Ухвала суду № 86218053, 10.12.2019, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/497/18

Провадження № 2-ві/386/1/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року смт. Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Шкамерда К. С.

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Гарбуза О.С. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Розкішна» про визнання заповіту недійсним та стягнення грошової компенсації за орендну плату за земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 . 19.07.19 р. звернувся до суду із заявою про відвід головуючого судді Гарбуза О.С., яка обґрунтована тим, що суддею ухвалою від 02.10.2019р. не витребувано всі необхідні докази щодо земельних ділянок за номерами 551 та 552, а витребувано докази лише щодо однієї земельної ділянки за №552 та не обґрунтувано свого рішення. Заявник вважає безпідставними посилання головуючого судді про необхідність подачі клопотання про витребування доказів разом з позовною заявою та з`ясування головуючим підстав для поновлення строку для подачі клопотання, яке подане пізніше. Представник позивача зазначає, що суд мав би спочатку витребувати докази від ТОВ АПК "Розкішна", а вже потім залучати його в якості третьої особи. Крім того, головуючий по справі залучив ТОВ АПК "Розкішна" до участі в процесі в якості третьої особи, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не зазначивши на якій стороні воно має діяти і таке товариство не виконує ухвалу суду про витребування доказів, не надає необхідних пояснень. Лише 19.12.2018 ТОВ АПК "Розкішна" реагує на ухвалу суду від 02.10.2018 та надає витребувані докази. 10.01.2019р. суд безпідставно відмовив у витребуванні доказів щодо правонаступництва ТОВ АПК «Розкішна» та розпаювання земель сільськогосподарського призначення від Голованівського відділу Дергеокадастру, визнано явку позивача і представника позивача обов`язковою у документі за 02.04.19 р., проте не зазначено ким, коли, у який спосіб, за чиєю ініціативою, з яких питань та не надано відповідного документу. Заявник також вважає, що суддя не вживає жодних заходів на розгляд справи за участі всіх учасників процесу, отримання від відповідачки будь-яких пояснень з конкретним ставленням до позову. Зазначає, що така бездіяльність головуючого судді призводить до порушення прав позивача, головуючий суддя не виконує свої обов`язки. Також зазначає, що головуючий суддя не правильно виклав ухвалу за наслідками проведеного підготовчого засідання, не повно відобразив всі обставини справи. На думку заявника правильніше було б написати не закриття підготовчого судового засідання, а завершення підготовчого провадження. Вважає такі дії судді є доказом його злочинної діяльності. У зв`язку з наведеним, представник позивача вказує, що зазначені обставини дають підстави вважати, що дана справа буде розглянута не об`єктивно та упереджено, що потягне за собою винесення незаконного рішення. Таким чином, вважає за необхідне заявити головуючому судді відвід, у зв`язку з обставинами, які викликають сумнів в неупередженості та його об`єктивності, а також дають підстави вважати, що він прямо або опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи.

Як вбачається з ухвали суду від 03.12.2019 року, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Розкішна» про визнання заповіту недійсним та стягнення грошової компенсації за орендну плату за земельну ділянку.

За результатами автоматичного розподілу заява про відвід передана судді Голованівського районного суду Кіровоградської області Шкамерді К.С.

Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Згідно вимог ч.1 ст.36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи (ст.37 ЦПК), та неможливість входження до складу суду осіб, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (п.3 ст.46 ЦПК).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Суду потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо заявляються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Представник позивача ОСОБА_1 як на підставу для відводу головуючого судді, посилається на те, що суддя Гарбуз О.С. не повністю витребував необхідні докази; не вживав заходів до сторін щодо отримання цих доказів; не вірно залучив третю особу; не вірно написав ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті; бездіяльність судді щодо розгляду справи за участі всіх учасників. На думку заявника, вищевказане викликає сумніви щодо неупередженості судді при розгляді справи № 386/497/18.

Оцінивши такі підстави для відводу, суд вважає їх безпідставними, оскільки не надано суду жодних належних та допустимих доказів щодо заінтересованості головуючого судді у розгляді даної справи та упередженості останнього. Фактично підставами відводу на які посилається заявник є незгода його з процесуальними рішеннями головуючого судді у даній справі.

Частиною 4 ст.36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу в розумінні ст.ст. 36, 37 ЦПК України.

Отже, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу, а є підставою оскарження їх в апеляційному порядку у строк передбачений ЦПК України.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, недоведені, не викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при вирішенні даної цивільної справи, а тому приходить до висновку про необґрунтованість заяви.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 у справі №386/497/18 про відвід судді Гарбуза О.С. - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя Шкамерда К. С.