Вирок № 86197882, 09.12.2019, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/1356/18

Провадження №1-кп/751/83/19

В и р о к

І м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2019 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі:

головуючого судді Овсієнко Ю. К.

з участю секретарів Талибова В.О., Ващиліна Т.В.,

прокурора Милейко О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Бабинець С.П.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження № 42017000000002482 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2 КК України, -

встановив:

Згідно обвинувального акту, органами досудового розслідування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в наступному.

Згідно обвинувального акту, досудовим розслідуванням встановлено, що наказом виконувача обов`язків генерального директора комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради ОСОБА_3 від 12.10.2016 № 36-к, ОСОБА_1 призначено в порядку переведення на посаду заступника директора - головного лісничого комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради.

Обов`язки, що мають виконуватись ОСОБА_1 під час перебування на вказаній посаді, передбачені додатком № 1 до наказу виконувача обов`язків генерального директора комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради № 71 від 01.12.2016 «Про розподіл обов`язків між генеральним директором, першим заступником генерального директора, директором та заступниками директора комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради».

На підставі контракту з керівником дочірнього підприємства «Носівкарайагролісництво» від 01.06.2017, укладеного між КП «Чернігівоблагроліс» та ОСОБА_4 , останнього призначено на посаду лісничого Носівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Носівкарайагролісництво».

Повноваження директора Носівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Носівкарайагролісництво» ОСОБА_4 передбачені вказаним контрактом.

Так, перебуваючи на посаді заступника директора - головного лісничого комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради, використовуючи надане йому службове становище ОСОБА_1 , умисно вчинив злочин середньої тяжкості за наступних обставин.

Протягом липня 2017 року до ОСОБА_1 неодноразово звертався директор ТОВ «СІВЕР СТРОЙ КОМ» (код ЄДРПОУ 38709421) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначений на вказану посаду згідно наказу ТОВ «СІВЕР СТРОЙ КОМ» № 1-к від 15.05.2013, з приводу виділення останньому вільхової ділянки для розробки та/або подальшої реалізації деревини.

У вказаний період після проведення, цих зустрічей з ОСОБА_5 у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 для себе за вирішення вказаного питання. Водночас, розуміючи, що до кола повноважень заступника директора - головного лісничого КП «Чернігівоблагроліс» не входить виділення лісових ділянок для розробки та подальшої реалізації деревини фізичним та юридичним особам, ОСОБА_1 , вирішив, використовуючи своє службове становище, створити такі умови, за яких лісничий ДП «Носівкарайагролісництво» укладе з ОСОБА_5 договір щодо поставки вільхової деревини.

З цією метою, ОСОБА_1 22.07.2017 під час особистої зустрічі із ОСОБА_5 , що відбулась у парковій зоні м. Чернігова, у невстановлений слідством час, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 для себе, повідомив останнього про необхідність передачі йому через посередника - особу на ім`я ОСОБА_6 неправомірну вигоду на загальну суму 132 000 гривень за виділення ОСОБА_5 вільхової ділянки на території дочірнього агролісогосподарського підприємства «Носівкарайагролісництво» площею 1100 кубічних метрів для розробки та подальшої реалізації деревини.

У свою чергу ОСОБА_5 , зважаючи на займану ОСОБА_1 посаду заступника начальника - головного лісничого КП «Чернігівоблагроліс», усвідомлюючи наявність у ОСОБА_1 відповідного авторитету та зв`язків, і, як наслідок, значного впливу в організації лісовпорядних робіт на території Чернігівської області, погодився на його пропозицію щодо надання неправомірної вигоди.

В подальшому, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір одержати неправомірну вигоду від ОСОБА_5 для себе, 24.07.2017 о 14 год. 53 хв. зателефонував лісничому ДП «Носівкарайагролісництво» ОСОБА_4 . Під час зазначеної телефонної розмови ОСОБА_1 надав ОСОБА_4 вказівку підготувати лісорубний квиток на вільхову ділянку для ОСОБА_5 та зв`язатися з ним з цього приводу.

На виконання наданої ОСОБА_1 усної вказівки, 26.07.2017 ОСОБА_4 виписав лісорубний квиток серії НОМЕР_1 та на підставі зазначеного лісорубного квитка, 07.08.2017 уклав з ТОВ «СІВЕР СТРОЙ КОМ» в особі ОСОБА_5 договір № 10 щодо поставки вільхової деревини.

У подальшому, а саме 08.08.2017 ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, під час чергової телефонної розмови повідомив ОСОБА_5 , що неправомірну вигоду для нього необхідно передати посереднику на ім`я ОСОБА_7 , у зв`язку з чим, надіслав ОСОБА_5 за допомогою мобільного додатку «Viber» повідомлення, у якому вказав контактний номер мобільного телефону зазначеного посередника.

У зв`язку з висунутою незаконною вимогою, 09.08.2017 о 12 год. 51 хв. ОСОБА_5 , діючи під контролем правоохоронних органів, перебуваючи неподалік адміністративної будівлі Управління фітосанітарної безпеки Чернігівської області за адресою: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 41, передав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який отримав для ОСОБА_1 , ім`я якого неодноразово підтвердив останній під час зустрічі та телефонної розмови, як посередника в одержанні ним неправомірної вигоди, від ОСОБА_5 , частину попередньо обумовленої з ОСОБА_1 неправомірної вигоди на загальну суму 132 000 грн., що складала 50 000 грн.

Так, реалізуючи злочинний намір на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, ОСОБА_1 залучив ОСОБА_2 до виконання об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, який у свою чергу 09.08.2017 за вищеописаних обставин, одержав від ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди в сумі 50 000 грн. для подальшої передачі ОСОБА_1 .

Вказані дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 369-2 КК України з наступним формулюванням обвинувачення в обвинувальному акті, який складено і затверджено 26 лютого 2018 року.

ОСОБА_1 обвинувачується у зловживанні впливом, одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Також, згідно обвинувального акту, досудовим розслідуванням встановлено, що наказом виконувача обов`язків генерального директора комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради ОСОБА_3 від 12.10.2016 № 36-к, ОСОБА_1 призначено в порядку переведення на посаду заступника директора - головного лісничого комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради.

Обов`язки, що мають виконуватись ОСОБА_1 під час перебування на вказаній посаді, передбачені додатком № 1 до наказу виконувача обов`язків генерального директора комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради № 71 від 01.12.2016 «Про розподіл обов`язків між генеральним директором, першим заступником генерального директора, директором та заступниками директора комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради».

На підставі контракту з керівником дочірнього підприємства «Носівкарайагролісництво» від 01.06.2017, укладеного між КП «Чернігівоблагроліс» та ОСОБА_4 , останнього призначено на посаду лісничого Носівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Носівкарайагролісництво».

Повноваження директора Носівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Носівкарайагролісництво» ОСОБА_4 передбачені вказаним контрактом.

Так, перебуваючи на посаді заступника директора - головного лісничого комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради, використовуючи надане йому службове становище ОСОБА_1 , умисно вчинив злочин середньої тяжкості за наступних обставин.

Протягом липня 2017 року до ОСОБА_1 неодноразово звертався директор ТОВ «СІВЕР СТРОЙ КОМ» (код ЄДРПОУ 38709421) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначений на вказану посаду згідно наказу ТОВ «СІВЕР СТРОЙ КОМ» № 1-к від 15.05.2013, з приводу виділення останньому вільхової ділянки для розробки та/або подальшої реалізації деревини.

У вказаний період після проведення, цих зустрічей з ОСОБА_5 у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 для себе за вирішення вказаного питання. Водночас, розуміючи, що до кола повноважень заступника директора - головного лісничого КП «Чернігівоблагроліс» не входить виділення лісових ділянок для розробки та подальшої реалізації деревини фізичним та юридичним особам, ОСОБА_1 , вирішив, використовуючи своє службове становище, створити такі умови, за яких лісничий ДП «Носівкарайагролісництво» укладе з ОСОБА_5 договір щодо поставки вільхової деревини.

З цією метою, ОСОБА_1 22.07.2017 під час особистої зустрічі із ОСОБА_5 , що відбулась у парковій зоні м. Чернігова, у невстановлений слідством час, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 для себе, повідомив останнього про необхідність передачі йому через посередника - особу на ім`я ОСОБА_6 неправомірну вигоду на загальну суму 132 000 гривень за виділення ОСОБА_5 вільхової ділянки на території дочірнього агролісогосподарського підприємства «Носівкарайагролісництво» площею 1100 кубічних метрів для розробки та подальшої реалізації деревини.

У свою чергу ОСОБА_5 , зважаючи на займану ОСОБА_1 посаду заступника начальника - головного лісничого КП «Чернігівоблагроліс», усвідомлюючи наявність у ОСОБА_1 відповідного авторитету та зв`язків, і, як наслідок, значного впливу в організації лісовпорядних робіт на території Чернігівської області, погодився на його пропозицію щодо надання неправомірної вигоди.

В подальшому, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір одержати неправомірну вигоду від ОСОБА_5 для себе, 24.07.2017 о 14 год. 53 хв. зателефонував лісничому ДП «Носівкарайагролісництво» ОСОБА_4 . Під час зазначеної телефонної розмови ОСОБА_1 надав ОСОБА_4 вказівку підготувати лісорубний квиток на вільхову ділянку для ОСОБА_5 та зв`язатися з ним з цього приводу.

На виконання наданої ОСОБА_1 усної вказівки, 26.07.2017 ОСОБА_4 виписав лісорубний квиток серії НОМЕР_1 та на підставі зазначеного лісорубного квитка, 07.08.2017 уклав з ТОВ «СІВЕР СТРОЙ КОМ» в особі ОСОБА_5 договір № 10 щодо поставки вільхової деревини.

У подальшому, а саме 08.08.2017 ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, під час чергової телефонної розмови повідомив ОСОБА_5 , що неправомірну вигоду для нього необхідно передати посереднику на ім`я ОСОБА_7 , у зв`язку з чим, надіслав ОСОБА_5 за допомогою мобільного додатку «Viber» повідомлення, у якому вказав контактний номер мобільного телефону зазначеного посередника.

У зв`язку з висунутою незаконною вимогою, 09.08.2017 о 12 год. 51 хв. ОСОБА_5 , діючи під контролем правоохоронних органів, перебуваючи неподалік адміністративної будівлі Управління фітосанітарної безпеки Чернігівської області за адресою: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 41, передав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який отримав для ОСОБА_1 , ім`я якого неодноразово підтвердив останній під час зустрічі та телефонної розмови, як посередника в одержанні ним неправомірної вигоди, від ОСОБА_5 , частину попередньо обумовленої з ОСОБА_1 неправомірної вигоди на загальну суму 132 000 грн., що складала 50 000 грн.

Так, реалізуючи злочинний намір на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, ОСОБА_1 залучив ОСОБА_2 до виконання об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, який у свою чергу 09.08.2017 за вищеописаних обставин, одержав від ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди в сумі 50 000 грн. для подальшої передачі ОСОБА_1 .

Вказані дії ОСОБА_2 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2 КК України з наступним формулюванням обвинувачення в обвинувальному акті, який складено і затверджено 26 лютого 2018 року.

ОСОБА_2 обвинувачується у пособництві зловживання впливом, в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Допитаний в судовому засіданні як обвинувачений ОСОБА_1 вину в пред`явленому обвинуваченні не визнав повністю, та показав, що на посаді відповідав лише за використання ліміту по лісгоспах області, який затверджує Мінекології.

З ОСОБА_5 його познайомив ОСОБА_3 , який попросив на прохання губернатора надати ОСОБА_5 ліс . Не міг відмовити генеральному директору, підлеглим якого був. Оскільки був кінець 2016 року весь ліс до кінця року оплачений. Це був останній рік експорту лісу з України, потім експорт заборонили. ОСОБА_5 їздив по лісгоспах, цікавився будь-якою породою, але за рік нічого не купив, мав лише наміри, бо йому не подобались умови, то ціна, то якість, то грошей немає, то людей. Але ціна була затверджена і без передплати ніхто ліс не відпускав. Раніше директор погодив одну ділянку, ОСОБА_5 ліс забрав, а гроші не віддав, мав заборгованість 85 тис. грн. ОСОБА_3 дав прочуханки ОСОБА_4 , що той відпустив ліс без оплати.

Заяву на нього ОСОБА_5 написав 2 серпня, а пустий договір про наміри був підписаний начебто 4 серпня.

З ОСОБА_2 ніяких відносин не було.

З ОСОБА_4 особистих стосунків не було, лише робочі. Казав ОСОБА_4 , щоб він зв`язався з ОСОБА_5 щоб той віддав гроші на підприємство "Носівкарайагролвсництво"

Про договір з "Носівкарайагролісництво" нічого не відомо. Генеральний директор дав добро дати ліс ОСОБА_5 . Позвонив ОСОБА_4 і сказав що можете надати ліс за умови передплати. В укладенні договорів з лісгоспами, зокрема ОСОБА_5 , участі не приймав.

В статуті підприємства зазначено що договір погоджується генеральним директором. Всі договори вище 50 тис. грн. укладались лише за погодженням з генеральним директором. Спочатку договір укладається між лісгоспом і підприємством. Потім генеральний директор перевіряв чи не має заборгованості і погоджував договір.

В лісовому господарстві працює 26 років. З 2016 року звільнив 9 директорів лісгоспів, всі мали зуб. Вважає, щ справа сфальсифікована щоб зняти його з посади, оскільки він відмовлявся звільнятись.

Допитаний в судовому засіданні як обвинувачений ОСОБА_2 вину в пред`явленому обвинуваченні не визнав повністю, та показав, що з ОСОБА_1 знайомий з грудня 2016 року. З ОСОБА_5 знайомий з березня 2017 року. Як і у всіх лісозамовників взяв в березні передплату у ОСОБА_5 30 тис. грн. Була домовленість на 100 кубів за 120 тис. грн.

В серпні 2017 року ОСОБА_5 передав гроші. В цей день був у лісі, а ОСОБА_5 названював, що треба срочно передати гроші.

Коли чекав ОСОБА_5 , випадково під`їхав ОСОБА_1 , запропонував останньому пообідати. Планував забрати кошти у ОСОБА_5 , пообідати і їхати по своїх справах. В цей день отримав від ОСОБА_5 50 тис. грн. ОСОБА_5 сплачував мені кошти як керівник свого підприємства "Сіверстройком" мені як керівнику мого підприємства ТОВ "Укрекоресурс". 50 тис. грн. як і 30 тис. грн. були попередньою оплатою за поставку деревини. Мені не має різниці порядок оплати - безготівковий або готівкою - я положу в касу.

З ОСОБА_1 ніяких домовленостей не мав. ОСОБА_1 ніколи не просив отримати для нього кошти.

Підприємство ОСОБА_5 "Сіверстройком" залишилось винне моєму підприємству 280 тис. грн. за надану лісопродукцію. Без передплати відпускав коли вже працювали з ним постійно і за нього поручились спільні партнери. Лісгоспи пиляли ліс після моєї оплати.

З «Носівкарайагроліс» не співпрацював.

Вилучений блокнот мені належить. Хто вирвав з нього сторінку не знаю, почерк на ній не мій, я давав зразки почерку в ГПУ, почерк виявився не мій.

В прокуратурі пропонували закрити справу і дати показання які потрібні прокуратурі щоб відбутися штрафом, тому раніше визнавав свою вину.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що планував валити ліс і використовувати ділову деревину, шукав ліс на переробку, його познайомили з ОСОБА_1 , хто саме познайомив не пам`ятає. Домовились, що дають в розробку вільхову ділянку в Носовці 110 куб.м. Був на ділянці, побачив ліс. Зустрічався з ОСОБА_1 кілька разів, домовлялись з ОСОБА_1 що необхідно зверху надати особисто ОСОБА_8 по 120 грн. за 1 куб.м лісу за ділянку обсягом 1100 куб.м. Ліс не давали. Звернувся із заявою про вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_1 . Надав згоду на конфіденційне співробітництво. 50 тис. грн. свідку надали працівники правоохоронних органів, прізвища не пам`ятає. При цьому складали документи, свідок підписував. Були присутні двоє понятих.

09 серпня 2017 року зустрічались з ОСОБА_1 на сходах біля центрального офісу агролісу, в районі п`яти кутів.

ОСОБА_1 скинув контакт ОСОБА_2 і сказав що ця людина забере в тебе гроші. Про зустріч з ОСОБА_2 домовились телефоном. З ОСОБА_2 познайомились в момент передачі. Зустрілись з ОСОБА_2 біля міської податкової, дату не пам`ятає, віддав йому гроші. З ОСОБА_2 зустрічався лише один раз. Зустрічей з ОСОБА_2 до цього не пам`ятає.

Договір з Носівским райагролісництвом уклав від фірми "Сіверстройком", підписали з двох сторін, було два примірники договору. Один точно лишився у нього. Де підписували цей договір не пам`ятає. Деревину за цим договором не отримував, ліс не оплатив і не валив.

Коли писав заяву до СБУ не пам`ятає. 07 серпня 2017 року мабуть був в Чернігові. В серпні 2017 року працівник СБУ опитував в Татарбунарах , де свідок відпочивав десь тиждень.

Свій телефон надав слідчому ГПУ на його запит.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_5 , оскільки вони суперечать і не узгоджуються з показаннями інших допитаних судом свідків, зокрема ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , показаннями обвинувачених та не підтверджуються іншими дослідженими судом доказами по справі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що з 2013 року працює лісничим ДП «Носівкарайагролісництво», рішення щодо укладання договорів уповноважений приймати він. Договір однаковий для всіх підприємців, міняється лише порода деревини і ціна. Договір на суму до 50 тис. грн. укладається на місці, вище 50 тис. грн. погоджується у КП. Це прописано в статуті. Ціни затверджує КП «Чернігівоблагроліс», свідок не може їх змінити.

Влітку 2017 року був підприємець, який був готовий купляти лісопродукцію, не була ще визначена ціна, оскільки не було відомо яка саме продукція. У свідка був підписаний лісорубний квиток на 400 куб.метрів вільхи. Лісорубний квиток видає Державне управління лісового та мисливського господарства в Чернігівській області, це є дозвіл на розробку ділянки.

З ОСОБА_5 не знайомий. З ОСОБА_1 розмови були завжди по роботі. ОСОБА_1 подзвонив і сказав, що є підприємець, який готовий купити лісопродукцію. Розмов з ОСОБА_1 щодо укладання договору саме з «Сіверстройком» не було.

Представника «Сіверстройком» бачив один раз у конторі, зустріч була щодо закупівлі лісопродукції вільхи. Об`єм продукції обумовили усно. Договір з «Сіверстройком» підписали, поставили свою печатку, їх печатки не було, віддали представнику два екземпляри, більше він не з`явився. Номер договору 9 чи 10. Цей договір не зареєстрований, він свідку не поступав. Слідуючий етап був би додаток до договору - ціна і сортамент. Ціна визначається по сортам. Ціна не значена, тому що не було відомо сорт. Сорт визначається коли ділянка зпилюється.

Договір уклали оскільки інших звернень щодо цієї продукції не було. На укладання договору ОСОБА_1 не впливав. ОСОБА_1 направив представника, оскільки був покупець, у свідка покупця не було. Це був єдиний покупець на породу вільха.

Ціни в договорі не було, тому погоджувати з КП його не було потрібно. ОСОБА_1 не мав впливу на прийняття рішення і не впливав на укладання договору з «Сіверстройком».

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що з 2005 року працює головним бухгалтером ДП «Носівкарайагролісництво». Укладання договорів здійснює лісничий ОСОБА_4 один, свідок в його підпорядкуванні. Договори складає свідок. Договір типовий для всіх покупців. Вартість продукції визначає лісничий відповідно до лісорубного квитка. З ОСОБА_5 не знайома. ОСОБА_2 не знає.

ТОВ «Сіверстройком» по електронній пошті надіслало свої документи. Договір набрала, всі реквізити зазначила і віддала лісничому. Лісничий сказав, що вони повинні підписати договір і прислати, але так нічого і не було. Цей договір не був зареєстрований і в бухгалтерію не надходив.

В договорі де зазначені сорти - стоять прочерки. Якщо оговорена продукція по сортам тоді в договорі зазначається загальна вартість продукції.

Погоджує ціну директор ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що працював на посаді Генерального директора КП (комунальне підприємство) "Чернігівоблагроліс" з вересня 2011 року по 21 серпня 2017 року. ОСОБА_1 був одним з його заступників.. ОСОБА_2 відомий свідку як один з покупців деревини, назву його підприємства не пам`ятає. ОСОБА_5 бачив декілька разів весною 2017 року, розмови були стандартні - щодо закупівлі деревини, сосни. Він хотів купувати невеликі обсяги деревини. Назва підприємства "Сіверстройком" тепер вже відома. Діючих договорів з цим підприємством на КП не було. Розмови з ОСОБА_5 були про сосну в лісництвах, найближчих до Чернігова, в радіусі 30 км, про вільху розмов не було. Зараз свідку відомо, що ОСОБА_5 хотів купити вільхи на відстані 110 км, свідок був цим здивований.

Це стандартна ситуація, коли клієнти приходять на КП щодо перемовин про закупівлю деревини. Дрібних клієнтів, - з невеликим обсягом закупівлі деревини, - відправляв безпосередньо в лісництво.

Лісництва ведуть господарську діяльність самостійно. Само дочірнє підприємство заключає договір і відсилає до КП на погодження. Рішення про договір приймає керівник дочірнього підприємства. Дрібні договори не погоджуються.

Функція КП догляд за лісом, перевірки і контроль лісництв. ОСОБА_1 мав право перевіряти ділянки "Носівкарайагроліс". Перевірки здійснюються вибірково. Безпосереднього впливу на керівництво райагролісгоспів ОСОБА_1 не мав, прямої функції керівництва не було. До функціональних обов`язків ОСОБА_1 не входить укладання договорів. У ОСОБА_1 не було повноважень давати вказівки на укладання договорів з конкретним підприємством. Проблем придбати ліс в лісгоспі не було. Наприклад, по сосні був введений мораторій і тому виникли надлишки.

Договір, як правило, рамковий. Лісорубний квиток до договору не прив`язаний. Договір можна укласти не маючи квитка, виходячи з планів заготівлі лісу. Заготівля і реалізація це різні речі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що станом на серпень 2017 року працював першим заступником директора КП "Чернігівоблагроліс" близько семи місяців. В разі відсутності керівника заміщає його.

Раніше кожне ДП самостійно реалізовувало деревину. Потім керівництвом було поставлено задачу навести порядок в реалізації продукції, запроваджене погодження із КП укладання договору.

Рішення щодо погодження чи відмови укласти договір особисто ОСОБА_1 не приймав. Це міг рішити генеральний директор чи перший заступник. Прийняття рішення або вплив на прийняття рішення щодо реалізації лісопродукції не входило в обов`язки ОСОБА_1 . Договори безпосередньо укладають райагролісництва.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що є співробітником СБУ. В кінці липня - серпні 2017 року з ГПУ до СБУ надійшло доручення про встановлення анкетних даних ОСОБА_1 , для цього користувався реєстрами, деклараціями в загальному доступі.

Стороною захисту під час судового розгляду подано клопотання про визнання доказів обвинувачення недопустими.

Враховуючи неочевидну недопустимість доказів під час судового розгляду в судовому засіданні було досліджено всі надані докази в повному обсязі.

Дослідивши та перевіривши в судовому засіданні всі надані стороною обвинувачення і стороною захисту докази, суд приходить до висновку, що поза розумним сумнівом стороною обвинувачення не доведено наявність в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та не доведено в діянні ОСОБА_13 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України, з наступних підстав.

Відповідно до п. п.1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив та мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 86 КПК України регламентовано допустимість доказів - доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 86 КПК України передбачено, що недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Діючим Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2 КК України, стороною обвинувачення надані наступні докази.

В якості підстав для проведення оперативно-розшукових заходів, пов`язаних з тимчасовим обмеженням прав і свобод людини та негласних слідчих (розшукових) дій:

- повідомлення Апеляційного суду Чернігівської області №1360нт від 07.12.2018 на 1 арк., про скасування грифу секретності з ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Чернігівської області про надання дозволів на проведення оперативно-технічних заходів (а.с. 163 том 3);

- ухвала Апеляційного суду Чернігівської області №59цт від 05.01.2017 на 1 арк. (а.с. 170 том 3);

- ухвала Апеляційного суду Чернігівської області №680цт від 08.02.2017 на 1 арк. (а.с. 172 том 3);

- ухвала Апеляційного суду Чернігівської області №1475цт від 26.04.2017 на 1 арк. (а.с. 175 том 3);

- ухвала Апеляційного суду Чернігівської області №1800цт від 24.05.2017 на 1 арк. (а.с. 174 том 3);

- ухвала Апеляційного суду Чернігівської області №2186цт від 03.07.2017 на 1 арк. (а.с. 171 том 3);

- ухвала Апеляційного суду м. Києва від 04.08.2017 щодо дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_1 на 3 арк. (а.с. 164-166 том 3);

- ухвала Апеляційного суду м. Києва від 04.08.2017 щодо дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_5 на 3 арк. (а.с. 167-169 том 3);

Розсекречення ухвал Апеляційного суду Чернігівської області відбулось 07 грудня 2019 року. Апеляційного суду м. Києва - 28 березня 2019 року. Відкриття цих матеріалів стороні захисту здійснено прокурором згідно розписки 17 квітня 2019 року,тобто лише під час судового розгляду і долучено прокурором в судовому засіданні 17 квітня 2019 року (а.с. 162 том 3)

Таким чином зазначені ухвали на час направлення обвинувального акту до суду обвинуваченим та захиснику не надавались, в реєстрі матеріалів досудового розслідування (т.1 а.с.20-27) відомості про них відсутні.

Згідно наявних у матеріалах справи протоколів про надання для ознайомлення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002482 від 26 лютого 2018 року ОСОБА_1 та його захиснику, ОСОБА_2 та його захиснику надано доступ до матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та можливість зробити їх копії (том 3 а.с. 175-185, а.с. 186-196). З цих протоколів не вбачається, що обвинувачені та їх захисники мали можливість ознайомитись із матеріалами аудіо-відеоспостереження в ході проведення оперативно-розшукових заходів.

Судуд також надані:

- протокол за результатами проведення негласного розшукового заходу - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме з мобільного телефону ОСОБА_1 з абонентським номером НОМЕР_2 у період з 05.01.2017 по 02.08.2017 (т.2 а.с. 37-38 ).

- протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відео контролю особи ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 61-62, 63-64 ).

- протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відео контролю особи ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 59, 60).

Суд визнає протоколи за результатами проведення негласних слідчих дій недопустимими доказами, оскільки вони не містять дослівне викладення розмов(стенограма), а лише довільний переказ, який не відповідає змісту розмов наявних у запису на аудіофайлах, що містяться на оптичних дисках DVD-R № 416/14/285цт від 02.08.2017, № 404/14/285цт від 24.07.2017 та № 410/14/285цт від 01.08.2017 (а.с. 46 том 2). Жодними доказами не доведена належність обвинуваченим голосів, наявних на представлених стороною обвинувачення аудіозаписах.

У наданих суду протоколах не зазначено за якими ознаками ідентифіковані особи громадян, наявних на відеозапису, також протоколи не містять дослівне викладення розмов(стенограма), а лише довільний переказ, який не відповідає змісту розмов наявних у запису на аудіовідеофайлах, що містяться на оптичних дисках матеріалів проведення спостереження за особою DVD-R №434/14/285, №435/14/285, №429/14/285 (т.2 а.с. 65).

Суду надано протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів) від 11 серпня 2017 року (т.2 а.с. 68-69) та протоколи про наслідки здійснення негласних слідчих (розшукових) дій від 24 жовтня 2017 року (т.2 а.с. 71, 72). Диск CD-R, реєстр. № 1883 (а.с. 73 том 2).

Повідомлення від 08.02.2018 № 17/1/4-28870-17 прокурора підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника про тимчасове обмеження конституційних прав під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т.3 а.с. 107).

В порушення вимог ст.253 КПК України ОСОБА_2 не був письмово повідомлений про тимчасове обмеженням його конституційних прав під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, хоча таки дії відносно нього проводились.

Відповідно до ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одна одній матеріалів за результатами досудового розслідування. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.

У п.86 рішення ЄСПЛ по справі «Вєренцов проти України» від 11.04.2013 року вказано, що враховується також якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність.

Документи, які стали правовою підставою проведення НСРД (зокрема, не розсекречені на момент звернення до суду з обвинувальним актом), не можуть вважатися додатковими матеріалами до результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, отриманими до або під час судового розгляду, оскільки є їх частиною.

Ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НСРД, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій.

За змістом статей 85, 92, 290 КПК прокурор - процесуальний керівник зобов`язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру розсекречення процесуальних документів, які мають гриф секретності одночасно з результатами НСРД і забезпечити відкриття цих документів на етапі закінчення досудового розслідування. Системне тлумачення ст. 290 КПК свідчить, що у ч.11 статті йдеться про ситуації, коли матеріали було отримано стороною після завершення виконання вимог цієї кримінально-процесуальної норми та закінчення досудового розслідування.

Таким чином, процесуальні документи, які стали підставою для проведення ОРД та НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 року про застосування норми права в порядку ч.4 ст.442 КПК України у справі № 751/7557/15-к).

Якщо сторона обвинувачення не вживала необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.

Якщо сторона обвинувачення вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак вони не були розсекречені до моменту передачі справи у суд з причин, що не залежали від волі або процесуальної поведінки прокурора, то в такому разі порушень вимог статті 290 КПК України з боку сторони обвинувачення немає. Суд має оцінити докази, отримані в результаті НСРД в комплексі із розсекреченими процесуальними документами, які стали підставою для їх проведення, та не повинен автоматично визнавати такі докази недопустимими.

Суду не надано жодних доказів того, що сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора.

Що з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/6847/15-к є підставою для визнання недопустимими доказів отриманих в результаті проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій.

Крім того, докази отримані в результаті проведення оперативно-розшукових та негласних слідчих (розшукових) дій є недопустимими з огляду на приписи ч.2 ст.246 КПК щодо їх проведення виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Орган досудового розслідування не мав належних підстав для попередньої кваліфікації правопорушення за ч.3 ст.368 КК України, виходячи з наступного:

09 серпня 2017 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (т.3 а.с. 18-22, 23 том 3).

09 серпня 2017 року ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України (т.3 а.с. 65-69, 75).

27 листопада 2017 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 09.08.2017, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України (т.3 а.с. 29-33, 34).

27 листопада 2017 року ОСОБА_2 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 09.08.2017, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2 КК України (т.3 а.с. 81-85, 86).

В той час як згідно даних оператора мобільного зв`язку ПрАт "Киїстар" абонент з номером, яким користується ОСОБА_5 02 серпня 2017 року перебував на території Кілійського району Одеської області. (т.3 а.с. 129-134) Вказані дані отримані на підстави ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу. (т.3 а.с. 141-143).

Суд визнає вказані нижче докази неналежними з огляду на те, що оперативно-розшукові заходи стосовно ОСОБА_1 розпочались 05 січня 2017 року і неодноразово продовжувались до 01 вересня 2017 року, орган досудового розслідування мав достатньо часу і можливості з`ясувати чи є ОСОБА_1 службовою особою, яка є суб`єктом злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

ОСОБА_5 звернувся до СБ України, із заявою яка не містить дати її складання, зареєстрована 02 серпня 2017 року за № В-746, в якій просив притягнути до кримінальної відповідальності заступника директора - головного лісничого КП «Чернігівоблагроліс» ОСОБА_1 , який вимагає в нього неправомірну вигоду в розмірі 132 тис. грн. за виділення йому вільхової ділянки в Носівському райагролісництві об`ємом 1100 м3 для розробки та подальшої реалізації деревини. (т.1 а.с. 178 ).

Натомість, у витягу з кримінального провадження № 42017000000002482, зазначено що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2017 за ч. 3 ст. 368 КК внесено на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. (розділ заявник або потерпілий) (т.1 а.с. 160).

Згідно наданого суду протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу від 08 серпня 2017 року - аудіо-відео контроль особи у період з 03.07.2017 по 02.08.2017, отримано фактичні дані, які можуть бути використані як приводи та підстави для реєстрації кримінального провадження за ч. 3 ст. 368 КК України (а.с. 39-40 том 2).

Листом ГУБКОЗ СБУ від 03.08.2017 року повідомлено про здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42017110000002482 від 03.08.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. (т.1 а.с.183-184).

Крім вказаного листа, також не є процесуальними джерелами доказів також рапорти від 02 серпня 2017 року, отже наявні в них фактичні дані не є належними доказами. (т.1 а.с.179, 181).

Постановами прокурора у кримінальному провадженні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 07 серпня 2017 року визначено застосувати грошові кошти в сумі 132 000 гривень або в іншій сумі за домовленістю сторін, оперативному підрозділу отримати у фінансово-економічному управлінні СБ України та провести спостереження за річчю - грошовими коштами в сумі 132 000 гривень або в іншій сумі за домовленістю сторін, (т.1 а.с. 185-187, 188-190).

Згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів від 09 серпня 2017 року, ОСОБА_5 , передані кошти в сумі 50 000 гривень, для використання під час контролю за вчиненням злочину. (т.1 а.с. 193-194).

Не містить фактичних даних, які мають доказове значення, висновок експерта від 18.10.2017 № 227/5, згідно якого на наданих на експертизу 250 грошових купюрах номіналом по 200 гривень (об`єкти №№ 4.1-4.250) наявна люмінесцентна спеціальна хімічна речовина, яка за дослідженими фізико-хімічними властивостями однакова з люмінесцентною спеціальною хімічною речовиною, наданою у якості зразка на ватному диску (об`єкт № 1). На наданих на експертизу ватних тампонах зі змивами з рук ОСОБА_2 (об`єкти №№ 2, 3) слідів люмінесцентної спеціальної хімічної речовини не виявлено (т.2 а.с. 8-16).

Постановою слідчого про залучення особи до конфіденційного співробітництва від 07 серпня 2017 року залучено ОСОБА_5 , до проведення негласних слідчих дій у кримінальному провадженні, згідно письмової згоди останнього (т.2 а.с. 50-51, 52).

Наступні документи були отримані слідчим в порядку непередбаченому КПК України, тобто за відсутності його звернення з клопотанням до слідчого судді про надання йому дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів у порядку статей 159, 160 КПК, оскільки вилучення документів або їх копій здійснюється шляхом тимчасового доступу до речей і документів, тому фактичні дані є недопустимими доказами:

- отримані на запит слідчого документи від Чернігівської обласної ради (т.2 а.с. 75).

- отримані на запит слідчого документи КП «Чернігівоблагроліс» (т.2 а.с. 76-111, 112-130).

- отримані на запит слідчого документи ТОВ «Промислова компанія Укрекоресурс» (т.2 а.с. 134-148).

- отримані на запит слідчого дані, що у 2017 році договорів між комунальним підприємством «Чернігівоблагроліс» та ТОВ «Продовольча компанія «Укрекоресурс» чи окремо з ОСОБА_2 не укладалось. За наявною на комунальному підприємстві інформацією, ТОВ «Продовольча компанія «Укрекоресурс» є контрагентом наступних дочірніх підприємств: ДП «Ріпкирайагролісгосп», ДП «Новгород - Сіверськрайагролісгосп», ДП «Бобровицярайагролісництво», ДП «Козелецьрайагролісгосп», ДП «Ніжинрайагролісництво», ДП «Сосницярайагролісгосп», ДП «Чернігіврайагролісгосп», ДП «Ічнярайагролісництво» (т.2 а.с. 112).

Протокол огляду від 09.08.2017 згідно якого виявлено та вилучено, зокрема, грошові кошти у сумі 30311 гривень та 400 доларів США, блокнот червоного кольору із рукописними записами, та два аркуші паперу із чорновими записами, чотири фотокартки, три банківські чеки, два аркуші формату А4 із чорновими записами, конверт із листом від ПП Торговий дім «Фонтекс-Агро» (т.2 а.с. 149-152). Ухвалами слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 серпня 2017 року на зазначені речі та документи накладений арешт (а.с. 154, 162 том 2).

Згідно протоколу огляду речей та документів від 14 листопада 2017 року, під час огляду блокнота виявлено відірвану з нього сторінку з чорновими записами, виконаними кульковою ручкою барвником чорного кольору з обох сторін аркуша. Серед вказаних чорнових записів на цьому аркуші виявлено такі: «03.08-04.082017», «ОСОБА_14 1008400», «ОСОБА_15 650000», «9000 (ОСОБА_1)», «92000 (ОСОБА_1 з/п)» (т.2 а.с. 155-156, 157-158).

З огляду на те, що в ході досудового слідства не встановлено ким саме виконано рукописний текст, тому ці дані не підтверджують обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а вказані протокол та сторінка з чорновими записами є неналежними доказами.

Згідно ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Доведення вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим покладається на сторону обвинувачення.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні зазначені у ст. 91 КПК України та відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування цих обставин, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Ст. 7 КПК України визначені засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, а ст. 8 КПК України встановлює, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципів верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок суду щодо дотримання презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України і положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 3, 4 ст.3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом, застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів, дає суду підстави вважати, що прямих та достатніх доказів на підтвердження наявності в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, в діянні ОСОБА_2 - складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2 КК України стороною обвинувачення суду не надано, що є підставою для ухвалення виправдувального вироку, відповідно до п.3 ч.1 ст. 373 КПК України.

Враховуючи ч. 2 ст. 124 КПК України, відповідно до якої судові витрати на залучення експерта стягуються тільки при постановлені обвинувального вироку, судові витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судових експертиз, які складають 7732,80 грн., слід віднести на рахунок держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.89, 368-370, 373-374 КПК України, суд -

Ухвалив:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Речові докази:

- грошові кошти, вилучені 09.08.2017 під час проведення особистого обшуку ОСОБА_2 , в сумі 50000 гривень номіналом по 200 гривень, передані на зберігання до уповноваженого банку - передати до фінансово-економічного управління Служби безпеки України.

- оптичні диски (том 2 а.с. 46, 65, 73); відеокасета (том 3 а.с. 161), карта пам`яті (том 3 а.с. 217) - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

- блокнот в обкладинці червоного кольору, належний ОСОБА_2 , та вирваний з нього аркуш - зберігати в матеріалах кримінального провадження № 42017000000002482.

- мобільний телефон марки «HUAWEI», серійний номер НОМЕР_3 , що знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження № 42017000000002482 - повернути власнику ОСОБА_5

- мобільний телефон марки «Самсунг» у корпусі чорного кольору, серійний номер НОМЕР_4 , з сім картою оператора мобільного зв`язку «lifecell»; смартфон марки «Самсунг» у чохлі чорного кольору, серійний номер НОМЕР_5 , з сім картою оператора мобільного зв`язку «Life», з сім картою оператора мобільного зв`язку «Київстар», картою пам`яті «Самсунг» «Micro SD 128», що знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження № 42017000000002482 - повернути власнику ОСОБА_1

- мобільний телефон «IPhone 5» у корпусі білого кольору у чохлі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_6 ; мобільний телефон «Microsoft» у корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_7 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку «lifecell» та з сім картою оператора мобільного зв`язку «Київстар», що знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження № 42017000000002482 - повернути власнику ОСОБА_2

- грошові кошти в сумі 400 доларів США та 30311 гривень, вилучені під час огляду приміщення кафе «Українське підпілля», передані на зберігання на спеціально визначені депозитні рахунки, відкриті Генеральною прокуратурою України в уповноваженому банку - повернути власнику ОСОБА_2 .

Судові витрати в кримінальному провадженні за проведення судових експертиз в сумі 7732,80 грн. грн. віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Суддя Ю.К. Овсієнко