Ухвала суду № 86195214, 03.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/2564/17

У Х В А Л А

про повернення заяви без розгляду

03 грудня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Сільник Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення у справі № 813/2564/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

03.11.2017 ОСОБА_1 подав заяву про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Сторони явки уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви.

Суд при вирішенні відповідної заяви виходив з наступного.

Суд встановив, що 29 жовтня 2019 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року залишено в силі.

21.11.2019 матеріали справи № 813/2564/17 надійшли до Львівського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до ч. 1 статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Частиною другою статті 167 КАС України встановлено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Відтак, суд приходить до переконання, що будь-яка письмова заява, клопотання подане учасниками справи повинно бути обґрунтоване.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до абз. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже з наведеного слідує, що позивач повинен звернутися до суду саме з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, а не з заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, що свідчить про неодержання останнім вимог 167 КАС України.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що необхідності повернення заявнику відповідної заяви на підставі частини другої статті 167 КАС України у зв`язку з очевидною безпідставністю та необґрунтованістю цієї заяви.

Керуючись статтями 167, 195, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ухвалив:

Повернути ОСОБА_1 заяву про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення у справі № 813/2564/17 без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повий текст ухвали виготовлено 09.12.2019.

Суддя Р.М. Брильовський