Вирок № 86215470, 06.12.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1152/19

Провадження № 1-кп/206/179/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2019 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Грицаюк Н.М.,

при секретареві - Норі І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження №12019040700000051 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 11.09.2018 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 рік. На підставі ст.75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 01.02.2019 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України дане покарання поглинуто покаранням за вироком від 11.09.2018 року та призначено 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 02.09.2019 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до даного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 01.02.2019 року та призначено 2 роки 2 місяці позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Двойнічної Л.М., Соболя А.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника-адвоката - Маслія В.О.

представника потерпілого - Червинської М.Г.

ВСТАНОВИВ :

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2018 року за ч. 1 ст. 309 КК України, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та знову вчинив новий умисний корисливий злочин у період іспитового строку.

16.01.2019 року, приблизно о 00 годин 30 хвилин, ОСОБА_1 зайшов до під`їзду №3 будинку АДРЕСА_2 , де побачив, що двері підвалу цокольного поверху вказаного під`їзду не закриті на запірний пристрій, у зв`язку з чим у нього виник злочинний умисел на проникнення у зазначене приміщення та скоєння крадіжки чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, у цей же день та час, ОСОБА_1 , зайшов через відкриті двері в середину підвалу цокольного поверху під`їзду №3 будинку АДРЕСА_2 , тобто проник до іншого приміщення, де проник через технічний отвір у зачинену комору та на підлозі виявив керамогранітну плитку бежевого кольору, яка на праві власності належить ОК «Житлово-будівельний кооператив №347» ( ідентифікаційний код юридичної особи №23066390), та яку ОСОБА_1 визначив для себе як об`єкт злочинного посягання.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), пов`язаного з проникненням у інше приміщення, а саме: плитки керамогранітної бежевого кольору, ОСОБА_1 , впевнившись, що його злочинних дій ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправний характер своїх дій, з приміщення підвалу цокольного поверху вищезазначеного будинку таємно викрав 154 шт. плитки керамогранітної бежевого кольору, розміром 326х326х8,5 мм., які належать ОК «Житлово-будівельний кооператив №347» (ідентифікаційний код юридичної особи №23066390).

В подальшому, поклавши викрадене майно на раніше заготовлені санчата, ОСОБА_1 місце скоєння злочину покинув, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 376/19 від 08.02.2019 року, вартість 154 шт. плитки керамогранітної бежевого кольору розміром 300х300 мм, складає - 2162,16 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, у скоєному злочині розкаявся та пояснив, 16.01.2019 року повертався додому, коли змерз та вирішив піти погрітися у під`їзді будинку АДРЕСА_2 . Зайшовши до під`їзду, він побачив привідчинені двері підвалу. Йому стало цікаво, що знаходиться у підвалі. Спустившись до підвалу, він побачив плитки кахелю. Вирішивши, що це нічийні залишки, які залишились після ремонту, він за декілька разів кахель виніс до дверей під`їзду, завантажив на санчата та хотів вивезти, коли його спіймали жителі будинку. В подальшому уточнив, що комірчина, де зберігався кахель, дійсно була зачинена, але був невеликий технологічний отвір, через який він і проліз у приміщення.

Представник потерпілого Червинська М.Г. в судовому засіданні пояснила, що обвинуваченого вже не вперше "ловили" на крадіжці. 16.01.2019 року їй зателефонував сусід і пропросив вийти в під`їзд. Коли вона вийшла до під`їзду, то побачила, як сусід тримає обвинуваченого, а поряд з ними стоять санчата, на яких лежить пачка кахелю, та ще дві пачки кахелю поруч на землі. До підвалу, в якому зберігався кахель, вільного доступу немає. Обвинувачений проник у комірчину, де зберігався кахель, через технологічний отвір. Викрадений кахель був повернутий, тому цивільний позов не заявлявся.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у інкримінованому кримінальному правопорушенні також знайшла своє підтвердження і іншими доказами, дослідженими судом, належність і допустимість яких ніким не оспорена та не спростована, а саме.

З протоколу огляду місця події від 16.01.2019 року з фототаблицею вбачається, що було оглянуто приміщення підвалу третього під`їзду будинку АДРЕСА_2 . В ході огляду в підвалі перебував громадянин ОСОБА_1 , біля якого знаходились металеві санчата із напільною керамічною плиткою у кількості 77 штук, а також поряд ще лежала керамічна напільна плитка у кількості 77 штук. Сам ОСОБА_1 пояснив, що вказану плитку в кількості 154 штук він викрав із підвального приміщення будинку АДРЕСА_2 (т.1 а.п.5,6).

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 376/19 від 08.02.2019 року, станом на 16.01.2019 року ринкова вартість 154 штук плитки керамогранітної бежевого кольору, розміром 30х30 см, за умови, що станом на вказану дату об`єкт мав якісні споживчі характеристики, становила 2162,16 грн. (т. 1 а.п.53-55).

Таким чином, аналізуючи належні і допустимі докази в їх сукупності, які ніким не оспорені та не спростовані, суд приходить до однозначного висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

При вирішенні питання про вид та міру покарання, які слід застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем мешкання характеризується задовільно (т. 2 а.п.94), на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (т. 1, а.п. 37), перебував на обліку у лікаря-нарколога з 13.05.2005 року з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності». Знятий з обліку з 05.06.2014 року по відсутності даних. Скоїв злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вказує повне визнання ним своєї винуватості, щире каяття.

Згідно ст. 67 КК України обставина, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , є рецидив злочину, оскільки останній був засуджений за умисний злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, судимість за який не знята і не погашена у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі.

Призначаючи обраний вид покарання ОСОБА_1 , суд не вбачає підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України, виходячи з наступного.

Згідно абз. 4 п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року №7 (із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання» вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати як порушення умов застосування ст.75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

На підставі абз. 7 п. 26 цієї ж Постанови, у разі коли особа була засуджена до позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов`язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до абз. 5 п. 8 Постанови застосування положень ст.69 КК України щодо покарання, призначеного за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків, є неприпустимим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі, остаточно призначивши покарання відповідно до вимог ч. 4 ст.70 КК України, оскільки вказаний злочин він вчинив до його засудження вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2019 року, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань.

Також, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь експерта підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 369, 371-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, до покарання, обраного ОСОБА_1 за даним вироком, частково приєднати покарання, обране йому за вироком Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 02.09.2019 року, і остаточно визначити до відбування покарання у вигляді 3 ( трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання під час виконання вироку суду, після набрання ним законної сили.

Після набрання вироком законної сили зобов`язати Самарський ВП ГУНП України в Дніпропетровській області затримати ОСОБА_1 , помістивши його до слідчого ізолятора м. Дніпра для подальшого етапування до місць виконання покарання.

Речові докази:

- керамічну плитку у кількості 154 шт., залишити власникові Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №347»;

- металеві сані - залишити власникові ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь експерта ОСОБА_2 документально підтверджені витрати за проведення судової експертизи №376/19 від 08.02.2019 року у розмірі 300 грн.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення вироку.

Суддя Н.М. Грицаюк