
Справа № 509/5404/14-к
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2019 року Овідіопольський райсуд Одеської області у складі:
головуючого судді Кириченко П.Л.,
при секретарі Осадченко С.В.
за участю прокурора Ничипоренко О.А. Степаненко С.С., представника потерпілого Тилінського Ю.М., захисника обвинуваченого Колтовського В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь Одеської області кримінальне провадження № 120121703800000125 від 28.11.2012 року за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Подільськ (кол. місто Котовськ) Одеської області, громадянин України, українець за національністю, із середньою освітою, не одруженого, пенсіонер, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий
у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 358 ч.2, 358 ч.3, 190 ч.2 КК України ( в редакції КК на 21 березня 2009 року),
учасники кримінального провадження: прокурор Ничипоренко О.А., Степаненко С.С., представника потерпілого Тилінського Ю.М., обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Колтовський В.П., суд,-
ВСТАНОВИВ
04 серпня 2009 року, ОСОБА_1 , з корисних мотивів, звернувся до працівників КП "Овідіопольське РБТІ" з письмовою заявою - «Замовлення для свідоцтва» за №1704 (т.3 а.с.198) для виготовлення свідоцтва про право власності на вищевказану квартиру, надавши при цьому до зазначеного підприємства завідомо підроблено Розпорядження органу приватизації № 1949 від 22.07.2009р., в якому в графі підпис начальника органу приватизації в\ч А 2800 не виконувалась посадовою особою даної установи та відбиток печатки органу приватизації військової частини нанесені не печаткою установи.
Крім того, 04 вересня 2009 року ОСОБА_1 з метою заволодіння держаним майном шляхом обману, з корисних мотивів на підставі «Замовлення для свідоцтва» за №1704 (т.3 а.с.198) та Розпорядження органу приватизації № 1949 від 22.07.2009р (т.3 а.с.196) в особі в\ч А2800 МО України, посадові особи Комунального Підприємства «Овідіопольське РБТІ» 08.09.2009 року надало ОСОБА_1 офіційний бланк Свідоцтва про право власності у рівних долях ОСОБА_1 та особі відносно якої кримінальне провадження закрито у зв`язку зі смертю на нерухоме майно у вигляді трикімнатної квартири АДРЕСА_2 (т.3.а.с.197).
Після отримання права власності на нерухоме майно від 08.09.2009 р. на вищевказану квартиру, власниками якої зазначені ОСОБА_1 та особа, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв`язку зі смертю, ОСОБА_1 01.12.2011р, із корисливих мотивів реалізуючи свій злочинний намір, звернувся до КП "Овідіопольське РБТІ" із «Заявою про державну реєстрацію прав власності» на згадану квартиру(т.3 а.с.200), вказавши при цьому власниками квартири ОСОБА_1 та особу, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв`язку зі смертю (т.3 а.с.222).
20 грудня 2011 року на заяві ОСОБА_1 та вищевказаного завідомо неправдивого розпорядження органу приватизації останній отримав у КП "Овідіопольське РБТІ" офіційний документ - витяг № 32574200 про державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру, відповідно до якої, ОСОБА_1 та особа, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв`язку зі смертю - стали її власниками у рівних частках тобто 1/2 частині кожний (т.3 а.с.199), таким чином здійснив свої противоправні дії та заволодів чужим майном у вигляді трьохкімнатною квартирою загальною площею 53.15 кв.м., житлова 22.4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Вартість вищевказаної квартири станом на 17 квітня 2009 року складає 209 466.00 грн. , в свою чергу 1/2 частини квартири , складає 103733,00 (207466,00 грн : 2 = 103733,00 грн) гривень, чим завдав державі значної матеріальної шкоди.
Противоправні дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані по ст.358 ч.2 КК України: підроблення іншого документа, який видається установою з метою використання , вчинення за попередньою змовою групою осіб .
Крім того, противоправні дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані по ст.358 ч.3 КК України: використання завідомо підробленого документа підроблення іншого документа.
Крім того, противоправні дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані по ст.190 ч.2 КК України: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди.
Обвинувачений ОСОБА_1 , вину не визнав та пояснив, що після смерті ОСОБА_2 , який був братом його дружини ОСОБА_3 , він на законних підставах був зареєстрований та проживав у квартирі АДРЕСА_2 . У цій квартирі він проживав разом із дружиною ОСОБА_3 , якій 10.01.2008р. Херсонською КЕЧ був виданий ордер на вказану квартиру. Із заявою про виготовлення технічного паспорту, підготовку документів на приватизацію квартири і реєстрацію документів до КП "Овідіопольське РБТІ" він звертався за проханням своєї дружини. Безпосередньо отриманням розпорядження органу приватизації №1949 від 22.07.2009 р. займалася за життя його дружина ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Всі необхідні документи йому надала дружина, а тому він нічого не підробляв, не використовував і не мав ніякого наміру привласнити квартиру у незаконний спосіб, оскільки вважав, що всі документи є справжніми та дійсними.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно, до ст. 94 КПК України на підставі безпосереднього, всебічного, повного і неупередженого дослідження доказів по кримінальному провадженню, які суд відповідно до ст.ст. 85,86 КПК України вважає належними та допустимими підтверджується наступними доказами:
-показами представника потерпілого в/ч А2800 Тилінського Ю.М., який наголосив, що у січні 2012 року, житловою комісією в/ч А2800, йому у користування було виділено житло у вигляді службової квартири АДРЕСА_2 . Вказана квартира є державною власністю та знаходилася на забезпеченні в/ч А2800. Під час огляду вказаної квартири він, 23.02.2012 р., під дверима квартири виявив квитанції по оплаті електроенергії на ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , який помер у 2007р..Стан квартири був нежилий у неї були відсутні газ та водопостачання, а також будь-яке майно. Коли він звернувся до КП "Овідіопольське РБТІ", то дізнався, що зазначена квартира була приватизована ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_1 .. Так як ОСОБА_2 , який до своєї смерті у 2007 році проживав у вказаній вище квартирі не отримував її у власність і вона була надана йому як службове житло, то він звернувся до Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області з відповідною заявою про незаконну приватизацію вказаної квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Як йому стало відомо у подальшому, ОСОБА_5 у 2009р. якимось чином отримала розпорядження на приватизацію спірної квартири з підробленим підписом начальника в/ч А2800 ОСОБА_7 і підробленим відбитком печатки вказаної військової частини.Крім того, у інвентарній справі на квартиру знаходилась довідка від 24.03.2009 р. домоуправління № 5 Херсонської КЕЧ, яке було ліквідовано у 2008 р. також як і їхня печатка, але на копії вказаної довідки знаходився відбиток цієї печатка. З 2005 року, квартири в вказаному будинку обслуговувалися в КЕЧ м. Одеси, якому підпорядковувалося зазначене домоуправління №5.;
-показами свідка ОСОБА_8 від 07.07.2015року , який наголосив , що він був командиром дивізіону в/ч 5252 (нині в/ч А2800) і мешкав будинку АДРЕСА_4 сусідству у квартирі АДРЕСА_5 цього будинку до своєї смерті проживав без родини колишній військовослужбовець ОСОБА_2, якому вказана квартира була виділена в якості службового житла. В останні роки свого життя у квартирі ОСОБА_2, який вів асоціальний образ життя, через борги було відключено газо, водо та електропостачання. За таких обставин він палив у квартирі резину для приготування їжі, а тому вказана квартира, яка знаходилась на балансі в/ч А2800 і яка не була приватизована стала непридатна для житла. В зимовий період ОСОБА_2 знаходився у лікарні де було тепло та де його годували.
-показами свідка ОСОБА_9 від 07.07.2015 року та пояснила, що вона мешкає у будинку АДРЕСА_4 Поряд з нею у квартирі АДРЕСА_5 самотньо жив сусід, колишній військовослужбовець ОСОБА_2 , який змінив своє прізвище на прізвище померлої дружини - ОСОБА_2 . За якийсь злочин він відбував покарання за вироком суду. Останні роки перед ОСОБА_11 вів бродяче життя, і був нужденним. Через це у вказаній квартирі був відключений газ, водопровід та світло за борги за комунальні послуги. ОСОБА_11 у квартирі мешкав самотньо і разом з ним ніхто не проживав. Після смерті ОСОБА_2 , вона дізналася, що в судах йдуть судові спори з приводу квартири АДРЕСА_6 .
-показами свідка ОСОБА_12 від 08.07.2015 року та . пояснив що він працював техніком-інвентаризатором КП "Овідіопольське РБТІ", і йому, 24.03.2009р., на виконання поступило замовлення ОСОБА_1 за №116 від 24.03.2009р., на виготовлення технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_6 . До замовлення були додані: довідка про відсутність заборгованості № 271 від 24.03.2009 р., довідка про склад сім`ї та прописки № 271 від 24.03.2009 р., копії паспортів та ідентифікаційних кодів ОСОБА_3 і ОСОБА_1 ОСОБА_13 він познайомився 22.07.2009р. при реєстрації розпорядження органу приватизації. Після реєстрації замовлення № 116 від 24.03.2009р. він приїхав у вказану квартиру для проведення обмірів, які необхідні для виготовлення технічного паспорту на приватизацію квартири. При його виїзді у вказаній квартирі у неї був присутній особисто ОСОБА_1 .. Після здійснення обмірів він, 17.04.2009р., виготовив технічний паспорт на вказану квартиру. Крім того він належним чином заповнив підготовлений пустий бланк розпорядження органу приватизації № 1949 від 22.07.2009р у якому особисто ним були заповнені дата, номер і текст. Цей бланк, заповнений у правильній формі але ніким не був підписаний, він, після оплати виконаних робіт, видав особисто ОСОБА_1 для його підпису у відповідному органі приватизації разом з технічним паспортом та іншими документами. Однак, підпис начальника органу приватизації і печатка - ставилися не при ньому. Ким вони були виконані йому не відомо. Через деякий час, підписане розпорядження з печаткою до КП «Овідіопольське РБТІ» приніс особисто ОСОБА_1 .. Отримавши підписане та з відбитком печатки розпорядження органу приватизації КП "Овідіопольське РБТІ" здійснило його реєстрацію. Коли він заповнював бланк розпорядження про приватизацію, то бланк був пустим, ніяких печаток і підписів на ньому не було, так як робітниками РБТІ лише готують розпорядження органу приватизації, однак підпис керівника органу приватизації виконується особисто керівником цього органу, який має свій підпис завірити печаткою органу приватизації.
-показами свідка ОСОБА_14 від 20.08.2015 року та пояснив, що у 2009 року він був начальником КП "Овідіопольське РБТІ". Згідно архівної справи, 24.03.2009 р., до КП "Овідіопольське РБТІ" з заявою про державну реєстрацію квартири АДРЕСА_6 - звернувся ОСОБА_1 .. До цього замовлення він додав копії: паспорта та коди громадян України ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , довідку з місця проживання і про склад сім`ї та прописки № 212 від 24.03.2009р., довідка про відсутність заборгованості №271 від 24.03.2009р.. Державна реєстрація вказаної квартири була проведена на підставі заяви, підписаної власником майна, оригіналу технічного паспорту, свідоцтва про право власності і квитанції про сплату послуг за надання витягу про державну реєстрацію № 32574200 від 20.12.2011 р., який отримав ОСОБА_1 .. З замовленням для отримання свідоцтва № 1704 від 04.08.2009р. звертався особисто ОСОБА_1 , який і надав РБТІ розпорядження органу приватизації - військової частини на вказану вище квартиру та оригінал технічного паспорту.
-показами свідка ОСОБА_7 від 09.02.2017 року та пояснив, що в період з 2006 по 2009 роки він перебував на посаді командира в/ч А2800 і до його функціональних зобов`язань входило ведення адміністративно-господарської діяльності військової частини. З ОСОБА_3 та ОСОБА_15 він не ніколи не був знайомий. Розпорядження органу приватизації № 1949 від 22.07.2009 р. він ніколи не бачив і ніколи не підписував, підпис в графі керівник органу приватизації виконаний від його імені, належить не йому і виконаний не ним. Крім того, на вказаному розпорядженні відсутня гербова печатка в/ч А2800. Печатка, яка мається на довідці № 272 від 24.03.2009 р., виданої Херсонської КЕЧ району була знищена у травні 2008 року після реорганізації КЕЧ, у зв`язку з чим, дана довідка не могла бути видана заднім числом. До нього ніхто і ніколи не звертався з проханням поставити підпис у свідоцтві про право власності на спірну квартиру АДРЕСА_6 . Крім того, він ніколи не підписував свідоцтво про право власності на вказану квартиру на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Мокру печатку в/ч А2800він не ставив і 08.09.2009р. не міг її поставити, так як згідно Наказу № 178 від 27.08.2009 р., в період з 27.08.2009 р. по кінець вересня 2009р. він знаходився на навчанні в Національній Академії оборони України. За таких обставин 08.09.2009р. у нього не було печатки в/ч А2800, а обов`язки командира військової частини у цей час виконував підполковник ОСОБА_16 .
Вказані свідчення свідка ОСОБА_7 підтверджені Наказом т.в.п. командира в/ч А2800 ОСОБА_16 №178 від 27.08.2009р. згідно якого командир в/ч А2800 полковник ОСОБА_7 з 27.08.2009р. був виключений із списків особового складу частини і відбув для навчання у Національну Академію Оборони України, а тимчасове виконання повноважень командира військової частини з цієї дати був призначений підполковник ОСОБА_16 ( т.3 а.с. 123) ;
-показами свідок ОСОБА_17 від 20.08.2015р. та пояснив , що він у період з 2006 року по 2009 року перебував на посаді начальника будинкоуправління № 5 при в/ч А2800 з підпорядкуванням Херсонської та Одеської областей, яке за наказом начальника в/ч А2800 ОСОБА_7 з 01.01.2008р. було реорганізовано в комендантську дільницю. У 2005 році, до нього, звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з проханням поновити документи останнього, оскільки раніше його прізвище було ОСОБА_2 . Після їх звернення у карточку форми №1 ОСОБА_2 були внесені відповідні зміни. В березні 2009 року, до нього знову звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_3 с проханням видати довідку з місця проживання і складу сім`ї , так як у їх паспортах малася прописка обох за адресою АДРЕСА_3 . При цьому вони повідомили його про смерть ОСОБА_2 і надали йому копію свідоцтва про його смерть. За таких обставин він видав їм довідки № 271 та№272 від 24.03.2009 р. про склад сім`ї, прописку та про відсутність заборгованості по квартплаті з його підписами. Однак, мокрою печаткою вказані довідки він не посвідчував, так як після реорганізації Херсонської КЕЧ все майно та печатки будинкоуправління №5 були передані командиру в/ч А2800 ОСОБА_7 , і видані довідки повинні були посвідчуватися саме командиром цієї військової частини.
-довідкою про належність квартири АДРЕСА_6 на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (т.3 а.с. 18);
-технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_6 на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_15 (т.2 а.с. 30-43; т.3 а.с. 19-23) ;
-замовленням №116 від 24.03.2009р.на приватизацію квартири АДРЕСА_6 , поданої до КП "Овідіопольське РБТІ" від імені і за підписом ОСОБА_1 (т.3 а.с. 28) ;
-довідкою з місця проживання про склад сім`ї та прописки у квартирі АДРЕСА_7 від 24.03.2009 р., наданою Херсонською КЕЧ на ім`я ОСОБА_3 (т.3 а.с. 29) ;
-довідкою Херсонської КЕЧ №271 від 24.03.2009 р. на ім.`я ОСОБА_3 про відсутність заборгованості по квартплаті та послугам (т.3 а.с. 30);
-замовленням для свідоцтва №1704 від 04.08.2009р. поданої ОСОБА_1 до КП "Овідіопольське РБТІ" з проханням про видачу свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_6 (т.3 а.с. 35);
-актом про нежилий стан квартири АДРЕСА_6 та відсутності у неї будь-якого майна, складеного представником потерпілого Тилінським Ю.М. у присутності сусідів вказаного будинку (т.3 а.с. 38);
-Розпорядженням органу приватизації № 1949 від 22.07.2009 р., яке було виготовлено нібито на підставі заяви ОСОБА_3 з підробленим підписом керівника органу приватизації ОСОБА_7 та підробленою печаткою військової частини А2800 про передачу в спільну часткову власність квартири АДРЕСА_8 та ОСОБА_3 на її прохання, як наймача квартири на підставі якого КП «Овідіопольського РБТІ» було зареєстровано право ОСОБА_1 та ОСОБА_3 приватної спільної часткової власності по1/2 частини кожному і наданий витягпро державну реєстрацію цього права (т.3 а.с. 40);
-Свідоцтвом про право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_6 від 08.09.2009р. (т.2 а.с. 166; т.3 а.с. 67;);
-витягом про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_6 (т.3 а.с. 42);
-заявою №3348 від 01.12.2011р., поданої від імені ОСОБА_18 до КП "Овдіопольське РБТІ" з проханням провести державну реєстрацію свідоцтва про право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_6 , яка належить (т.3 а.с. 43);
-довідкою в/ч А2800 № 24 від 28.02.2012 р. про те, що військове містечко № ВД-10 ППО (Одеська область, Овідіопольський район, с. Велика Долина), земельна ділянка площею 1,9 га, на якій розташовані будівлі, споруди, інженерні мережі, огорожа та елементи благоустрою і розквартирована військова частина закріплені за командиром в/ч А2800 (т. 3 а.с. 70 т.);
- довідкою в/ч А2800 № 25 від 28.02.2012 р. про те, що ОСОБА_15 та ОСОБА_3 ніколи не працювали та не проходили військову службу в в/ч А2800. Полковник ОСОБА_7 , з 21.01.2006 р. (Наказ МО України № 16 від 21.01.2006 р.) по 31.07.2009 р. (Наказ МО України № 610 від 31.07.2009 р.) займав посаду командира в/ч А2800 (т.3 а.с. 71);
- довідкою в/ч А2800 № 26 від 28.02.2012 р. про те, що казармено-житловий фонд, комунальні споруди та обладнання, квартирне майно, паливо і території військових містечок передані від Херсонської КЕЧ району до житлового фонду в/ч А2800 і станом на 24.03.2009 р. вказане військове містечко належить в/ч А2800 (т.3 а.с. 72);
- довідкою в/ч А2800 № 27 від 28.02.2012 р. про ліквідацію у березні 2008 року будинкоуправління № 5 в/ч А2800 (т.3 а.с. 73) ;
- довідкою в/ч А2800 № 28 від 28.02.2012 р. про відсутність у журналах обліку вхідних (вихідних) документів в/ч А2800 реєстрації довідки з місця проживання про склад родини та прописки №272 від 24.03.2009 р. та Розпорядження органу приватизації №1949 від 22.07.2009р., а також про те що з 24.03.2009 р., довідка з місця проживання про склад родини та прописку видавалася за встановленим зразком за підписом паспортиста комендантської дільниці та командира в/ч А2800 (т.3 а.с. 74);
- довідкою в/ч А2800 № 31 від 02.03.2012 р. про відсутність реєстрації у "Журналах обліку вхідних документів" №10 за номенклатурою 2008 року та №3 на номенклатурою 2009 року заяв від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на приватизацію житлового приміщення та отримання довідок (т.3 а.с. 75);
- довідкою в/ч А2800 № 30 від 02.03.2012 р. про те, що в/ч А2800 будинкоуправлінню № 5 - печатки (штампи) не видавала і при розформуванні БУ № 5 печатки (штампи) в в/ч А2800 не здавалися (т.3 а.с. 76) ;
- переліком військових містечок та будівель в/ч А2800 станом на 01.01.2012 р., до якого входить в/м Велика Долина-15 в с.Великодолинське, Овідіопольського району Одеської області, на території якого знаходиться будинок № 8 (т.3 а.с. 77) ;
- довідкою Херсонської КЕЧ району № 373 від 03.03.2012 р. про те, що мастикова печатка БУ № 5 при в/ч А2800 не видавалася та КЕЧ м.Херсона вона не здавалася (т. 3 а.с. 116);
- актами прийому-передачі казармено-житлового фонду від 12.06.2006 р. (т.3 а.с. 79-82);
- витягом з протоколу № 9 засідання житлової комісії в/ч А2800 від 20.12.2011р., де було прийняте рішення про надання старшому сержанту ОСОБА_19 3-х кімнатну службової квартири АДРЕСА_6 , без зняття з квартирного обліку Одеського гарнізону (т. 3 а.с. 83) ;
- ордером на жиле приміщення № 14 від 20.12.2011 р., виданого в/ч А2800 на ім`я ОСОБА_19 із сім`єю з 4 осіб на право заняття квартири АДРЕСА_6 (а.с. 84 т. 1) ;
- висновком судової оціночно-будівельної експертизи №17-2565/6114 по матеріалам кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 від 29.01.2018р. ринкова вартість квартири АДРЕСА_6 , станом на 17.04.2009р. становить 207466,00 гривень (т.2а.с. 137-157).
- технічною документацією № 4087 на квартиру АДРЕСА_6 (т.3 а.с. 101-112);
- технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_6 (т.2 а.с. 150-161)
- карточкою форми № 1 на двічі засудженого 11.11.1972 р. та 18.07.1980р. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 28.05.1985р . змінив своє прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 який ІНФОРМАЦІЯ_5 помер (т.3 а.с. 117);
- протоколом виїмки від 23.10.2012р. документів за підписом ОСОБА_20 і печаткою в/ч А2800 вилученими документами (т.3 а.с.161 - 177);
- протоколом виїмки від 19.03.2012 р. у КП «ОвідіопольськеРБТІ» оригіналів всіх документів технічної документації на квартиру АДРЕСА_6 (т.3 а.с. 179-200);
- висновком експерта, який провів судово-технічну експертизу №1374 від 16.11.2012р., яким встановлено, що відбиток печатки у розпорядженні органу приватизації №1949 від 22.07.2009 р. нанесений не печаткою військової частини А2800 (т.3 а.с. 209-212);
- висновком експерта, який 22.08.2012р.провів судову почеркознавчу експертизу №1115, яким встановлено, що підпис від імені ОСОБА_7 в графі " Керівник органу приватизації " розпорядження органу приватизації № 1949 від 22.07.2009р. на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , виданого на ім`я ОСОБА_3 - виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою с використанням елементів справжніх підписів ОСОБА_7 (т.3 а.с. 215-219);
Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 13.09.2012р. по цивільній справі №1521/3802/12 позов військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в/ч А2800 до КП «Овідіопольське РБТІ», ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру і виселення із займаного житлового приміщення було задоволено. Суд визнав приватизацію спірної квартири незаконною, а свідоцтво про право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_21 від 08.09.2019р. недійсним. Крім того, ОСОБА_1 був виселений з квартири, так як судом було встановлено, що у процесі приватизації ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ввели працівників КП «Овідіопольське РБТІ» у оману в зв`язку з чим вони безпідставно зареєстрували право власності обвинуваченого та його дружину на цю квартиру. Ухвалами Апеляційного суду Одеської області від 12.12.2013р. та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.04.2014 р. вказане заочне рішення було залишено без змін. ( справа перебуває в архіві суду)
Відповідно до ст. 4 ч.2 КК України злочинність і карність, а також інші кримінально - правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Органами досудового розслідування та прокурором під час судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення за:
-ст.. 358 ч.2 КК України - підроблення іншого документа, який видавався установою з метою використування, вчинене за попередньою змовою групою осіб; органами досудового розслідування та прокурором пред`явлено обвинувачення ОСОБА_15 тільки в частині іншого документа, підроблення печатки обвинуваченому ОСОБА_15 не пред`явлено, відповідно до ст.. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
-ст.358 ч.3 КК України - використання завідомо підробленого документу, які діяли відповідно до ст.. 4 КК України, станом з 24 березня 2009 року по 22 липня 2009 року та 04 серпня 2009 року.
Органом досудового розслідування, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що з 24 березня 2009 рік по 22 липня 2009 року, у невстановленому місці, за попередньою змовою з особою, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв`язку зі смертю, а також, невстановленими особами, з метою шляхом омани заволодіння квартирою АДРЕСА_6 , яка знаходиться в обслуговуванні в/ч А2800, виготовили завідомо неправдиве розпорядження органу приватизації № 1949 від 22.07.2009р., за підписом начальника органу приватизації ОСОБА_7 , який на той період часу був командиром військової частини А2800 та печатки в/ч 2280 і дії обвинуваченого ОСОБА_1 в цій частині кваліфіковані за ст. 358 ч.2 КК України, тобто як підроблення іншого документу, який видається установою з метою використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб (т.2 а.с.185).
Обвинувачений ОСОБА_1 , як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи, свою вину не визнав, пояснивши, що ніколи не підроблював вищевказане розпорядження органу приватизації.
Дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що ні в процесі досудового розслідування кримінального провадження, ні в період судового розгляду кримінальної справи стороною обвинувачення відповідно до ст.. 85,86 КПК України не надано жодного належного та допустимого доказу того, що ОСОБА_1 якимось чином приймав участь у підробленні документу у вигляді, розпорядження органу приватизації № 1949 від 22.07.2009року, а тому суд вважає, що по обвинуваченню у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст. 358 ч.2 КК України відповідно до ст.. 373 ч.1 п.1 КПК підлягає виправданню у зв`язку з не доведено вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа.
Суд критично відноситься до тверджень обвинуваченого ОСОБА_1 про те , що документами займалась його колишня дружина та про його непричетність до використання підробленого розпорядження органу приватизації № 1949 від 22.07.2009 р. з метою заволодінням шляхом омани квартирою АДРЕСА_6 оскільки вони повністю спростовуються свідченнями представника потерпілого ОСОБА_19 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , висновками експертів та вищевказаними документами та сам характер дій ОСОБА_1 будучи в шлюбі, з особою яка померла свідчить про те, що обвинувачений був обізнаний та виконував свою роль та дій у вчинені кримінальних правопорушень щодо використання підробленого документа та заволодіння чужими майно.
ОСОБА_1 , використавши завідомо підроблений документ, шахрайським способом, за попередньою змовою з особою, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв`язку зі смертю, отримав правоустановчий документ на нерухоме майно у вигляді 1/2 частиною квартири АДРЕСА_6 , вартістю 103733,00 гривень, а після чого зареєстрував нерухоме майно в компетентних установ та отримав документ бланк з елементами захисту, тим самим ОСОБА_15 здійснив ряд противоправних дій, які направлені на заволодіння державного нерухомого майна, що є значним розміром, спричинивши тим самим матеріальну шкоду інтересам держави.
Таким чином ОСОБА_1 використовував завідомо підроблений документ, а тому повинен нести відповідальність за ст. 358 ч.3 КК України (в редакції КК на 04.08.2009року) .
Крім того ОСОБА_1 заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди, а тому повинен нести відповідальність за ст.190 ч.2 КК України.
При призначенні покарання, відповідно до ст. ст. 50,65 КК України, п. 1 Постанови Пленуму ВС України № 7 від 24.10.2003 року зі змінами та доповненнями, суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, дані про особу винного, з якої видно, що обвинувачений особа пенсійного віку, до кримінальної відповідальності не притягувався, що суд розглядає як обставини які пом`якшує покарання. З урахуванням вищевказаного ОСОБА_15 суд призначає покарання яке необхідно і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
При таких обставинах суд вважає можливим призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_15 у вигляді штрафу, в межах санкції передбачених ст.ст. 190 ч.2, 358 ч.4 КК України та відповідно до положень ст.53 КК України.
При призначенні покарання, судом не встановлені підстави, для застосування положень ст.ст. 69, 74,75 КК України.
Під час досудового розслідування, були процесуальні витрати, а саме: проведення судово-технічної експертизи № К-1374 в розмірі 1470 грн. (т.7 а.с.207) та проведення судово-технічної експертизи № К-1115 в розмірі 1274 грн. (т.7 а.с.213) проведення оціночно-будівельної експертизи № 17-2565/6114 в розмірі 14856.00 грн. (т.2 а.с.157), суд прийшов до висновку, що обвинувачений винний у скоєні злочинів, в добровільному порядку процесуальні витрати не сплатив, тому відповідно до ст.. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати в розмірі 28 600 грн (1470+1274+14856=28600).
В ході досудового розслідування слідчим СВ Овідіопольського РВ ГУМС України в Одеській області Капіца А.А. відповідно до постанови від 19.05.20012 року був накладений арешт на нерухоме майно у вигляді квартири, трикімнатна за РПВН № 28224458, розташованою за адресою: АДРЕСА_3 , підстави для подальшого арешту вищевказаного майна відпали, а тому відповідно до ст. 174 КПК України, суд вважає можливим заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту скасувати.
20 березня 2012 року ОСОБА_1 був допитаний в якості підозрюваного та була обрана міра запобіжного заходу підписка про невиїзд.
18 червня 2012 року ОСОБА_1 було пред`явлено обвинувачення за ст. ст. 190 ч.3, 358 ч.3, 358 ч.4 КК України.
25 лютого 2013 року прокурором був затверджений обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12012170380000125 від 28.11.2012 року відносно обвинуваченого ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст..ст. 358 ч.3, 358 ч.4, 190 ч.3 КК України.
27 лютого 2013 року вищевказаний обвинувальний акт надійшов до Овідіопольського райсуду Одеської області.
28 серпня 2013 року Овідопольський районний суд Одеської області визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину передбачених ч.4 ст. 358; ч.3 ст. 190 КК України і обрав відносно нього міру покарання у вигляді 5-ти років позбавлення волі і на підставі ст.75 КК звільнив його від відбування покарання строком на 3 роки.
29 жовтня 2013 року відповідно до ухвали Апеляційного суду Одеської області вказаний вирок суду першої інстанції був залишений у силі.
29 травня 2014 року відповідно до ухвали Вищего Спеціалізованого суду України, ухвалу апеляційної інстанції скасували, а справа направлена на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
18 вересня 2014року Апеляційний суд Одеської області вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.08.2013 року скасував і призначив новий розгляд у тому ж суді але в іншому складі суду. Підставою для скасування вироку стало недотримання судом І-ої інстанції вимог, щодо обов`язкової присутності обвинуваченого, захисника, потерпілого у підготовчому судовому засіданні та перевірки доводів прокурора, щодо перекваліфікації дій обвинуваченого з ч.4 ст. 358 КК на ч.3 ст.358 КК України.
29 жовтня 2014 року відповідно до ухвали Овідопольского районного суду Одеської області обвинувальний акт по вказаній справі було повернуто прокурору через його невідповідність вимогам КПК України.
01 грудня 2014 року до Овідопольского районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 та ч.4 ст. 358; ч.3 ст. 190 КК України.
22 грудня 2014 року Овідіопольським райсудом Одеської області обвинувальний акт від 22.11.2014 року був повернутий прокурору через його невідповідність вимогам КПК України.
24 березня 2015 року Апеляціним судом Одеської області ухвала суду першої інстанції від 22 грудня 2014 року була скасована , а обвинувальний акт був направлений до суду для розгляду кримінального провадження зі стадії підготовчого судового засідання.
Відповідно до ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Відповідно до ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до ст.. 49 ч.1-3 КК України є безумовною й обов`язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов`язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.. 49 КК України.
Відповідно до матеріалів кримінальної справи та обвинувального акту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в березні 2009 року та 04 вересня 2009 року вчинив злочини передбачені ст.ст.190ч.2, 358 ч.4 КК України отже, початок перебігу строку щодо притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності починається з березня 2009 і закінчується в березні 2014 року.
За таких обставин, на даний час строк, передбачений КК України щодо притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів передбачених ст.ст. 190 ч.2, 358 ч.4 КК України минув, в зв`язку з чим суд вважає необхідним звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 369, 373, 374 КПК України ( ред. 2012 р.), суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст. 358 ч.2 КК України виправдувати у зв`язку не доведеністю вчиненого кримінального правопорушення в якому обвинувачується особа.
ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 358 ч.3, 190 ч.2 КК України та призначити йому покарання по:
-ст. 358 ч.3 КК України у вигляді п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. ;
-ст.190 ч.2 КК України у вигляді ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн.;
Відповідно до ст. 70 ч.1 КК України по сукупності злочинів призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням та остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн.;
Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді підписка про невиїзд залишити до набрання вироку чинності.
Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст.ст. 190 ч.2, 358 ч.3 КК України у зв`язку зі закінченням строку давності.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 28 600 грн.
Постанову слідчого СВ Овідіопольського РВ ГУМС України в Одеської області Капіца А.А. від 19.05.20012 року про накладена арешту на нерухоме майно у вигляді квартири, трикімнатна за РПВН № 28224458, розташованою за адресою: АДРЕСА_3 - скасувати.
Початок відбування покарання ОСОБА_1 слід рахувати з дня проголошення вироку.
Вирок може бути оскаржений до палати по кримінальним справам Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку направити учасникам кримінального провадження. Копію вироку після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору негайно.
Суддя: Кириченко П.Л.
Судове рішення № 86205023, Овідіопольський районний суд Одеської області було прийнято 06.12.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 509/5404/14-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: