Ухвала суду № 86195365, 09.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6631/19

УХВАЛА

09 грудня 2019 року м.Одеса

Зала судових засідань №21

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Аракелян М.М.

Секретаря судового засідання: Макаренко А.І.

За участі сторін:

Від позивача: Романенко Т.О.,

Від відповідача: не з`явився,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 35067404; адреса: вул. Центральна, 75, смт. Доброслав, Одеська область, 67500) про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2019 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому позивачка просить суд визнати дії старшого державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Баловнєвої О.С. щодо винесення постанови від 29.10.2019 про розшук майна боржника незаконними та скасувати постанову старшого державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Баловнєвої О.С. від 29.10.2019 про розшук майна боржника.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання належним чином засвідчених копій письмових доказів, доданих до позовної заяви, у відповідності до кількості учасників справи.

25.11.2019 року за вх.№44104/19 від позивачки надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви разом із завіреними копіями письмових доказів, доданих до позовної заяви, чим усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду окремих категорій термінових справ, призначено судове засідання на 09.12.2019 року.

В обґрунтування вимог позову позивачка зазначає, що на примусовому виконанні у відповідача перебуває виконавчий лист, виданий Суворовським районним судом м. Одеси, з виконання рішення від 20.06.2019 року №523/7971/19. Позивачкою було подано апеляційну скаргу на дане рішення, апеляційне провадження відкрито 11.10.2019 року. Разом з тим, 29.10.2019 року старшим державним виконавцем Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Баловнєвою О.С. прийнято Постанову про розшук майна боржника. Позивачка вважає дії державного виконавця щодо прийняття вищевказаної постанови протиправними та просить суд скасувати постанову від 29.10.2019 року у зв`язку із тим, що дію рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20.06.2019 року у справі №523/7971/19 було зупинено ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.10.2019 року.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 09.12.2019 року судом встановлено наступне.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 20.06.2019 року у справі №523/7971/19 позовну заяву обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна Будівельна Компанія» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВТ-Ко», про стягнення заборгованості, - задоволено повністю, присуджено до стягнення з ОСОБА_1 грошові кошти на користь позивача.

Рішення суду набрало законної сили 23.07.2019 року.

06.09.2019 року Суворовським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист у справі №523/7971/19.

Постановою від 12.09.2019 року за №60040456 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №523/7971/19 від 06.09.2019 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.10.2019 року у справі №523/7971/19 відкрито апеляційне провадження та зупинено дію рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20.06.2019 року (а.с.17).

Постановою від 29.10.2019 року за №60040456 оголошено в розшук майно позивачки: автомобіль NISSAN JUKE, 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_2 (а.с.16).

Не погоджуючись із вказаною постановою та вважаючи її протиправною, позивачка звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Суд зазначає, що згідно ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

У відповідності до ч.1 ст.18 Закону суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Вказане свідчить про те, що однією із основних засад здійснення правосуддя в Україні є її проведення у відповідності до спеціалізації судів та особливостей здійснення того чи іншого виду судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України спорах юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно ч.1 ст.447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1 статті 448 чітко визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, якщо заявником є сторона виконавчого провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні №60040456, в межах якого держвиконавцем вчинено оскаржувані дії та прийнято оскаржувану постанову від 29.10.2019р.

Тобто до адміністративного суду із адміністративним позовом звернулась сторона виконавчого провадження, хоча законом (ст.447 ЦПК України) встановлено інший порядок судового оскарження для такого випадку (виконавчий лист виданий місцевим загальним судом у цивільній справі та із заявою про оскарження дій та рішень держвиконавця звернулася сторона виконавчого провадження).

Тобто, питання щодо правомірності рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби (або його посадової особи) підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства лише за умови відсутності іншого законодавчо встановленого порядку оскарження такого рішення, дії або бездіяльності. Рішення, у рамках виконання якого було прийнято оскаржувану постанову від 29.10.2019 року, прийнято за правилами ЦПК України, а тому в силу ч.1 ст.447 ЦПК України питання щодо правомірності постанови від 29.10.2019 року №60040456 та дій держвиконавця має розглядатись у порядку цивільного судочинства, а не в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.12.2018 року у справі №279/2369/17 зазначила, що «Відповідно до частини першої статті 181 КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Аналогічний за змістом припис закріплений у частині першій статті 287 КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.

Отже, якщо закон установлює інший, ніж за правилами адміністративного судочинства, порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо розгляду таких справ.

Порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених під час виконання судового рішення, ухваленого у цивільній справі, до 15 грудня 2017 року був визначений у розділі VII ЦПК України. А з 15 грудня 2017 року порядок реалізації судового контролю за виконанням судових рішень, ухвалених у цивільних справах, визначений у статтях 447-453 розділу ЦПК України.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи (стаття 383 цього кодексу у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; стаття 447 того ж кодексу у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року). Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ (частина друга статті 384 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції - частина перша статті 448 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

Отже, за правилами цивільного судочинства розглядаються скарги виключно на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинені під час виконання судових рішень, ухвалених у цивільних справах.»

Таким чином, позиція суду при вирішенні питання щодо предметної підсудності даної справи повністю узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду у аналогічних правовідносинах.

Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки судом встановлено необхідність розгляду даної справи у порядку цивільного судочинства, суд вбачає підстави для закриття провадження у справі №420/6631/19.

У відповідності до ч.1 ст.239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

На виконання вказаної норми суд зазначає, що дана справа підлягає розгляду місцевим загальним судом у порядку, встановленому нормами ЦПК України.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 238, ст.ст. 239, 243, 248, 250, 256, 287 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №420/6631/19 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 35067404; адреса: вул. Центральна, 75, смт. Доброслав, Одеська область, 67500) про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправними дій.

Роз`яснити позивачці, що дана справа підлягає розгляду місцевим загальним судом у порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення у повному обсязі до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Аракелян

.