Ухвала суду № 86206541, 06.12.2019, Святошинський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

іменем України

ун.№759/22213/19

пр.№1-кс/759/7752/19

"06" грудня 2019 р.

Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва Горбенко Н.О., за участі секретаря Савіцької Л.Д., розглянувши клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м.Києві Захаревича Р.В. про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні №12019100080005996 від 21.08.2019, за ознаками злочинів, передбачених ч.3, ч.4 ст. 191, ч.1, ч.2 ст.200, ч.1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м.Києві Захаревич Р.В. звернувся до суду із клопотанням про проведення тимчасового доступу до документів у кримінальному провадженні №12019100080005996 від 21.08.2019, за ознаками злочинів, передбачених ч.3, ч.4 ст. 191, ч.1, ч.2 ст.200, ч.1 ст. 366 КК України, яке погоджене прокурором відділу прокуратури Київської місцевої прокуратури №8 Пересьолкіним М.О.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до наказу №344-к від 24.10.2016, будучи призначеною на посаду генерального директора TOB «Марафет Хоум» (ЄДРПОУ 40148778), займаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, являючись службовою особою, маючи прямий умисел спрямований на власне незаконне збагачення шляхом розтрати грошових коштів товариства, за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи; спільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел вчинила злочин за наступних обставин:

У невстановлений слідством час та місці, при невстановлених обставинах, ОСОБА_2 . спільно з ФОП ОСОБА_3 , спланували для себе ряд розподілених між собою дій направлених на незаконну розтрату майна TOB «Марафет Хоум», шляхом складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документу шляхом знесення до них завідомо неправдивих відомостей.

Діючи згідно розробленого плану злочинної діяльності, ОСОБА_2 . спільно із ОСОБА_3 , виконуючи кожен свою роль на підставі завідомо підробленого договору б/н про надання послуг (виконання робіт) у сфері інформатизації від 01.10.2016 укладеного між TOB «Марафет Хоум» та ФОП ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що роботи по даному договору не проводились, виготовили завідомо неправдиві ікт надання послуг з наступними реквізитами: № 1/10 від 31 жовтня 2016 року до якого внесли завідомо неправдиві відомості, а саме у графі найменування послуг «Консультаційні послуги у сфері обслуговування CRM-системи резервне копіювання даних, оновлення версії , відновлення після апаратних зборів)» на загальну суму 450 000 гривень, № 3/12 від 30 грудня 2016 року до якого внесли завідомо неправдиві відомості, а саме у графі найменування послуг «Технічне обслуговування та супровід CRM-системи» відповідно до регламентних робіт» на загальну суму 900 000 гривень, без фактичного та подальшого надання послуг, робіт чи постачання товарів ФОП ОСОБА_3 .

У свою чергу, ОСОБА_2 виконуючи свою роль згідно розробленого злочинного плану, використала завчасно виготовлені підроблені офіційні документи (акти надання послуг), переслідуючи мету та маючи умисел на розтрату грошових коштів належних TOB «Марафет Хоум», які зберігались на поточному рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 380805, користуючись системою «iBank 2 UA» («Клієнт-банк») сформувала платіжні доручення № 28 від 02.02.2017, № 76 від 09.02.2017, № 155 від 24.02.2017, № 441 від 31.03.2017, № 834 від 24.05.2017, № 1147 від 04.07.2017, № 1463 від 18.08.2017, якими на рахунок належний ФОП ОСОБА_3 № НОМЕР_2 , що відкрито у AT «ОТП Банк» МФО 300528, перерахувала 02.02.2017 100 000 гривень, 09.02.2017 100 000 гривень, 24.02.2017 100 000 гривень, 31.03.2017 100 000 гривень, 24.05.2017 50000 гривень, 04.07.2017 250 000 гривень, 18.08.2017 100 000 гривень, без фактичного та подальшого надання послуг, робіт чи постачання товарів ФОП ОСОБА_3 . Тобто, використала завчасно виготовлений підроблені офіційні документи, акти про надання послуг: № 1/10 від 31 жовтня 2016 року та 3/12 від 30 грудня 2016 року.

В подальшому, ОСОБА_2 за допомогою належного їй електронного цифрового підпису у системі «iBank 2 UA» («Клієнт-банк»), який має ідентифікатор ключа клієнта НОМЕР_3 здійснила підтвердження сформованих нею платіжних доручень № 28 від 02.02.2017, № 76 від 09.02.2017, № 155 від 24.02.2017, № 441 від 31.03.2017, № 834 від 24.05.2017, № 1147 від 04.07.2017, № 1463 від 18.08.2017, що призвело до розтрати грошових коштів належних TOB «Марафет Хоум», які зберігались на поточному рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 380805 в сумі 800 000 гривень на рахунок ФОГТ ОСОБА_3 .

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у повторній розтраті чого майна, зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою з групою осіб, ОСОБА_2 скоїла злочини передбачені ч. З, ч. 4 ст. 191, ч. 1, ч. 2 ст. 200 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Крім цього в ході досудового розслідування було встановлено, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/15440/17 за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до TOB «Марафет Хоум» про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг у сфері інформатизації б/н від 01.10.2016. Таким чином у органу досудового виникла потреба у тимчасовому доступу до речей та документів, які перебувають у справі № 910/15440/17, а саме: оригінал Договору про надання послуг у сфері інформатизації б/н від 01.10.2016, який укладений між TOB «Марафет Хоум» та ФОП ОСОБА_3 , оригінали актів надання послуг № 1/10 від 31.10.2016, № 1/11 від 30.11.2016, № 3/12 від 30.12.2016, з подальшим проведенням експертизи.

У судове засідання слідчий не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив суд задовольнити клопотання.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.160 КК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Згідно ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Виходячи зі змісту рішень Ради суддів України від 04.02.2016 № 12 та від 04.11.2016 року № 73, з огляду на те, що незалежність суддів є складовою права на справедливий суд, потрібно враховувати, що не може бути виправданим потребами досудового розслідування застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема тимчасовий доступ до речей і документів, а також отримання матеріалів судових справ (копій документів, які містяться у справі, тощо) щодо справ, які перебувають у провадженні судді, або справ, розгляд яких не є завершеним (рішення у справі не набрало законної сили; справа переглядається в апеляційному чи касаційному порядку, за нововиявленими обставинами; не вичерпані всі процесуальні можливості оскарження судових рішень).

Як визначено у ч. 3 та ч. 4 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає, що слідчим не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи інших осіб, про який йдеться в клопотанні слідчого, оскільки встановлено, що на сьогодні цивільна справа, оригінали документів з якої просить вилучити слідчий, перебуває в провадженні Господарського суду м.Києва, та слідчому судді не надано даних, що вилучення документів із цивільної справи не зашкодить судовому розгляду.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 160, 163-166, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м.Києві Захаревича Р.В. про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні №12019100080005996 від 21.08.2019, за ознаками злочинів, передбачених ч.3, ч.4 ст. 191, ч.1, ч.2 ст.200, ч.1 ст. 366 КК України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Н.О. Горбенко