Ухвала суду № 86205280, 03.12.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №2-5778/11

Провадження №6/522/1226/19

УХВАЛА

09 грудня 2019 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Вадуцкої В.І.

розглянувши у судовому засіданні заяву представника Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі №2-5778/11 за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про стягнення грошових коштів по договору про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м.Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про стягнення грошових коштів по договору про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 07.06.2011 року позов ОСОБА_1 до КС «ПКТ» про стягнення грошових коштів по договору про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок – задоволено.

20.09.2019 року представник КС «ПКТ» - адвокат Племениченко Г.В - звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій зазначив, що вимоги позивача є на теперішній час погашеними, оскільки не були заявлені в ході процедури банкрутства КС «Перше кредитне товариство».

Ухвалою суду від 15.10.2019 року заяву КА «Перше кредитне товариство» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.10.2019 року.

У судове засідання призначене на 24.10.2019 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 13.11.2019 року.

У судове засідання призначене на 11.11.2019 року сторони не з`явилися, 11.11.2019 року ОСОБА_1 надав суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи.

Розгляд справи відкладено на 03.12.2019 року.

У судове засідання призначене на 03.12.2019 року представник КС «Перше кредитне товариство» не з`явився, надав суду заяву щодо розгляду справи за його відсутністю.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, 18.11.2019 року та 27.11.2019 року надав суду заяви, в яких просив розгляд справи відкласти. Також до заяви від 27.11.2019 року долучено відзив на заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якому просив суд відмовити у задоволені вимог зазначеної заяви.

Суд вважає, що неявка осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання з розгляду питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не перешкоджає розгляду цього питання з урахуванням визначених ч.3 ст.432 ЦПК строків розгляду.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення є 09.12.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст заяви, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що в провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про стягнення грошових коштів по договору про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 07.06.2011 року позов ОСОБА_1 до КС «ПКТ» про стягнення грошових коштів по договору про залучення внеску(вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок – задоволено.

Стягнуто з КС «Перше кредитне товариство» на користь позивача суму внеску та відсотки за Договором №КХ-1/0163/09/110 від 25.08.2009 року у розмірі 76 470 (сімдесят шість тисяч чотириста сімдесят) грн. 70 коп., з яких: сума боргу за договором №КХ-1/0163/09/110–52 738 грн.; сума відсотків за договором №КХ-1/0163/09/110 –14732.70 грн.

Стягнуто з КС «Перше кредитне товариство» на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень.

Стягнуто з КС «Перше кредитне товариство» на користь держави державне мито в розмірі 674.70 грн.

12.07.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суд з заявою про видачу виконавчого листа, який було видано Приморським районним судом м.Одеси 21.07.2011 року та направлено на адресу ОСОБА_1 поштою (а.с.34).

Постановою старшого державного виконавця Другого Приморського ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області від 14.12.2017 року відкрито провадження ВП №55376727 з виконання виконавчого листа №2-5778/11 про стягнення з КС «Перше кредитне товариство» на користь ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 76 470,00 грн. (а.с.48-49).

Постановою старшого державного виконавця Другого Приморського ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області від 14.12.2017 року зазначене виконавче провадження ВП №55376727 приєднано до зведеного виконавчого провадження №55380583 (а.с.50-51).

31 травня 2011 року Господарським судом Одеської області було порушено провадження у справі №7/17-2087-2011 про банкрутство Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» (а.с.52). 05 квітня 2016 року Господарським судом Одеської області було постановлено ухвалу, якою було припинено провадження у справі про банкрутство КС «ПКТ» у зв`язку із затвердженням мирової угоди. Вказана ухвала на момент розгляду даної заяви є чинною, не скасована та не оскаржена (а.с.53-59).

Відповідно до пункту 8 ухвали Господарського суду Одеської області від 05.04.2016 року «вимоги конкурсних кредиторів відповідно до ч.2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає».

Згідно п.11 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону, яка набула чинності 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи це, до правовідносин, пов`язаних із процедурою банкрутства КС «ПКТ» (порушене 31.05.2011 року) застосовуються норми ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Аналогічний висновок міститься також в ухвалі Господарського суду Одеської області від 07.05.2019 року у справі №7/17-2087-2011, якою відмовлено у задоволенні заяви КС «Перше кредитне товариство» про роз`яснення ухвали цього суду від 05.04.2016 року у зв`язку з тим, що розуміння вказаної ухвали в частині того, яка саме редакція ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підлягає застосуванню, є очевидним.

При цьому суд зазначив, що “з огляду на те, що провадження у справі про банкрутство КС «Перше кредитне товариство» порушено до набрання чинності Законом №4212-VI в новій редакції, а також те, що ліквідаційна процедура протягом розгляду справи не вводилась, боржника банкрутом визнано не було, господарським судом було розглянуто справу №7/17-2087-2011 за положеннями Закону №2343-ХІІ, чинного до 19.01.2013 року та на момент порушення справи про банкрутство, у зв`язку з чим помилки у застосуванні даної редакції Закону відсутні.».

У зв`язку з цим, суд погоджується з доводами КС «Перше кредитне товариство» щодо застосування при вирішенні порушеного у заяві питання норм ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній на 31 травня 2011 року (дата порушення провадження у справі про банкрутство заявника).

Відповідно до абз.6 та 25 ч.1 ст.1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство; погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов`язання або припинення зобов`язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Згідно ч.5 ст.31 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

Відповідно до ч.15 ст.11 цього закону після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов`язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.14 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ч.2 ст.14 цього Закону, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно тексту ухвали Господарського суду Одеської області від 05.04.2016 року у справі №7/17-2087-2011, оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство КС «Перше кредитне товариство» було опубліковано в газеті "Урядовий кур`єр" від 12.07.2011 року у №124.

Враховуючи наведене, відповідно до редакції ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції чинній на час порушення справи про банкрутство КС «Перше кредитне товариство» та яка підлягала застосуванню до усіх правовідносин щодо банкрутства КС «Перше кредитне товариство» протягом всього часу розгляду справи №7/17-2087-2011 - вимоги осіб до КС «Перше кредитне товариство», які виникли до дати порушення справи про банкрутство КС «Перше кредитне товариство», а саме – до 31 травня 2011 року (конкурсні кредитори), та не заявлені до 13 серпня 2011 року (тридцять днів від дня опублікування в газеті "Урядовий кур`єр" ) є погашеними.

Грошові вимоги ОСОБА_1 виникли до 31.05.2011 року, як такі, що ґрунтуються на умовах договору №КХ-1/0163/09/110 від 25 серпня 2009 року з терміном дії до 25 листопада 2010 року. У подальшому, права ОСОБА_1 щодо отримання (повернення) грошових коштів за вказаним договором після спливу терміну його дії були захищені судом шляхом постановлення рішення у даній справі від 07.06.2011 року, на виконання якого 21.07.2011 року було видано виконавчий лист.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:1) договори та інші правочини. Відповідно до ч.5 ст.11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. Згідно ч.2 ст.509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.1066 ЦК України положення цієї глави (Глава №72 «Банківський рахунок») застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом. Згідно ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводом заявника про те, що грошові вимоги ОСОБА_1 до КС «Перше кредитне товариство» виникли саме на підставі Договору від 25.08.2009 року про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (з Додатками), датою виникнення вимоги є 26.11.2010 року, а рішення суду від 07.06.2011 року є формою захисту прав позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в окремій думці суддів ВП ВС Лященко Н.П., Ситнік О. М. від 16.05.2018р. у справі №686/21962/15-ц - рішення суду за загальним правилом не може породжувати зобов`язання грошового характеру, тому що зобов`язання боржника завжди передує судовому рішенню. Судове рішення у цьому разі не виступає юридичним фактом, що породжує зобов`язання, а слугує підтвердженню факту певного правопорушення та визначає суму коштів, що становить зміст цього зобов`язання; також ця позиція викладена у Постановах ВС у складі КГС від 17.10.2018 року. у справі №923/1151/1, 23.10.2018 року у справі №913/70/18, від 14.11.2018 року у справі №910/755/18.

Таким чином, грошові вимоги ОСОБА_1 виникли з договірних правовідносин до дати порушення провадження у справі про банкрутство КС «Перше кредитне товариство» (31.05.2011 року) та до публікації оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство КС «Перше кредитне товариство» (12.07.2011 року).

Як вбачається з тексту ухвали Господарського суду Одеської області від 05.04.2016 року у справі №7/17-2087-2011, ОСОБА_1 не звертався до господарського суду із заявою про визнання її кредитором в межах процедури банкрутства КС «Перше кредитне товариство», а отже, його вимоги до КС «Перше кредитне товариство» є конкурсними в розумінні ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (редакція, чинна на дату порушення провадження у справі про банкрутство) та вважаються погашеними, як зазначено в абзаці 8 резолютивної частини вказаної ухвали («вимоги конкурсних кредиторів відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає».

Відповідно до ч.1 та 2 ст.432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

З огляду на встановлений вище факт погашення вимог ОСОБА_1 до КС «Перше кредитне товариство» внаслідок не подання заяви про визнання його кредитором у межах процедури банкрутства, вбачаються підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню «з інших причин», передбачених законом, а саме – в силу імперативних приписів ч.2 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ст18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Водночас, у своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст.6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою ( Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Зважаючи на це, суд погоджується з доводами заявника про те, що норма ч.2 ст.14 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діяла до набрання чинності ЗУ від 02 жовтня 2012 року, та, відповідно підлягала застосуванню до правовідносин щодо банкрутства КС «Перше кредитне товариство») щодо преклюзивного строку звернення із заявами до боржника у процедурі провадження у справ про банкрутство – є легітимним та допустимим обмеження прав стягувачів у даному судовому провадженні.

Також, суд зазначає, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.04.2016р. було затверджено перелік кредиторів КС «Перше кредитне товариство» і графік погашення заборгованості перед ними та пунктом 3 резолютивної частини вказаної ухвали передбачено, що КС «Перше кредитне товариство» «з дня затвердження мирової угоди Боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди».

Враховуючи це, проведення стягнення на підставі виконавчих документів осіб, які не є кредиторами КС «Перше кредитне товариство» є несправедливим, оскільки порушує графік погашення заборгованості перед кредиторами КС «Перше кредитне товариство» згідно умов ухвали Господарського суду Одеської області від 05.04.2016 року, порушує інтереси осіб, які своєчасно подали заяви до КС «Перше кредитне товариство» в рамках процедури банкрутства.

Додатково суд зазначає, що в ухвалі від 30.05.2019 року у справі №554/5224/18 Верховний суд висловив наступну правову позицію: 31 травня 2011 року Господарським судом Одеської області було відкрито провадження у справі про визнання КС «Перше кредитне товариство» банкрутом. 05 квітня 2016 року судом затверджено мирову угоду між КС «ПКТ» та комітетом його кредиторів, яка є обов`язковою для боржника кредиторів другої та наступної черг. В розумінні статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними. Визначений Законом строк є граничним і поновленню не підлягає. Стягнення державним виконавцем присуджених судовим рішенням грошових коштів на користь кредитора, який не подавав визначеної положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заяви, та з урахуванням затвердженої судом мирової угоди між боржником та комітетом кредиторів, є протиправним.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Докази повинні відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності (ст.ст.77-80 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що заява КС «Перше кредитне товариство» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 12, 76-81, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 260,261, 263, 268, 353-354, 432 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про стягнення грошових коштів по договору про залучення внеску(вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок – задовольнити.

Визнати виконавчий лист №2-5778/11, виданий 21 липня 2011 року Приморським районним судом м.Одеси про примусове стягнення з Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» (ЄДРПОУ 23212644, місцезнаходження: м.Одеса, вул.Базарна, 104) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) суми внеску та відсотків за Договором №КХ-1/0163/09/110 від 25.08.2009 року у розмірі 76 470.70 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 09 грудня 2019 року.

Суддя Л.В. Домусчі