Рішення № 861993, 26.02.2007, Великобілозерський районний суд Запорізької області

Справа № 2-7 2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2007 року Великобілозерський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого-судді Срельнікової Н.В.

при секретарі Бойко О.М.

розглянув в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки

„Аграр-кредит" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення

заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що за договором позики НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року відповідачці ОСОБА_2 від Кредитної спілки „Аграр-кредит" була надана термінова платна позика в розмірі 2000 гривень. В забезпечення виконання зобов'язання між сторонами був укладений Договір застави НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відповідно до якого заставодавець заставляє, а заставодержатель приймає у заставу майно, а саме - врожай на загальну суму 6000 гривень.

За аналогічним договором НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року відповідачу ОСОБА_1 від Кредитної спілки „Аграр-кредит" була надана термінова платна позика в розмірі 2000 гривень. В забезпечення виконання зобов'язання між сторонами був укладений Договір застави НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відповідно до якого заставодавець заставляє, а заставодержатель приймає у заставу майно, а саме - врожай на загальну суму 6000 гривень.

Вказані договори позики було продовжено додатковими угодами НОМЕР_4 відповідно до яких позичальники зобов'язалися повернути надану їм суми позик до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 р. позичальники отримані суми позик не повернули, установлену договором оплату за користування позикою у повному обсязі не зробили. Кількаразові як усні, так і письмові вимоги позикодавця про належне виконання узятих на себе зобов'язань позичальниками зігноровані, від погашення заборгованості за договором позичальники ухиляються. В силу зобов'язань, що виникли, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (позичальники) повинні здійснити на користь Кредитної Спілки „Аграр-кредит" (позикодавець) дії по сплаті суми заборгованості. Підставою відповідальності є протиправна бездіяльність позичальників, тобто невиконання дій по поверненню позички. В даному випадку неналежним виконанням зобов'язання є його невиконання. Кожна зі сторін договору повинна належним чином виконувати всі обумовлені в ньому та передбачені законом вимоги. У випадку порушення норм чинного цивільного законодавства в частині виконання зобов'язань, сторони несуть майнову відповідальність.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 суму основного боргу, яка становить 2000 гривень і відсотки за користування кредитом у розмірі 5495 гривень 23 копійки. Також просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму основного боргу у розмірі 2000 гривень та відсотки за користування кредитом у розмірі 5430 гривень 79 копійок.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідачів суму боргу з перерахуванням відсотків за користування кредитом станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 року з відповідачки ОСОБА_2 у розмірі 7193 гривні 86 копійок, з відповідача ОСОБА_1 у розмірі 7193 гривні 86 копійок, дав пояснення в обґрунтування позовних вимог, аналогічні викладеним обставинам у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1, який також є представником відповідачки ОСОБА_2 за довіреністю, позовні вимоги визнає частково, вважає, що позивач навмисно раніше не звертався

2

до суду з метою збільшення відсотків за користування позикою. У п. 7.2 Договору вказано, що у разі неповернення позички позичальником у належний термін, через ЗО днів після настання строку повернення позички, Спілка звертається до суду з позовом про примусове стягнення заборгованості. Вони з ОСОБА_2 виплатили частково суму боргу за договором позики, але не можуть надати суду усіх документів, що підтверджують фактично сплачену ними суму боргу. Також пояснив, що він і відповідачка ОСОБА_2, яка є його співмешканкою, не мали змоги повернути позику у встановлені у договорі строки через тяжке матеріальне становище.

Вислухавши пояснення сторін, встановивши обставини справи і перевівши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до договору позички НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. КС „Аграр-кредит" надала ОСОБА_2 (позичальник) позичку в розмірі 2000 гривень. Відповідно до п. 2.З. вказаного договору позичальник зобов'язується повернути Спілці одержану позичку до ІНФОРМАЦІЯ_5 року. П. З.1. Договору передбачено, що плата за користування позичкою (відсотки) становить 42% річних від суми позики, 1% одноразово. Плата за користування позичкою на момент отримання становить 440 гривень. Згідно п. З.5. Договору, при порушенні позичальником строків погашення позички, плата за користування позичкою становить подвійну відсоткову ставку за користування позичкою (на 42% більше загальної ставки).

На таких самих умовах між КС „Аграр-кредит" і відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір позики НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав позичку у розмірі 2000 гривень.

Відповідно до ст. ст. 314 ЦК України (1963 р.), ст. 1046 ЦК України (2003 р.), за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду та такої якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей.

Згідно додаткових угодНОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_6 року до договорів позички НОМЕР_3, НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, спілка надає відстрочку сплати суми у розмірі 2000 гривень, яка підлягає поверненню як надана позичка в виконання умов п.2.1 Договорів позички НОМЕР_1, НОМЕР_3 від

ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а позичальник зобов'язується повернути вказану суму позички до ІНФОРМАЦІЯ_2

року. Відповідно до п. 1.3 додаткових угод, у випадку несплати Позичальником плати за

користування наданою позичкою, Спілка продовжує нараховувати плату згідно умов договору

п. 3.5 Договору позички.

Згідно зі ст.161 ЦК України (1963 р.), ст. 526 ЦК України (2003 p.) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо повернення суми боргу у позивача, відповідно до ст. 203, 212 ЦК України (1963 р.), ст. ст. 1050, 625 ЦК України виникло право вимоги стягнення суми боргу.

Крім того, відповідно до ст. 214 ЦК України (1963 року), ст. 625 ч. 2 ЦК України (2003 р.) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

З урахуванням наданих позивачем та дослідженим судом доказів, Договорів позички НОМЕР_1, НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року, додаткових угод НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_6 року, розрахунків передбачених Договорами 42%, а після спливу строку повернення позички з ІНФОРМАЦІЯ_2 року 84% відсотків річних з простроченої суми, копій квитанцій про часткову сплату відповідачами суми основного боргу і відсотків за користування позичкою, які перевірені судом, вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 2000 гривень та 42 процентів річних за час прострочення з ІНФОРМАЦІЯ_2 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року (360 днів) і 82 процентів річних за час прострочення з ІНФОРМАЦІЯ_7 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 року у сумі 5193 гривні 86 копійок є обгрунтованними і вказана сума підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1

Аналогічним чином розраховано, обґрунтовано і підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_2 сума боргу у розмірі 2000 гривень і та 42 процентів річних за час прострочення з

ІНФОРМАЦІЯ_2 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року (360 днів) і 82 процентів річних за час прострочення з

ІНФОРМАЦІЯ_7 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 року у сумі 5193 гривні 86 копійок.

3

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Оскільки позивач звернувся до суду у межах загального строку позовної давності, яка не може бути скорочена за домовленістю сторін, суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду, встановленого п. 7.2 Договору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161, 214, 314 ЦК України (1963 p.), 257, 259, 526, 625, 629, 1046, 1050 ЦК України (2003 р.), ст.ст. 79, 88, 208, 209, 212- 215, 224. 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Кредитної спілки „Аграр - Кредит" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8 р.н., проживає: Запорізька область, АДРЕСА_1 на користь Кредитної спілки „Аграр - Кредит" р/р 26504050944101, МФО 313731, ОКПО 25767205 ТОВ ФБ „Фінанси та кредит" м. Запоріжжя, суму боргу за договором позики у розмірі 7193 гривні 86 копійок, а також судові витрати у сумі 101 гривня 93 копійки, а всього 7295 гривень 79 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, р.н., проживає: Запорізька область, АДРЕСА_1 на користь Кредитної спілки „Аграр - Кредит" р/р 26504050944101, МФО 313731, ОКПО 25767205 ТОВ ФБ „Фінанси та кредит" м. Запоріжжя, суму боргу за договором позики у розмірі 7193 гривні 86 копійок, а також судові витрати у сумі 101 гривня 93 копійки, а всього 7295 гривень 79 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом надання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, та надання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Оригінал рішення знаходиться в архіві суду у цивільній справі №2-7 за 2007 рік.