Рішення № 86212550, 10.12.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/21453/19

Провадження № 2/947/5656/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2019 року

Київський районний суд м. Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

при секретарі Шеховцевій О.В.

За участю представника позивача - адвоката Григоржевського М.С., відповідача ОСОБА_1 ,

Розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Приватне Акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

Встановив

Ухвалою Київського райсуду м.Одеси від 27.09.2019 року відкрите спрощене позовне провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Приватне Акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

До відкриття провадження по справі ухвалою суду від 09.09.2019 року задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову і на належний відповідачу транспортний засіб накладено арешт шляхом заборони вчиняти дії щодо відчуження автомобіля.

Відзив на позов відповідач надала до суду 04.10.2019 року.

15.10.2019 року до суду надійшла від представника позивача - адвоката Григоржевського М.С. відповідь на відзив.

Судове засідання, призначене на 23.10.2019 року було відкладене за заявою представника позивача, який не з`явився до судового засідання з поважних причин.

В судовому засіданні 19.11.2019 року суд витребував від страховика документи, які були підставою для виплати позивачу страхового відшкодування.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Григоржевський М.С., підтримуючи позов, просив ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 31999,32 грн, на відшкодування моральної шкоди - 5 000 грн, стверджуючи, що ОСОБА_1 порушила Правила дорожнього руху, що призвело до зіткнення автомобілів, належних сторонам на праві власності. Майнову шкоду для позивача складають витрати на відновлювальний ремонт його транспортного засобу за відрахуванням сум страхових виплат, а моральна шкода - для позивача є порушення його звичного стану життя (протягом тривалого часу позивач і його родина вимушені були обходитися без особистого автомобіля), переживання з приводу пошкодження особистого майна (автомобіля). Позивач також вимагав стягнути з відповідача і судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позивача визнала тільки в частини суми франшизи - 1000 грн. В іншій частині позов ОСОБА_2 відповідач не визнає і вважає таким, що є недоведеним щодо розміру реальних збитків і необґрунтованим щодо розміру моральної шкоди.

Представник третьої особи ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» пояснень за позовом Співака С.С. не надав, про дату, час і місце розгляду справи сповіщений.

Суд вислухав сторони, вивчив матеріали справи і встановив наступне:

08.06.2019 року о 10 годині 45 хв. на перехресті вулиці Водопровідна і провулок Високий в м.Одесі зіткнулись автомобіль «Nissan» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 і автомобіль «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.8.4 Правил Дорожнього руху : водій не виконали вимоги дорожнього знаку 5.16. Постановою Приморського райсуду м.Одеси від 23.07.2019 року водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху з підстав, визначених ст.124 КУпАП.

Постанова в апеляційному порядку не оскаржувалася.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Автомобіль «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Відповідно до звіту № 07-003 від 09.07.2019 року автотоварознавчого дослідження, виконаного фахівцем- оцінювачем -ФОП ОСОБА_4 , розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 08.06.2019 року дорівнює 47732 грн 67 коп, а вартість поновлювального ремонту цього транспортного засобу складає 76538 грн 07 коп.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Nissan» д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», відповідно до поліса серії АО № 3186389, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяної майну у розмірі 100 000 (сто тисяч ) гривень, франшиза 1000 (одна тисяча) гривень.

Позивач подав до страховика повідомлення потерпілої особи про подію з транспортним засобом та заяву на виплату страхового відшкодування з усіма необхідними документами, які передбачені ст.35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

22.08.2019 року ОСОБА_2 отримав від ПрАТ «СК «Уніка» страхове відшкодування в сумі 46732 грн 67 коп. На відновлювальний ремонт автомобіля позивач витратив 76731,99 грн. Посилаючись на положення ст.ст.1167,1187,1194 ЦК України і положення ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач вимагає стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його - ОСОБА_2 користь на відшкодування майнової шкоди 76731,99 грн - 46732,67 грн + 2000 грн (витрати на проведення авто товарознавчого дослідження)+ 5000 грн (моральна шкода) = 36999,32 грн.

На обґрунтування своїх вимог сторона позивача посилається на такі письмові докази: постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2019 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, звіт про визначення розміру матеріального збитку №07-003 від 09.07.2019 року, ремонтну калькуляцію, рахунок, квитанцію про оплату виконаних робіт.

Дослідивши надані сторонами докази і наведені доводи суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню:

За загальними правилами, визначеними ст.ст.1166,1167,1187, 1190 ЦК України, тягар цивільної відповідальності має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталась ДТП. Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до ст.999 ЦК законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним законом «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1.07.2004 №1961-IV.

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності закон №1961-IV (ст.3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5 закону №1961-IV).

Згідно зі ст.6 закону №1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом закону №1961-IV (стст.9, 22-31, 35, 36), настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, у тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до вимог ст.21 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон №1961-ІV) на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У постанові від 04.07.2018 р. у справі №755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. Проте покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування відповідальності та сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Велика Палата вважає, що уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у разі виникнення деліктного зобов`язання страховик бере на себе виконання обов`язку страхувальника у межах суми страхового відшкодування, а страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, може звернутися з позовом до страховика, у якого заподіювач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність, що відповідає загальній меті страхування.

Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону №1961-IV у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, Страховик у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю,здоров`ю, майну третьої особи.

Порядок відшкодування шкоди пов`язаний з пошкодженням транспортного засобу закріплений у ст. 29 Закону №1961-IV, де вказано, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу,розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити настоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного.

Судом встановлено, що експертним висновком визначено розмір вартості відновлювального ремонту транспортного засобу пошкодженого внаслідок ДТП 08.06.2019 року в сумі 76538,07 грн, страховим полісом визначено ліміт відповідальності страховика в розмірі 100 000 грн, але страховик сплатив потерпілій особі 46732,67 грн. і з цією сумою виплати потерпілий погодився. Таким чином, потерпіла особа і страховик уклали угоду, за умовами якої дійшли згоди, що розмір страхового відшкодування за страховим випадком, який стався 08.06.2019 року складає 46732,67 грн. і цю суму страхового відшкодування потерпіла особа отримала.

6 липня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «СК «Країна», дійшов висновку, що звіт про оцінку транспортного засобу - лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати.

У висновках постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 р. № 4 вказано « при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення ст. 1192 ЦКУ. Якщо відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.»

Звіт про розмір майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП складено 09.07.2019 року, відновлювальний ремонт на суму 76731,99 грн пошкодженого транспортного засобу виконано 10.08.2019 року, страхове відшкодування в сумі 46732,67 грн страховик виплатив позивачу 22.08.2019 року. До суду за захистом своїх прав на відшкодування шкоди позивач звернувся 05.09.2019 року, але вимог до Страховика не заявляв.

З огляду на викладене, вимоги позивача до ОСОБА_1 в частині відшкодування майнової шкоди не підлягають задоволенню, тому як не містяться на вимогах закону.

Щодо вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 із змінами і доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої позивачу в результаті ДТП, яка виникла з вини відповідача, суд виходить з того, що внаслідок ДТП автомобіль позивача було пошкоджено і протягом двох місяців позивач та його родина не мали можливості користуватися особистим транспортним засобом, що призвело до порушення налагодженого стану життя, тому як позивач витратив свій час і зусилля на те, щоб налагодити свій та своєї родини сталий стан життя та роботи, суд вважає, що розмір моральної шкоди слід визначити у суму 3000 гривень, який слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 .

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним вимогам. Види судових витрат визначені в ст.133 ЦПК України. У даному випадку позивач надав належні докази щодо понесених ним судових витрат у вигляді витрат на оплату судового збору в сумі 1536 грн. З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню 768,4 грн. (за подання до суду позовної заяви майнового характеру (відшкодування моральної шкоди) ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати).

Керуючись ст.259,263-265,268 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Приватне Акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 на користь ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_5 на відшкодування моральної шкоди 3000 грн і судові витрати в сумі 768 грн. 40 коп.

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Київський райсуд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлено 10.12.2019 року.

Суддя Калашнікова О. І.