Рішення № 86211140, 09.12.2019, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/980/18

Провадження №2/471/114/19

Номер рядка звіту 19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"09" грудня 2019 р.

Братський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді – Скарницької І.Б.,

за участю секретаря – Романчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Братське цивільну справу № 471/980/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , універсальна товарна біржа "Виконт-Т", про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , універсальна товарна біржа "Виконт-Т", про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

В своєму позові позивач зазначає, що 22 грудня 1999 року між ним та ОСОБА_2 , від якого по довіреності діяв ОСОБА_3 , було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , договір в цей же день було зареєстровано універсальною товарною біржею "Віконт-Т" в журналі реєстрації біржових угод за № 3-206. Зобов`язання по цьому договору позивачем було виконано в повному обсязі: сплатив відповідачу оговорену суму - 1700 грн., а відповідач віддав документи на будинок та ключі від нього. В пункті 10 вищезазначеного договору купівлі-продажу вказано, що договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає, а це свідчить про те, що при купівлі-продажу будинку сторони договору не знали про необхідність нотаріального посвідчення такого договору. В даний час виникло питання щодо оформлення субсидії на опалення. Звернувшись у відповідні органи позивач дізнався, що вказаний договір купівлі-продажу, не оформлений нотаріально, не являється документом, який засвідчує право власності на будинок, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Однак, нотаріально посвідчити договір в нотаріальній конторі не має можливості, оскільки відповідач не спілкується з позивачем та не відомо його місце проживання.

Представник позивача до початку судового засідання звернувся із письмовою заявою, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив справу слухати без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином а тому суд, на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

22 грудня 1999 року між ОСОБА_2 , від якої по довіреності діяв ОСОБА_3 на основі довіреності № 2-3212 від 30.07.1999 року, та ОСОБА_1 , укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , договір в цей же день було зареєстровано універсальною товарною біржею "Віконт-Т" в журналі реєстрації біржових угод за № 3-206 (а.с. 5).

Право власності на вказаний житловий будинок ОСОБА_1 зареєструвала в КП "Возенесенському МБТІ", реєстровий номер 55, відповідно до реєстраційного напису від 2000 року (а.с. 6).

Зобов`язання по договору позивачем було виконано в повному обсязі: він сплатив оговорену суму – 1700 грн. за купівлю вказаного майна, а представник сторони по договору віддав всі документи на будинок та ключі від нього.

При оформлені субсидії позивач дізнався, що вказаний договір не оформлений нотаріально та не являється документом, який засвідчує право власності на житловий будинок.

Цивільні відносини по даній справі виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України від 01 січня 2004 року, а саме договір купівлі-продажу будинку було укладено 22 грудня 1999 року, тому на дані правовідносини поширюється дія норм Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року.

Відповідно до ст. 224 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р., який діяв на час укладення угоди), за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 227 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.) передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Зобов`язання за договором купівлі-продажу житлового будинку сторонами були виконанні.

Проте, в порушення вищевказаних вимог оформлення обумовленого договору купівлі-продажу нерухомого майна в нотаріальному порядку не відбулося.

Згідно з ч. 2 ст. 47 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Враховуючи вище викладене, зважаючи на те, що сторони за договором домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується договором купівлі-продажу № 3-206 від 22 грудня 1999 року, укладеним на універсальній товарній біржі "Віконт-Т"; крім того, відбулося повне виконання договору, зазначене в даному конкретному випадку, виходячи з принципу розумності та справедливості, є підставою для визнання дійсним договору купівлі-продажу спірного будинку.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 280, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , універсальна товарна біржа "Виконт-Т", про визнання договору купівлі-продажу дійсним – задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , на суму 1700 гривень, та зареєстрований універсальною товарною біржею "Віконт-Т" 22 грудня 1999 року за № 3-206.

Судові витрати залишити за позивачем.

ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Універсальна товарна біржа "Віконт-Т", місцезнаходження - просп. Центральний, 152, м. Миколаїв, ЄДРПОУ 23620604.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

СуддяІ.Б. Скарницька