Рішення № 86207172, 09.12.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 490/6433/18 провадження №2/489/299/19

РІШЕННЯ

Іменем України

09 грудня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Коденко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСОДУС 2012» (далі - ТОВ «ЕКСОДУС 2012»), ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (далі - ПрАТ «СК «Євроінс Україна»), третя особа - відокремлений підрозділ Миколаївської філії СК «Євроінс Україна», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

встановив:

У серпні 2018 року адвокат Бурлаков М.О. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду міста Миколаєва про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

16.10.2018 в порядку пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України справа надійшла до Ленінського районного суду міста Миколаєва.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21.11.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 03.04.2019 за клопотанням представника позивача у цивільній справі замінено неналежного відповідача ОСОБА_3 на належного відповідача ОСОБА_2 та залучено до участі у справі в якості співвідповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 01.02.2018 о 10:30 годині на перехресті проспекту Богоявленського та вулиці Космонавтів в м. Миколаєві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Hyunday Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Камаз», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Hyunday Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_1 , а позивачу як власнику автомобіля завдано матеріальну шкоду, яка згідно акту виконаних робіт № КГ-5-00002 від 18.05.2018 складає 43350,00 грн. (вартість відновлювальних робіт). Дорожньо-транспортна пригода сталась з вини відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Корабельного районного суду міста Миколаєва від 26.04.2018 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення. У постанові судом встановлено, що власне водій ОСОБА_2 виїхав на перехрестя та продовжив рух на заборонений сигнал світлофора, в результаті чого, виходячи з опису механічних пошкоджень транспортних засобів, саме водій автомобіля «Камаз» допустив зіткнення з автомобілем «Hyunday Santa Fe». Вказані обставини також підтверджуються висновком авто-технічного дослідження № 13 від 27.02.2018, складного Миколаївським НДЕКЦ МВС України. На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2 працював водієм у ТОВ «ЕКСОДУС 2012», цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

Посилаючись на вказані обставини позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на завдану матеріальну шкоду в сумі 43350,00 грн., витрати на консультаційну-правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. та судовий збір в сумі 704,80 грн.

У відзиві на позовну заяву представник ПрАТ «СК «Євроінс Україна» в задоволенні позовних вимог просив відмовити посилаючись на те, що 31.07.2018 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було прийнято рішення про відмову позивачу у виплаті страхового відшкодування, що оформлено актом № В-16659/18. Підставою відмови стало те, що справа за протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, відносно ОСОБА_2 , по суті не розглянута та справу про адміністративне правопорушення закрито. Тобто, на час розгляду цивільної справи не є встановленою згідно вимог діючого законодавства вина водія транспортного засобу «Камаз 53212», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в настанні дорожньо-транспортної пригоди від 01.02.2018 та не встановлено його неправомірних дій та причинного зв`язку із настанням такої пригоди.

Також вказав, що розмір франшизи, передбачений договором страхування № АК/8321481 від 29.01.2018 становить 1000,00 грн., а тому в разі задоволення позовних вимог має бути вирахуваний із розміру страхування.

У судове засідання, призначене на 06.12.2019 15:00 годину, учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі та третя особа причини своєї неявки суду не повідомили.

Представник відповідача ОСОБА_5 у наданій до суду заяві просив долучити до матеріалів справи копію поліса № АК/8321481 від 29.01.2018, страхувальником за яким є ФГ «Південь Агросвіт Очаков» та яким забезпечено транспортний засіб «Камаз 5321 2», державний номер НОМЕР_2 .

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів прави встановлено, що 01.02.2018 о 10:30 годині на перехресті проспекту Богоявленського та вул. Космонавтів в м. Миколаєві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Hyunday Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Камаз», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2

26.04.2018 за вказаною дорожньо-транспортною пригодою постановою Корабельного районного суду міста Миколаєва провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 про притягнення її до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення. У постанові зазначено, що водій ОСОБА_2 виїхав на перехрестя та продовжив рух на заборонений сигнал світлофора, внаслідок чого, як слідує з опису механічних пошкоджень транспортних засобів, саме автомобіль «Камаз» вдарив автомобіль «Hyunday Santa Fe». Тому, з оцінки досліджених доказів у справі суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_4 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Зі змісту мотивувальної частини вказаної постанови вбачається, що вина або відсутність вини відповідача ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного правопорушення судом встановлена не була.

З метою дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди представник позивача звернувся до Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та у відповідності до висновку експертного дослідження № 13 від 27.02.2018 в дорожній ситуації, обставини якої вказані водієм ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_6 , в діях водія автомобіля «Камаз», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 вбачались невідповідності технічним вимогам пунктам 8.10, 8.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, (далі - Правила дорожнього руху) згідно яких: у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів; водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, та які з технічної точки зору знаходились у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

18.05.2018 за зверненням позивача ОСОБА_1 . ФОП ОСОБА_7 складено акт виконаних робіт № КГ-5-00002 по визначенню вартості матеріального збитку, спричиненого володільцю транспортного засобу, згідно з яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyunday Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_1 , належного ОСОБА_1 складає 43350,00 грн.

Як зазначалось представником позивача, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та на момент розгляду справи судом позивач від страхової компанії страхове відшкодування не отримав.

Відповідно до повідомлення ПрАТ «СК «Євроінс Україна» від 14.06.2018 між Товариством та ФГ «Південь Агросвіт Очаков» 29.01.2018 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/8321481 (поліс страхування). Забезпеченим транспортним засобом згідно даного полісу виступає автомобіль «Камаз 53212», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди керував відповідач ОСОБА_2 .

Згідно звіту № 34/07-18 від 16.07.2018, замовником якого була ПрАТ «СК «Євроінс Україна», вартість розміру збитків, спричинених володільцю ОСОБА_1 пошкодженням транспортного засобу «Hyunday Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_1 , склала 48014,35 грн.

За частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв`язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне рушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода , та чи сталася вона з вини відповідача.

Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК України.

Згідно із частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначене презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач ОСОБА_2 жодних належних та допустимих доказів відсутності своєї вини у завданні шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 01.02.2018 не надав, а також не оспорив фактичні обставини справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за статтею 124 КУпАП. При цьому, в мотивувальній частині постанови Корабельного районного суду міста Миколаєва від 26.04.2018 зазначено, що власне водій ОСОБА_2 виїхав на перехрестя та продовжив рух на заборонений сигнал світлофора, в результаті чого, виходячи з опису механічних пошкоджень транспортних засобів, саме автомобіль «Камаз» вдарив автомобіль «Hyunday Santa Fe».

Вказану постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, ОСОБА_2 не оскаржував.

Разом з тим, відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе лише за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), про що зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 в справі № 755/18006/15-ц.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином відсутні правові підстави для покладення обов`язку по відшкодуванню матеріальної шкоди в розмірі, у межах страхового відшкодування, на відповідача - винуватця дорожньо-транспортної пригоди, оскільки як встановлено судом транспортний засіб «Камаз 53212», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди керував відповідач ОСОБА_2 , забезпечений страховим полісом ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до ПрАТ «СК «Євроінс Україна», яким замовлявся експертне дослідження, завданої транспортному засобу позивача матеріальної шкоди, але у страховому відшкодуванні йому відмовлено із-за недоведеності вини водія транспортного засобу «Камаз 5321 2», державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .

Відповідно до полісу № АК/8321481 від 29.01.2018 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та ФГ «Південь Агросвіт Очаков», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третій особі під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом). Забезпечений транспортний засіб - автомобіль «Камаз 5321 2», державний номер НОМЕР_2 . Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, завдану майну - 100000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн. Отже, ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну потерпілого, складає 99000,00 грн.

Таким чином, відшкодування матеріального збитку завданого позивачу ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди слід покласти на відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

За правилами статті 12 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» франшиза страховиком не відшкодовується за виключенням відшкодування шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих.

Згідно звіту № 34/07-18 від 16.07.2018, замовником якого було ПрАТ «СК «Євроінс Україна», вартість розміру збитків, спричинених володільцю ОСОБА_1 склала 48014,35 грн, а позивач просить здійснити відшкодування шкоди в розмірі 43350,00 грн., тобто в меншому розмірі ніж визначено звітом, складеним на замовлення страхової компанії, в т.ч. з урахуванням розміру франшизи, тому враховуючи встановлені частиною першою статті 13 ЦПК України межі судового розгляду суд приходить до висновку про стягнення визначеної позивачем майнової шкоди з відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

Позовні вимоги в частині солідарного стягнення матеріальної шкоди з інших відповідачів є безпідставними та задоволенню не підлягають.

У позовній заяві представник позивача просив вирішити питання про відшкодування витрат понесених позивачем на правничу допомогу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, які підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами за результатами розгляду справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статі 137 ЦПК України).

На підтвердження несення 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу позивач надав суду договір про надання послуг з правничої допомоги від 03.08.2018, який укладено між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Бурлаковим М.О., з додатком № 1, який містить опис та вартість наданих послуг.

Між тим, суду не надано доказів фактичної оплати позивачем вказаних послуг, що є підставою для відмовив у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.

Також з відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь позивача на підставі статті 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 грн., витрати на оплату якого понесені позивачем при зверненні до суду.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою 43350,00 грн. (сорок три тисячі триста п`ятдесят гривень 00 коп.), та судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

У іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з пунктом 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСОДУС-2012», місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 62/20;

відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 102;

третя особа: Відокремлений підрозділ Миколаївської філії СК «Євроінс Україна», місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, оф. 201.

Повний текст судового рішення складено 09.12.2019.

Суддя І.В.Коваленко