Ухвала суду № 86206457, 28.11.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/62504/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Шапутько С. В.,

за участю секретаря Галаган Г. О.

прокурора Ковалевського О. М.

захисника Широковського О. В.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону Ковалевського О. М. у кримінальному провадженні № 42019110350000153 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчому судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону Ковалевського О.М. у кримінальному провадженні № 42019110350000153 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Обґрунтовуючи вищезазначене клопотання, прокурор зазначив наступне.

Слідчими Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019110350000153 від 16.11.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, за процесуального керівництва військової прокуратури Київського гарнізону.

В ході досудового розслідування встановлено, що 22.11.2018 ОСОБА_1 призваний на строкову військову службу Братським районним військовим комісаріатом Миколаївської області.

З 23.11.2018 по 10.01.2019 ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у військовій частині А1884 (м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області).

З 12.01.2019 по 13.09.2019 ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у військовій частині А1008 (м. Володимир-Волинський Волинської області).

20.03.2018 Арбузинським районним судом Миколаївської області ОСОБА_1 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення строком на 1 (один) рік та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

Разом з цим, 28.08.2019 Володимир-Волинським міським судом Волинської області ОСОБА_1 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік та 6 (шість) місяців.

16.09.2019 відповідно до наказу командира військової частини А0222 № 198 солдат ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу та взятий на всі види забезпечення. Цього ж дня, він вважався таким, що справи та посаду прийняв і приступив до службових обов`язків за посадою номер обслуги 3 відділення гранатометного взводу 1 спеціального батальйону військової частини А0222 у званні солдат.

Встановлено, що під час проходження військової служби у військовій частині А0222 у солдата ОСОБА_1 , який відповідно до вироку Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 28.08.2019 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік та 6 (шість) місяців, виник злочинний умисел, спрямований на тимчасове ухилення від проходження військової служби, який він реалізував за наступних обставин.

29.10.2019 відповідно до наказу командира військової частини А0222 № 233 солдату ОСОБА_1 надано основну відпуску для військовослужбовців строкової військової служби на 10 діб з 30.10.2019 по 08.11.2019.

Відповідно до відпускного квитка від 29.10.2019 № 240 солдат ОСОБА_1 повинен був прибути з відпустки 08.11.2019 о 15 год. 00 хв.

08.11.2019 о 00 год. 20 хв. ОСОБА_1 вибув на потязі у супроводі свого дідуся ОСОБА_2 до м. Києва для з`явлення до військової частини А0222 до 15 год. 00 хв. для подальшого проходження строкової військової служби.

Проте, 08.11.2019 о 15 год. 00 хв., перебуваючи у м. Києві поблизу станції метро «Лук`янівська», солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем строкової військової служби, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, маючи іспитовий строк, без поважних причин, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 4, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 1, 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. ст. 1, 2, 3, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», без поважних причин та дозволу командування військової частини, не з`явився з відпустки до військової частини А0222, що дислокується за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 19А, після чого проводив час на власний розсуд, перебуваючи у с. Новомар`ївка Братського району Миколаївської області, не пов`язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.

За час своєї відсутності обов`язки за посадою солдат ОСОБА_1 не виконував, командуванню частини про своє місцезнаходження та причини відсутності не доповідав, відповідні документи, що підтверджують законність та поважність причин його відсутності не надав.

16.11.2019 о 11 год. 00 хв. солдат ОСОБА_1 усвідомивши протиправність своїх дій щодо незаконної відсутності на військовій службі, добровільно з`явився до військової частини А0222, що дислокується за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 19А, повідомив про себе та про вчинений ним злочин стосовно нез`явлення з відпустки у період з 08.11.2019 по 15.11.2019.

26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Прокурор зазначив, що обставини, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності.

Прокурор наголосив, що необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, зауважив, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, при обтяжуючих обставинах (рецидив злочинів), санкція за який передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Останній вчинив інкримінований йому умисний злочин, будучи звільненим від відбування призначеного 28.08.2019 Володимир-Волинським міським судом Волинської області покарання у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 рік і 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України, тобто порушив обов`язок не вчиняти новий злочин у період іспитового строку.

Як наслідок, ОСОБА_1 , усвідомлюючи тяжкість покарання у виді 5 років позбавлення волі, яке йому загрожує у разі визнання його винним, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду для уникнення кримінальної відповідальності за скоєні ним злочини.

До того ж, характер вчинених ним злочинів, які полягають у невиконання обов`язків військової служби, тобто обов`язків, встановлених законодавством України, свідчить про те, що він схильний до невиконання цих обов`язків та їх не виконуватиме у разі обрання йому судом запобіжного більш м`якого запобіжного заходу, що не сприятиме виконання завдань кримінального провадження.

Враховуючи викладене, існує ризик вважати, що він з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та вчергове не виконувати покладений обов`язок щодо належного виконання військового обов`язку (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Прокурор зазначив, що перебуваючи у військовій частині А0222,з метою уникнення кримінальної відповідальності, може здійснювати вплив на свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , які надали викривальні покази щодо причин та факту його незаконної відсутності під час проходження військової служби у військовій частині А0222 (п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України).

Вказав, що оскілки ОСОБА_1 , перебуваючи під іспитовим строком за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, вчинив новий умисний тяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 407 КК України, упродовж майже 2 років втретє притягується до кримінальної відповідальності за тяжкі умисні злочини, не став на шлях виправлення, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, до прикладу передбачене ст. 408 КК України для уникнення кримінальної відповідальності та ухилення від проходження військової служби, що свідчить про те, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде для нього стримуючим фактором, який забезпечить виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків.

Зазначене, на думку прокурора, безумовно свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор наголосив, що вищевикладене свідчить про наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_1 інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Крім того прокурор вказав, що розмір застави у відношенні до ОСОБА_1 необхідно визначити у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.

Підсумовуючи клопотання, прокурор просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, строком на 60 (шістдесят) діб із утриманням на гауптвахті.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав повністю, посилаючись на викладені в ньому дані та обставини, просив клопотання задовольнити.

Захисник, підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведення існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків. Вказали, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки та на теперішній час має постійне місце проживання. Вважали недоведеним прокурором, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, на існування яких посилається прокурор, а тому вважали можливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем несення служби - у військовій частині, з покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України. Також вказали на непомірність застави, про застосування якого як альтернативного запобіжного заходу просить прокурор.

Заслухавши позиції сторін, вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя надходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019110350000153 від 16.11.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, за процесуального керівництва військової прокуратури Київського гарнізону.

26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Слідчий суддя надходить до висновку, що матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні та долученими до клопотання, підтверджується на даній стадії слідства обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри.

Зокрема, матеріали, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, були зібрані в ході досудового розслідування та містяться, зокрема, в матеріалах службового розслідування, протоколах допитів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , вироках судів стосовно останнього.

При цьому версія самого ОСОБА_1 щодо відсутності за місцем несення служби через конфлікт зі старшим лейтенантом Калініним, яка була висловлена під час допиту, на даній стадії провадження перевірена слідством та спростовується даними, що містяться в протоколах допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 .

Крім того, в судовому засіданні з розгляду наведеного клопотання підозрюваний на висловлену стороні обвинувачення версію не посилався.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Слідчий суддя, з урахуванням обґрунтувань прокурора, тяжкості інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення та його характеру, початкову стадію провадження, на якій не виявлено коло всіх свідків та доказів розслідуваного правопорушення, вважає доведеним існування в провадженні ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як-то можливість переховуватись від органу досудового розслідування і суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, можливість незаконного впливу на свідків у провадженні, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

Існування зазначених ризиків доведено, зокрема, тим, що ОСОБА_1 за менш ніж два роки вже двічі притягувався до кримінальної відповідальності. Зокрема, був засуджений вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 20.03.2018 визнаний виним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, із призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. Звільнений на підставі ст. ст. 75, 104 КК України від відбування основного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 1 рік. Вироком Володимиро-Волинського міського суду Волинської області від 28.08.2019 був засуджений за ч. 3 ст. 408 КК України, із призначенням покарання у виді 5 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання, з встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців. На даний час ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України в період іспитового строку за вироком Володимиро-Волинського міського суду Волинської області. Вказаним в сукупності підтверджено ризики можливого переховування від органу досудового розслідування, суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а також можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, в тому числі пов`язаного з самовільним залишенням військової частини, дизертирством.

З урахуванням конкретного характеру інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, того, що він вже самовільно покидав військову частину та засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України (дизертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, із зброєю, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану), слідчий суддя вважає, що будь-яким іншим, більш м`яким запобіжним заходом неможливо запобігти встановленим в провадженні ризикам, оскільки жоден із більш м`яких запобіжний заходів не може убезпечити від втечі чи вчинення іншого кримінального правопорушення.

За таких обставин слідчий суддя, всебічно проаналізувавши матеріали клопотання в сукупності із позиціями сторін по його суті, надходить до висновку про наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Поряд із тим, на виконання ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення підозрюваним покладених на нього Кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків, а відповідна вимога слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу без визначення розміру застави, є необґрунтованою.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи конкретні обставини правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про його особу, майновий та сімейний стан, високий ступінь ймовірності реалізації наявних в провадженні ризиків, вважаю, із врахуванням принципів розумності і співмірності, необхідним визначити розмір застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 96 050 (дев`яноста шість тисяч п`ятдесят) грн., у разі внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти.

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України вважаю необхідним покласти на підозрюваного у разі звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;

- не відлучатись із місця перебування без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із утриманням ОСОБА_1 на гауптвахті.

Строк тримання під вартою обраховувати з 28.11.2019 та до 26.01.2020 року.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 96 050 (дев`яноста шість тисяч п`ятдесят) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

р/р 37318005112089.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;

- не відлучатись із місця перебування без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.

Підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки.

Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків визначити до 26 січня 2020 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя С. В. Шапутько