
Справа № 201/13302/19
Провадження №1-кс/201/6688/2019
У Х В А Л А
Іменем України
06 грудня 2019 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., за участю секретаря судового засідання - Кисельової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 07.11.2019р.,
ВСТАНОВИВ:
02.12.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з даною скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, та зобов`язати Соборне ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області прийняти та невідкладно зареєструвати подану ним заяву про вчинення злочину до ЄРДР, та розпочати за цією заявою про вчинення злочину досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ст. 356 КК України.
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що 07.11.2019р. ним в порядку ст. 214 КПК України до Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами АТ КБ "ПриватБанк", передбаченого ст. 356 КК України. Дана заява прийнята Соборним ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області, що підтверджується наданим заявнику талоном-повідомленням. 27.11.2019р. заявник отримав листа від 20.11.2019р. за підписом Т.в.о. начальника Соборного ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області, яким його повідомлено про те, що слідчим відділом ознак кримінального правопорушення виявлено не було, і йому було рекомендовано звернутись до суду. Після цього жодних дій, спрямованих на внесення наданих заявником відомостей до ЄРДР та здійснення досудового слідства даним органом досудового слідства не вчинялося.
Представник заявника Фісунова А.Л. (діє на підставі договору про надання правової допомоги № 02/12 від 02.12.2019р.) надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, вимоги скарги підтримав та просив задовольнити, у зв`язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
Представник Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ст. 107 КПК України у зв`язку з відсутністю учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного правового висновку з таких підстав.
З матеріалів скарги встановлено, що 07.11.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Як видно із матеріалів скарги, в поданій заяві про злочин заявник зазначив, що протягом останніх місяців працівниками АТ КБ "ПриватБанк" ЕДРПОУ 14360570, м. Дніпро, вул. Наб. Перемоги, 50, клієнтом якого є заявник, протиправно, самоуправно без будь-яких юридичних підстав, здійснюється утримання більшої частина коштів з його пенсії, яка перераховується заявнику Пенсійним Фондом України на його картковий рахунок у цьому банку. Своїми діями посадові особи АТ КБ "ПриватБанк", вчинили кримінальне правопорушення, відповідальність за який передбачена ст. 356 КК України, а саме - самоуправство.
З листа Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 20.11.2019р. видно, що заяву ОСОБА_1 було зареєстровано 07.11.2019р. в ЖЄО за № 41044, в ході проведення перевірки слідчим відділом Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ознак кримінального правопорушення виявлено не було та заявнику було рекомендовано звернутись до суду.
На час розгляду даної справи доказів внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 07.11.2019р. суду надані не були.
Згідно ст. 9 та ст. 214 КПК України слідчий, прокурор після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування під час якого прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження та надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, зокрема і подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). При цьому, положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається не на заявника, а на слідчого і прокурора.
За змістом ч. 3 ст. 214 КПК України заборонено здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК, не достатньо об`єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. З огляду на такі обставини необхідно звернути увагу, що вимога про внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не передбачає здійснення оцінки обґрунтованості таких заяв на наявність ознак складу кримінального правопорушення, а передбачає лише обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.
Викладені в такому повідомленні обставини підлягають перевірці, але така перевірка повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Таким чином, слідчий суддя констатує пряму заборону процесуального Закону, а відтак неможливість здійснення перевірочних дій про можливий злочин без попереднього внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Наслідком такого порушення буде визнання всіх зібраних доказів недопустимими.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту вимог ч. 2 ст. 214 КПК України вбачається, що з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань розпочинається досудове розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як випливає з положень принципу публічності, закріпленого у ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Частиною 1 ст. 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Таким чином, приймаючи до уваги, що невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 порушує його права, а також зважаючи на те, що за вказаних обставин уповноваженою особою Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області не виконано зазначені положення КПК України, а відомості, які містяться в заяві ОСОБА_1 від 07.11.2019р. безпідставно не внесені до ЄРДР, слід дійти висновку, що вимога про зобов`язання уповноваженої особи Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягає задоволенню.
Доходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й усталену практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі Іванов проти України (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 7 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Ашинґдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Окрім того, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги в частині визнання бездіяльності Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області неправомірною, оскільки виходячи з положень п. 18 ч. 1 ст. 3, ст. 220 та ст. 303, ст. 307 КПК України не передбачено такого способу захисту і відповідного рішення за наслідками розгляду скарги на бездіяльність слідчого.
Частиною 2 ст. 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016р. № 139, затверджене Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього (далі - Положення № 139).
Відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність вносяться виключно реєстратором заяви про кримінальне правопорушення, що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 139, а тому не підлягають задоволенню вимоги заявника про зобов`язання ввести відомості до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією, визначеною ним - ст. 356 КК України.
Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що скарга підлягає задоволенню шляхом зобов`язання уповноваженої особи Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 07.11.2019р.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 25, 28, 214, 303 - 307 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 07.11.2019р. - задовольнити частково.
Зобов`язати уповноважену особу Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області внести відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 07.11.2019р. (зареєстрована в ЖЄО за № 41044 від 07.11.2019р.).
В задоволенні іншої частини вимог скарги - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя О.С. Наумова
Судове рішення № 86214139, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 06.12.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 201/13302/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: