Рішення № 86194835, 29.11.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2019 року № 320/5000/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо не поновлення пенсії ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 , викладене у листі від 11.04.2019;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області вчинити дії щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 1994 року, по досягненні пенсійного віку та наявності необхідного страхового стажу, йому була призначена пенсія за віком, яка виплачувалась до виїзду за кордон. У 2004 році виплата пенсії була припинена у зв`язку з виїздом позивача на постійне місце проживання в Ізраїль. У березні 2019 року представник позивача, діючи на підставі нотаріальної довіреності, подав безпосередньо до Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області заяву позивача, нотаріально посвідчену та апостильовану, про поновлення виплати пенсії за віком з 07.10.2009 у зв`язку з прийняттям Конституційним судом рішення від 07.10.2009 № 25-рп/2009, однак відповідач незаконно відмовив йому у цьому, чим позбавив передбачених законодавством гарантій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 замінено відповідача, - Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Представник відповідача в письмовому відзиві поданому до суду позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити з задоволенні позову з тих підстав, що заява, подана представником позивача з порушенням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за № 22-1 від 25.11.2005. Крім того представник відповідача стверджував, що посилання представника позивача на рішення Конституційного суду України 2009 року є помилковим, оскільки це рішення стосувалось статей Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" які діяли на момент розгляду справи, але правовідносини, які виникли у 2019 році регулюються законодавством нині діючим зі змінами та доповненнями які внесені за весь період дії Закону. Представник відповідача, також, зазначає, що позивачем пропущений строк звернення до суду за захистом своїх прав.

Представником позивача подано до суду заперечення на відзив відповідача, в яких навів свої міркування та спростовував аргументи відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) є громадянином України, постійно мешкає у державі Ізраїль, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 та копією листа Центрального міжрегіонального Управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області №8101.4.2-40055/81.3-19 від 29.09.2019.

При досягненні позивачем пенсійного віку та наявності страхового стажу, останньому була призначена пенсія за віком, що підтверджується копією трудової книжки, наявної в матеріалах справи.

10.12.2003 позивач виїхав на постійне місце проживання до держави Ізраїль та був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в державі Ізраїль.

Починаючи з 2004 року позивачу припинено виплату пенсії у зв`язку з виїздом до держави Ізраїль на постійне місце проживання.

22.03.2019 від імені позивача представник звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії з 07.10.2009. У заяві позивач, зокрема, зазначив місце реєстрації та місце проживання: АДРЕСА_1 . Щодо механізму виплати пенсії позивач у заяві зазначив, що банківські реквізити будуть надані додатково.

Вказана заява була посвідчена печаткою «Апостиль» відповідно до Гаагзької Конвенції від 05.10.1961.

До вказаної заяви представником позивача були додані: письмове звернення; довіреність; нотаріально засвідчена копія посвідчення особи №327239166; нотаріально засвідчена копія ІПН; нотаріально засвідчена копія трудової книжки; копія паспорту громадянина України для виїзду закордон.

Розглянувши звернення представника, пенсійний орган, листом від 11.04.2019 за №2541/05, повідомив йому зокрема те, що згідно з ст. 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У зв`язку з виїздом ОСОБА_2 на постійне проживання до держави Ізраїль, з якою Україна не ратифікувала міжнародну угоду у сфері соціального забезпечення громадян, відсутні підстави для поновлення виплати пенсії. Крім того, пенсійний орган звернув увагу, що до заяви про поновлення пенсії представником не було надано жодних підтверджуючих документів щодо громадянства України у позивача, а також щодо його постійного перебування (проживання) на території України.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 44 Закону №1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію.

Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

З аналізу вищевказаних правових норм слідує, що в разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про поновлення пенсії, останній зобов`язаний розглянути подану заяву із документами в порядку передбаченому Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та прийняти відповідне рішення щодо поновлення або про відмову в поновленні пенсії.

Однак, як убачається з матеріалів справи, Ірпінським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області при розгляді заяви ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії за віком, в порушення вимог статті 49 Закону №1058-IV, статті 82 Закону №1788-XII та пункту 4.3 Порядку №22-1, надано відповідь в порядку Закону України "Про звернення громадян", з чого випливає, що рішення про поновлення виплати пенсії або відмову у поновленні, пенсійним органом не приймалось.

З огляду на зазначене, суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльність Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо не поновлення пенсії позивачу.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним рішення пенсійного органу про відмову в поновленні пенсії та зобов`язання провести поновлення виплати пенсії з проведенням індексації та компенсації втрати частини доходів, суд зазначає, що оскільки під час розгляду справи встановлено, що пенсійний орган не відмовляв у встановленому Законом порядку позивачу в поновленні пенсійних виплат, то вказані позовні вимоги є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

Разом з цим, суд зазначає, що частиною 2 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на обставини справи, оскільки судом встановлено, що пенсійним органом не приймалось рішення про поновлення виплати пенсії або відмову у поновленні пенсії позивачу, тому належним, правильним та ефективним способом захисту порушеного права, на думку суду, буде саме зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області прийняти та розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 22.03.2019, подану його представником ОСОБА_3 .

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів щодо правомірності своїх дій.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Щодо посилання Відповідача на порушення строку звернення Позивача з таким позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з матеріалів справи, про порушення свого права на поновлення виплати пенсії, позивач дізнався отримавши від відповідача лист - відповідь від 11.04.2019 та направив поштою до суду позовну заяву 10.09.2019, що підтверджується відбитком штемпеля на конверті.

Суд зазначає, що предметом позову в категорії справ щодо соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. Водночас, відлік строків для звернення до суду, у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви, розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.

Таким чином, посилання відповідача на те, що позивач пропустив строк звернення до суду, визначений у частині 2 статті 122 КАС України є помилковим.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Приймаючи до уваги, що правило щодо пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову не поширюється на позовні вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 768,40 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо не поновлення пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області прийняти та розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 22.03.2019, подану його представником ОСОБА_3 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київської області (код ЄДРПОУ 22933548) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.