Ухвала суду № 86213607, 04.12.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5983/14-ц

(2/199/166/19)

УХВАЛА

04.12.2019 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.,

за участю секретаря Гасанової М.Ю.,

прокурора Битяк Н.І., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Дніпрі клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження по цивільній справі за позовом Прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська на розгляді перебуває цивільна справа за позовом Прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором.

Представник ОСОБА_3 – ОСОБА_2 надав до суду клопотання про закриття провадження по справі.

В обгрунтуванні даного клопотання посилався на те, що між Дніпропетровською міською радою та відповідачкою був укладений договір №298 від 26 жовтня 2012 року про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Дніпропетровська.

У даному договорі формально не зазначено про статус ОСОБА_3 , як суб`єкта підприємницької діяльності, це не означає, що даний договір не є господарсько-правовим.

На момент підписання договору ОСОБА_3 вже давно була суб`єктом підприємницької діяльності (мала статус ФОП), а сам договір за своєю суттю є господарсько-правовим, очевидно, що збудований об`єкт можливо використати саме у господарській діяльності замовника.

Згідно до абз.1 ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

На підставі вищевикладеного,представник відповідачки просив закрити провадження по справі,на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Прокурор прокуратури Дніпропетровської області Битяк Н.І. надала до суду заперечення на вказане клопотання в обґрунтуванні якого зазначила, що виходячи з визначення господарської діяльності, передбаченого ст.3 ГК України, діяльність щодо внесення обов`язково внеску, передбаченого законом, у розмірі та на умовах, визначених відповідним договором на здійснення забудови земельної ділянки та введення в експлуатацію збудованого майна, не є господарською діяльністю.

Права та обов`язки сторін безпосередньо не пов`язані з господарською діяльністю відповідача, оскільки сплата коштів до бюджету та отримання умов проектно-кошторисної документації, будівельних норм, не є тими видами господарської діяльності, які визначені у реєстраційних документах ФОП ОСОБА_3 (допоміжне обслуговування наземного автотранспорту та надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна). Більше того, виходячи з умов договору та вимог чинного законодавства, дані кошти замовник сплачує незалежно від того чи використовує він збудований об`єкт для своєї підприємницької діяльності чи ні, та незалежно від наслідків здійснення такої діяльності.

У відносини з Дніпропетровською міською радою щодо отримання в оренду під забудову земельної ділянки та сплату пайової участі у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська за здійснення даної забудови ОСОБА_3 вступила як фізична особа, а не як підприємець.

Отже, замовником забудови вказаної земельної ділянки в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» стала громадянка ОСОБА_3 , яка несе цивільно-правову відповідальність, як фізична особа, за виконання покладених на неї зобов`язань щодо сплати коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська, так і щодо земельної ділянки та збудованих на ній об`єктів. Згідно з декларацією про готовність об`єкту до експлуатації від 16.04.2017 №ДП 42141060087, яка міститься в матеріалах справи, у графі «замовник» (п. 1 Декларації) значиться фізична особа ОСОБА_3 із зазначенням її паспортних даних, як громадянки. Таким чином, під час укладення договору про пайову участь між ОСОБА_3 та Дніпропетровської міською радою не було вказано про те, що замовником будівництва є ФОП ОСОБА_3 не з формальних причин, а з об`єктивних, оскільки в усіх документах, які вказують на замовника будівництва, яким виступає саме ОСОБА_3 як фізична особа. На підставі вищевикладеного, прокурор Битяк Н. ОСОБА_4 . просила суд відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження по справі.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив закрити провадження по справі, оскільки спір має розглядатися Господарським судом.

Прокурор Битяк Н.І. проти закриття провадження заперечувала та просила відмовити у задоволенні клопотання, оскільки ОСОБА_3 зверталася до Дніпропетровської міської ради як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець.

Представник Дніпровської міської ради Борсук Ю.В. проти клопотання про закриття провадження також заперечувала, оскільки ОСОБА_3 зверталась до міської ради та укладала договір як фізична особа, тому вказані правовідносини повинні розглядатися у цивільному судочинстві.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження по справі з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з п.1. ч.1. ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.10.2018 року у справі №200/18511/14, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.06.2019 року, було відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову. При цьому судом встановлено, що 26.10.2012 року між ОСОБА_3 (забудовник) та Дніпропетровською міською радою в особі директора фінансово-економічного департаменту Дробітько І.П. було укладено договір про пайову участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська; проектно-кошторисна документація, що міститься в матеріалах справи, вказує на те, що проектувалося будівництво саме автомийки, тому з посиланням на ст. ст. 627, 628, 638 ЦК України суд зробив висновок, що у даних правовідносинах сторони, будучи вільними у виборі контрагенту у договорі, уклали вказаний поговір та досягли згоди в усіх його істотних умовах. Щодо зазначення у Декларації про готовність об`єкту до експлуатації про цільове призначення об`єкту будівництва «Зали спортивні інші» суд зазначив, що позивач не довів, що даний об`єкт є закладом фізичної культури і оздоровчого призначення у розумінні ч.4 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», навпаки вбачав порушенням позивачем ОСОБА_3 умов п. 3.2.1 договору, згідно з яким забудовник зобов`язаний здійснити будівництво об`єкта відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації(а.с.80-82).

Таким чином, судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено ту обставину, що у договорі про пайову участь від 26.10.2012 року №298 та проектно-кошторисній документації Забудовником та стороною угоди виступає ОСОБА_3 , а не ФОП ОСОБА_3 ..

Отже, правовідносини, які виникли між ОСОБА_3 та Дніпровською міської радою є цивільно-правовими та підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, тому суд не вбачає підстав для закриття провадження по даній справі з підстав п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, а відтак клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 129, 131, 141, 223, 258, 259, 260, 261, суд, -

У Х В А Л И В:

Представнику відповідача ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про закриття провадження по цивільній справі за позовом Прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: