Ухвала суду № 86206900, 03.12.2019, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/4849/17

Провадження № 1-кп/417/23/19

УХВАЛА

"03" грудня 2019 р. Марківський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Чернік А. П.

за участю секретаря Кузьмич А.А.,

прокурорів Романенка О.В., Скиртача О.М.,

захисника Красноруцького О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду смт Марківка справу у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Марківським районним судом Луганської області здійснюється судове провадження щодо ОСОБА_1 у зазначеному кримінальному провадженні.

Ухвалою суду від 11.10.2018 року призначено підготовче судове засідання.

27.11.2018 року від захисника Красноруцького О.М., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , надійшло письмове клопотання про повернення обвинувального акту до Марківського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, як такого, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. На обґрунтування клопотання зазначено, що обвинувальний акт не містить у собі сформульованого обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а містить лише фактичні обставини, які встановлені слідчим під час досудового розслідування та правову кваліфікацію його дій. В обвинувальному акті викладено зміст підозри, що не підтверджує доведеність винуватості на стадії досудового розслідування. Після вручення повідомлення про підозру органом досудового розслідування проводився цілий ряд слідчих дій, однак висновки про доведеність його вини не вбачаються у сформульованому обвинуваченні. В обвинувальному акті відсутні докази наявності в діях обвинуваченого таки кваліфікуючих ознак цього злочину як вимагання та вчинення злочину службовою особою, яка займає відповідальне становище. Обвинувачений має право знати, у чому він обвинувачується, а обвинувальний акт повинен бути конкретним за своїм змістом. Однак з обвинувального акту не вбачається тих обставин, які відповідно до вимог ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, не зазначено, в чому саме конкретно сторона обвинувачення вважає доведеним умисел обвинуваченого, направлений на вимагання неправомірної вигоди. Органом досудового розслідування не встановлений мотив злочину, форма вини і про це не зазначено у сформульованому обвинуваченні. Неконкретність такого обвинувачення порушує право особи на захист, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

У підготовчому судовому засіданні захисник та обвинувачений підтримали вказане клопотання.

Прокурором надано письмове заперечення, в якому він просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України і підстав для його повернення немає.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд установив таке.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що на початку серпня 2017 року він, займаючи посаду виконувача обов`язків директора Марківського професійного аграрного ліцею, використовуючи своє службове становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, під час усної розмови з ОСОБА_2 , який звернувся до нього з приводу працевлаштування до ліцею відносно себе та свого брата ОСОБА_3 , висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду, а саме грошові кошти в сумі 4000,00 грн. за працевлаштування.

На початку серпня 2017 року ОСОБА_1 , знаходячись у своєму службовому кабінеті адміністративної будівлі Марківського професійного аграрного ліцею, отримав від ОСОБА_2 раніше обумовлену неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 4000,00 грн.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України як умисні дії, що виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, вчинене особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

06.09.2017 року, приблизно о 19-00 год., під час усної розмови з ОСОБА_4 , який звернувся до нього з приводу працевлаштування до ліцею, висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду, а саме грошові кошти в сумі 2000,00 грн.

08.09.2017 року ОСОБА_1 , близько 11-00 год., знаходячись у своєму службовому кабінеті адміністративної будівлі Марківського професійного аграрного ліцею, отримав від ОСОБА_4 раніше обумовлену неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 2000,00 грн.

Дії обвинуваченого за цим епізодом кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України як умисні дії, що виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, вчинене особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, повторно.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Згідно з вимогами ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як убачається із змісту обвинувального акту, у сформульованому обвинуваченні відсутні відомості про обставини, які підлягають доказуванню. У ст. 91 КПК України зазначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

В обвинувальному акті не зазначено про обставини вчинення обвинуваченим дій, пов`язаних з вимаганням неправомірної вигоди, а саме місце вчинення вимагання неправомірної вигоди та конкретний час. Також не зазначено спосіб передачі грошових коштів та їх номінал; яким чином грошові кошти були виявлені та вилучені, час їх передачі та вилучення.

Неконкретність такого обвинувачення порушує право обвинуваченого на захист. Право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «в» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Пелісьє та Сассі проти Франції).

Статтею 7 КПК України визначені основні засади кримінального провадження, згідно з якими зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального судочинства, до яких, зокрема, відносяться верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Отже, судом установлено, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам КПК України, а тому підлягає поверненню.

у х в а л и в:

Клопотання захисника Красноруцького О.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, повернути до Марківського відділу Старобільської місцевої прокуратури.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: А.П. Чернік