Рішення № 86195161, 04.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4491/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихонова І.В.,

при секретарі судового засідання Таращенко О.В.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Слєсарева І.Е.,

представник відповідача: Овчаренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Новопсковської районної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 16 жовтня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Новопсковської районної ради (далі - відповідач), в якій просить:

- стягнути з Новопсковської районної ради на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час затримки виконання постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11.05.2017 у справі № 420/2288/16-а, а саме за період з 12.05.2017 по 16.10.2019 включно у загальному розмірі 971765,01 грн.

В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до рішення Новопсковської районної ради сьомого скликання від 12 грудня 2015 року №1/4, ОСОБА_1 було обрано заступником голови Новопсковської районної ради про шо, був зроблений відповідний запис в її трудовій книжці НОМЕР_1 .

Рішенням шостої (позачергової) сесії Новопсковської районної ради №6/1 від 03 червня 2016 року "Про дострокове припинення повноважень заступника голови Новопсковської районної ради сьомого скликання ОСОБА_1 " позивача було незаконно звільнено з займаної посади.

Згідно до постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11.05.2017 у справі №420/2288/16-а визнано протиправним та скасовано рішення Новопсковської районної ради сьомого скликання №6/1 від 03 червня 2016 року "Про дострокове припинення повноважень заступника голови Новопсковської районної ради сьомого скликання ОСОБА_1 " та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника голови Новопсковської районної ради.

В частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць постанова суду підлягає негайному виконанню.

18.05.2017 позивач звернулася до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області з виконавчим листом про примусове виконання судового рішення про поновлення на роботі.

24 травня 2017 року головним державним виконавцем Галушкою М.В. була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №54006038. Згідно зазначеної постанови про відкриття виконавчого провадження Боржнику - Новопсковській районній раді необхідно виконати рішення суду в частині поновлення позивача на посаді заступника голови Новопсковської районної ради сьомого скликання протягом 10 робочих днів.

Державним виконавцем відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" направлено вимогу боржнику шодо стану виконання рішення суду та попереджено про наслідки невиконання судового рішення.

30.05.2017 на підставі заяви позивача Новопсковським ВП ГУНП в Луганській області відкрито кримінальне провадження №12017130510000181 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 382 КК України.

30.06.2017 державним виконавцем, відповідно до ст.ст.63,75 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн.

14.07.2017 державним виконавцем, відповідно до ст.ст.63,75 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10200грн.

08.09.2017 державним виконавцем, відповідно до ст.ет.18, 63,75 Закону України "Про виконавче провадження", направлено до Новопсковського відділу поліції ГУНП в Луганській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Новопсковської районної ради Луганської області згідно ст. 382 КК України.

До теперішнього часу постанова Новопсковського районного суду Луганської області від 11.05.2017 у справі №420/2288/16-а про поновлення позивача на посаді заступника голови Новопсковської районної ради не виконана.

Станом на час звернення до суду з указаним позовом постанова Новопсковського районного суду Луганської області від 11.05.2017р у справі №420/2288/16-а відповідачем не виконана, а тому з урахуванням положень ст.236 КЗпП України позивач має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у період з 12 травня 2017 року до моменту звернення до суду з даним позовом, тобто, 16 жовтня 2019 року.

На підставі вищезазначеного просив суд, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 30.10.2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Відповідач 05.11.2019 за Вх №55320/2019 та від 19.11.2019 за Вх №57522/2019 подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 66-66; 124-134).

Зазначив, що позивач - ОСОБА_1 вже зверталась із таким самим предметом позову та з тих самих підстав до Новопсковської районної ради з адміністративним позовом про визнання дій відповідача протиправними, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з затримкою у виконанні рішення суду, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 24.10.2018 позовні вимоги були задоволені частково, крім іншого, а саме: в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з затримкою у виконанні рішення суду - постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11 травня 2917 року в сумі 17689,00 гривень.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Першого апеляційного адміністративного суду.

Першим апеляційним адміністративним судом було прийнято постанову від 06.02.2019 року у справі № 420/1156/17, якою апеляційну скаргу Новопсковської районної ради задоволено, рішення Марківського районного суду Луганської області від 24.10.2018 по справі № 420/1156/17 скасоване, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Новопсковської районної ради відмовлено.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що для вирішення питання щодо періоду стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу необхідно визначити дату поновлення позивача на посаді на підставі рішення суду у справі № 420/2288/16-а.

Отже, особа має право звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу тільки у випадку, якщо ця особа на момент подання позову вже поновлена на відповідній посаді.

На підставі вищезазначеного просив суд, відмовити в задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі в повному обсязі.

В судовому засідання позивач та її представник підтримали заявлені позивні вимоги у повному обсязі та просили задовольнити їх у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо заявлених позовних вимог, просив суд відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю з підстав, викладених у запереченні на позов.

Заслухавши пояснення позивача, її представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 11.05.2017 у справі № 420/2288/16-а, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017, позов ОСОБА_1 до Новопсковської районної ради про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Новопсковської районної ради сьомого скликання № 6/1 від 03.06.2016 року «Про дострокове припинення повноважень заступника голови Новопсковської районної ради сьомого скликання ОСОБА_2»; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника голови Новопсковської районної ради сьомого скликання; стягнуто з Новопсковської районної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 120992,76 грн.; стягнуто з Новопсковської районної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 5000 грн.; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (арк.спр. 8-13).

Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 24 жовтня 2018 року позов задоволений частково: визнано протиправними дії Новопсковської районної ради сьомого скликання щодо затримки у виконанні рішення суду згідно постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11 травня 2017 року ЄУ №420/2288/16-а; стягнуто з Новопсковської районної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв`язку з затримкою у виконанні рішення суду - постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11 травня 2017 року ЄУ №420/2288/16-а в сумі 17689 грн. 00 коп.; стягнуто з Новопсковської районної ради на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Зобов`язано Новопсковську районну раду вчинити певні дії, зокрема: зобов`язано Новопсковську районну раду подати звіт до Марківського районного суду Луганської області про виконання судового рішення за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новопсковської районної ради «Про визнання дій Новопсковської районної ради протиправними, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з затримкою у виконанні рішення суду, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії»; зобов`язано Новопсковську районну раду перерахувати середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 відповідно до постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11 травня 2017 року ЄУ № 420/2288/16-а за період з 03.06.2016 року по 11 травня 2017 року; зобов`язано Новопсковську районну раду перерахувати виплати по листку непрацездатності серія АГБ №736980 у відповідності до постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11 травня 2017 року ЄУ № 420/2288/16-а та стягнути з Новопсковської районної ради на користь ОСОБА_2 суму, яка становить різницю між перехованими та сплаченими коштами по листку непрацездатності; зобов`язано Новопсковську районну раду перерахувати сплачену компенсацію за невикористану відпустку у відповідності до постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11 травня 2017 року ЄУ № 420/2288/16-а та стягнути з Новопсковської районної ради на користь ОСОБА_1 суму, яка становить різницю між перехованими та сплаченими коштами за компенсацію за невикористану відпустку; зобов`язано Новопсковську районну раду перерахувати сплачену заробітну плату за травень 2016 року у відповідності до постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11 травня 2017 року ЄУ № 420/2288/16-а та стягнути з Новопсковської районної ради на користь ОСОБА_1 суму, яка становить різницю між перехованими та сплаченими коштами по заробітній платі за травень 2016 року; зобов`язано Новопсковську районну раду перерахувати суму стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 04.06.2016 року по 11.05.2017 року включно у відповідності до постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11 травня 2017 року ЄУ №420/2288/16-а та стягнути з Новопсковської районної ради на користь ОСОБА_1 суму, яка становить різницю між нарахованими та перехованими коштами за час вимушеного прогулу за період з 04.06.2016 року по 11.05.2017 року включно; зобов`язано Новопсковську районну раду перерахувати середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв`язку затримкою у невиконані рішення суду - постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11 травня 2017 року ЄУ № 420/2288/16-а за період набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України № 353 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» та стягнути з Новопсковської районної ради на користь ОСОБА_1 суму, яка становить різницю між нарахованою сумою середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України №353 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» та нарахованою сумою середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з затримкою у невиконані рішення суду - постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11 травня 2017 року ЄУ №420/2288/16-а; допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення у межах суми стягнення за один місяць (арк.спр. 45-54).

Відповідач - Новопсковська районна рада не погодившись з вищезазначеним рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року апеляційну скаргу Новопсковської районної ради - задоволено. Рішення Марківського районного суду Луганської області від 24 жовтня 2018 року у справі № 420/1156/17 за позовом ОСОБА_1 до Новопсковської районної ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - скасовано. Прийнято нову постанову. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Новопсковської районної ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено (арк.спр.56-60).

На підставі вище встановлених та вищезазначених обставин справи суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15, «...законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися. Виходячи з лексичного значення (тлумачення) поняття «затримка», як «зволікання», «проволока», за змістом норм статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення».

Згідно статті 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

До вимушеного прогулу прирівнюється затримка роботодавцем рішення про поновлення на роботі (стаття 236 КЗпП).

Середній заробіток за своїм змістом також є державною гарантією, право на отримання якої виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин.

Таким чином положення статті 236 КЗпП України не містить як обов`язкову підставу для її застосування - факт поновлення особи на роботі, а передбачає лише факт затримки виконання судового рішення.

16 жовтня 2019 року представник позивача звертаючись до адміністративного суду з позовною заявою щодо стягнення з Новопсковської районної ради на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час затримки виконання постанови Новопсковського районного суду Луганської області вказує про невиконання відповідачем - Новопсковською районною радою постанови Новопсковського районного суду від 11.05.2017 по справі №420/2288/16-а, а саме: в частині стягнення з Новопсковської районної ради суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 12.05.2017 по 16.10.2019 року у розмірі 971 765 грн 01 коп.

Як вже було встановлено з матеріалів справи, а саме постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 по справі № 420/1156/17 апеляційну скаргу Новопсковської районної ради - задоволено. Рішення Марківського районного суду Луганської області від 24.10.2018 по справі №420/1156/17 скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новопсковської районної ради відмовлено.

Приймаючи зазначену постанову суд апеляційної інстанції зазначив, що для вирішення питання щодо періоду стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу необхідно визначити дату поновлення позивача на посаді на підставі рішення суду у справі № 420/2288/16-а.

Отже, особа має право звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу тільки у випадку, якщо ця особа на момент подання позову вже поновлена на відповідній посаді.

Враховуючи те, що на момент звернення позивача до суду з цими позовними вимогами та до теперішнього часу позивача не поновлено на посаді згідно судового рішення у справі № 420/2288/16-а, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню, оскільки є передчасними.

Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 у справі № 420/1156/17 за позовом ОСОБА_1 до Новопсковської районної ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, тобто постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 по справі № 420/1156/17 не скасована та набрала законної сили (арк.спр. 232-234).

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведеною нормою КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 4 ст. 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, за змістом ч. 4 ст. 78 КАС України, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ч. 4 ст. 78 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами ст. 90 КАС України.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, не здійснюючи нарахування та виплату позивачу середнього заробітку за весь час затримки виконання судового рішення , відповідач діяв у межах своїх повноважень і у спосіб, визначений законом.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, адміністративний позов щодо стягнення з Новопсковської районної ради на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за весь час затримки виконання судового рішення є передчасним, оскільки на час розгляду справи, встановлені обставини постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 по справі № 420/1156/17 є не скасованими та набрали законної сили, а тому вимоги щодо стягнення відповідної суми середнього заробітку за весь час затримки виконання судового рішення не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Новопсковської районної ради (92303, Луганська область, смт Новопсков, провулок Історичний, буд. 1) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09 грудня 2019 року.

Суддя І.В. Тихонов