. За 2 місці до початку подорожі 26.07.2018 туроператор повідомив про вказані зміни. ЗА весь час до початку подорожі позивачі жодних зауважень не висловлювали, отримали авіаквитки із умовами перевезення до Києва. У зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволені позову (а.с.73-74).

Позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно, упоноважили представника ОСОБА_1 представляти їх інтереси в суді.

Представник позивачів ОСОБА_1 , якій дії на підставі довіреності, у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити, з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ТОВ «Джоін ап!» Гогітідзе Г.Н., який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити у задоволені позовних вимог позивачів.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, та пояснила, що між позивачем ОСОБА_4 та ТОВ «Джоін Ап!» було улкдаено договір про надання туристичних послуг. Умовами договору було передбачено, зокрема, авіаперевезення Харків- Антолія - Харків, але внаслідок змін польотів було скасовано авіаперевезення з м. Харкова. За два місця до дати виліту позивачам було повідомлено про зміну авіаперевезення позивачів, вони погодились.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачів, відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ТОВ «Джоін Ап!», дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що 28.03.2018 між ТОВ «Джоін Ап!» в особі туристичного агента ФОП ОСОБА_10 та позивачем ОСОБА_4 укладено договір на надання туристичних послуг (а.с.31-32).

П. 2 зазначено договору перебачено, що маршрут, тривалість, дата початку та закінчення подорожі туриста зазначаються у туристичній путівці, яка є невід`ємною частиною договору.

Як вбачається з довідки - підтвердження, в графі «деталі перельоту» зазначено 20.09.2018 «Харків (02-00) - Анталія (04-45), 30.09.2018 Анталія (21-45) - Харків (00-30). (а.с.33).

Частиною першою статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Спеціальним законом, що регламентує відносини у сфері організації/надання туристичних послуг, є Закон України «Про туризм».

Згідно з частинами першою, другою статті 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов`язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг, а турист зобов`язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про туризм» учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб`єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі - суб`єкти туристичної діяльності), є: туристичні оператори як юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

За змістом статті 30 Закону України «Про туризм» порушення законодавства в галузі туризму тягне за собою відповідальність згідно із законом. Порушеннями законодавства в галузі туризму є ненадання, несвоєчасне надання або надання туристові інформації, що не відповідає дійсності; порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів (частина десята статті 20 Закону України «Про туризм»).

Статтею 33 Закону України «Про туризм» встановлено, що суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб`єктом туристичної діяльності в порядку, встановленому законом.

За неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини (частини перша та друга статті 32 Закону України «Про туризм»).

Отже, майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику завдано збитків.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 03 липня 2013 року у справі № 6-42цс13.

П. 5.3 договору перебачено, що агентство не несе відповідальності за скасування та зміну часу відправлення авіарейсів. В цих випадках відповідальність несе авіаперевізник.

Як випливає з позовної заяви та пояснень представника позивачів, наданих у судовому засіданні без згоди ОСОБА_4 та ОСОБА_5 змінено місце відправлення з м. Харків на м. Київ.

Проте, як зазначено представником відповідача ТОВ «Джоін Ап!» Гогітідзе Г.П. та відповідачем ОСОБА_2 у судовому засіданні, заздалегідь, а саме за два місці позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було попереджено про зміну місця відправлення з м. Харків на м. Київ.

Зазначені обставини визнані та не заперечувались представником позивачів ОСОБА_1 у судовому засіданні.

За приписами статті 22 ЦК України - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В розумінні таких норм, для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних нею збитків є наявність складу правопорушення: протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

За ч.1 ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідачем ТОВ «Джоін Ап!» та туристичним агентом ОСОБА_10 було належним чином виконано умови договору про надання туристичних послуг, зокрема, надано туристичні послуги позивачам, які ОСОБА_4 та ОСОБА_5 використали. На зміні туристичного продукту, після повідомлення про зміну місця відправлення, не наполягали, хоча туристичним агентом і було запропоновано зміну путівки.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачами не було надано суду доказів на підтвердження наявності в діях відповідача протиправної поведінки, вини, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, за умови наявності складу яких можливе настання визначеної в ст.ст. 1266, 1267 ЦК України цивільно-правової відповідальності, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 141, 200, 259 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України ст. ст. 22, 23, 610, 611, 901, 1166,1167 ЦК України, ЗУ «Про туризм», суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!», ОСОБА_2 про стягнення збитків, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.12.2019.

Суддя - І.В. Семіряд