Рішення № 86194832, 09.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року справа № 320/2699/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Бердянський хлібокомбінат» до Головного управління Державної фіскальної служби України в Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з додатковою відповідальністю «Бердянський хлібокомбінат» до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0013851405 від 08.05.2018.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що спірне рішення контролюючого органу було прийнято за результатом проведеної перевірки, в ході якої був зроблений висновок про нереальний характер господарських операцій позивача з його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аспо», внаслідок чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за ІІІ квартал 2018 року на суму 2076814,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу та зазначає, що до перевірки були надані всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність господарської операції з поставки Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аспо» відповідного товару (крихти сухарів), який безпосередньо був виготовлений Товариством з додатковою відповідальністю «Бердянський хлібокомбінат», шляхом переробки попередньо виготовлених та нереалізованих позивачем хлібобулочних виробів.

У зв`язку з цим позивач стверджує, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з додатковою відповідальністю «Бердянський хлібокомбінат» було встановлено, що позивачем реалізовано ТОВ «Торговий дім «Аспо» товар (крихти сухарів), за який вказаним суб`єктом господарювання у серпні 2018 року було сплачено позивачу грошові кошти у сумі 2076813,60 грн. Водночас, відповідно до даних АІС «Податковий блок» ТОВ «Торговий дім «Аспо» не знаходиться за юридичною адресою; не здійснювало подальшу реалізацію придбаного товару та у вказаного суб`єкта господарювання відсутні технічні та технологічні можливості (у тому чсилі орендовані) для вчинення відповідних операцій.

Крім того, відповідач зазначив, що слідчим відділом прокуратури Черкаської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000001759 від 19.07.2018, в ході якого встановлено, що службові особи ТОВ «Торговий дім «Аспо» здійснюють проведення безтоварних фінансово-господарських операцій з підприємствами, які мають ознаки фіктивності.

Відповідач вважає, що ТДВ «Бердянський хлібокомбінат» було виписано ТОВ «Торговий дім «Аспо» податкові та видаткові накладні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування з податку на прибуток та несплати податків по ланцюгу постачання.

За таких обставин, відповідач стверджує, що отримані від покупця кошти, перерахування яких останнім не пов`язано з постачанням товарів, та за відсутності даних у постачальника щодо їх повернення у майбутньому, кваліфікуються як актив, у складі інших операційних доходів відповідного звітного періоду, що не знайшло відображення у фінансовій звітності позивача та не враховано при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства, а тому спірне податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно та обґрунтовано.

Присутні у судовому засіданні 03.09.2019 представники сторін заявили клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Протокольною ухвалою суду від 03.09.2019 закрито підготовче провадження, розпочато розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання та, за результатом заслуховування пояснень представників учасників судового процесу та дослідження наданих ними доказів, постановлено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Товариство з додатковою відповідальністю «Бердянський хлібокомбінат» (ідентифікаційний код 0378218, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд.11, літ.Б) 12.11.1996 зареєстровано як юридична особа, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.06.2019.

З вказаної виписки вбачається, що основним видом господарської діяльності позивача за КВЕД 2010 є код КВЕД 10.71 виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (т.2, а.с.12-13).

У період з 25.03.2019 по 29.03.2019 Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з додатковою відповідальністю «Бердянський хлібокомбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аспо» за період з 01.08.2018 по 31.08.2018, за результатами якої було складено акт від 05.04.2019 №268/10-36-14-05/00378218 (т.1, а.с.105-127).

У вказаному акті вказано про те, що на виконання укладеного між ТДВ «Бердянський хлібокомбінат» та ТОВ «Торговий Дім «Аспо» договору поставки від 31.01.2018 №30 позивачем були виписані покупцеві видаткові та податкові накладні про поставку товару (крихти сухарів) на загальну суму 2147832,54 грн., у тому числі ПДВ 357972,09 грн., а на розрахунковий рахунок позивача надійшли кошти в розмірі 2076813,60 грн.

Контролюючим органом зазначено, що згідно фінансового звіту малого підприємництва, балансу ТОВ «Торговий Дім «Аспо» за 2018 рік, на початок звітного періоду вартість основних засобів підприємства складає 2,2 тис. грн., станом на 31.12.2018 вартість основних засобів складає 1,7 тис. грн. При цьому, згідно даних ЄДРПН придбання основних засобів не здійснювалось. Внаслідок цього в акті вказано про відсутність у контрагента позивача технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій.

Також в акті перевірки зазначено, що згідно даних АІС «Податковий блок» ТОВ «Торговий Дім «Аспо» не знаходиться за юридичною адресою, про що складено відповідний акт.

Крім того, відповідно до опублікованої інформації на загальнодержавному веб-порталі «Єдиний державний реєстр судових рішень» було встановлено, що слідчим відділом прокуратури Черкаської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №4201800000001759 від 19.07.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи у т.ч. ТОВ «Торговий Дім «Аспо» «...входить в систему оподаткування, введений у встановленому законом порядку, шляхом проведення безтоварних фінансово-господарських операцій з підприємствами, що мають ознаки фіктивності та пов`язаних підприємств та підміни номенклатури товарів, робіт та послуг, без фактичної зміни їх майнового стану на суму, яка в п`ять тисяч разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах.

Крім того, є достатні підстави вважати, що службові особи зазначених суб`єктів підприємницької діяльності-юридичних осіб діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими особами, у період 2018 року вчинили фінансові операції з коштами на суму яка перевищує вісімнадцять тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що є особливо великим розміром, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння злочинним шляхом, що передувало легалізації доходів, спрямовані на виведення їх у тіньовий, неконтрольований Державою обіг...».

Контролюючий орган зауважив, що ТДВ «Бердянський хлібокомбінат» виписано видаткові та податкові накладні, які відображено в податковому та бухгалтерському обліку фінансово-господарської операції з підприємством ТОВ «ТД «Аспо», без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування з податку на прибуток та несплати податків по ланцюгу постачання, в зв`язку з чим вказані дії призвели до втрат дохідної частини.

Відповідно до даних архіву Електронної звітності АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «ТД «Аспо» в серпні 2018 та по дату складання акта перевірки не здійснювало реалізацію придбаного у ТДВ «Бердянський хлібокомбінат» товару, а саме: крихти сухарів, іншим підприємствам.

Крім того, на балансі підприємства відсутні власні основні засоби або орендовані для переробки даної крихти, що свідчить про документальне оформлення даної операції лише на папері.

Отже, за твердженням контролюючого органу, ТДВ «Бердянський хлібокомбінат» неправомірно визначив контрагента-«покупця» у регістрах бухгалтерського обліку по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями». Таким чином, сума податкових зобов`язань з ПДВ по операціях з постачання товарів залишається незмінною.

Контролюючий орган зазначив, що отримані від «покупця» кошти, перерахування яких останнім не пов`язано з постачанням товарів та за відсутності даних у «постачальника» щодо їх повернення у майбутньому, кваліфікуються як актив, у складі інших операційних доходів відповідного звітного періоду, що не знайшло своє відображення у фінансовій звітності ТДВ «Бердянський хлібокомбінат» та не враховано при визначені об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства.

За викладеною в акті перевірки позицією відповідача грошові кошти, отримані позивачем від ТОВ «ТД «АСПО» у серпні 2018 року у бухгалтерському обліку необхідно було відобразити у кореспонденції рахунків Д-т 311 та К-т 718, а тому перевіркою повноти визначення задекларованих позивачем показників у рядку 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності» (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за три квартали 2018 року, встановлено заниження доходу на суму 2 076 813,60 грн., не пов`язаних з реалізацією товару, що призвело до заниження фінансового результату по оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на суму 2 076 813,60 грн. та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування на цю суму.

Отже, за результатом проведеної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пунктів 5,7 П(С)БО №15 «Дохід», в результаті чого позивачем завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за ІІІ квартал 2018 року на загальну суму 2076814,00 грн.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.05.2019 №0013851405, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за ІІІ квартали 2018 року на 2076814,00 грн. (а.с.127-128).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

31.01.2018 між Товариством з додатковою відповідальністю «Бердянський хлібокомбінат» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аспо» (Покупець) було укладено договір поставки продукції №30, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити хлібобулочні вироби та/або муку фасовану та/або крихту із сухарів відповідно до Специфікації, а покупець прийняти та сплатити їхню вартість.

Відповідно до пункту 1.2 договору первісний асортимент та ціна продукції за цим договором визначаються в Специфікації (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 2.1 договору доставка продукції здійснюється на умовах самовивозу EXW, склад Постачальника, пр.Східний/вул.Володимира Довганюка, 106/80, м. Бердянськ, згідно офіційних правил тлумачення міжнародних торгових термінів «Інкотермс 2010». Покупець повідомляє постачальника, що місце розвантаження продукції є Запорізька обл.., Запорізький район, с. Високогірне, вул. Мічуріна, 1-Б.

При самовивозі продукції її завантаження на хлібозаводі здійснюється силами та за рахунок постачальника (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 2.6 договору покупець зобов`язаний оформити товаротранспортну накладну (ТТН) у відповідності з вимогами діючого законодавства України. В ТТН при прийманні продукції зазначається прізвище представника покупця, оформлюється підписом представника покупця та штампом покупця. При відсутності штампа покупець надає постачальнику довіреність на отримання продукції.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна та кількість продукції, що постачається, зазначається в ТТН по кожній партії продукції.

Розрахунок за поставлену продукцію покупець здійснює в національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки продукції шляхом безготівкового розрахунку або внесення грошових коштів до каси постачальника. За угодою сторін допускаються інші види взаєморозрахунків, що не суперечать чинному законодавству України (п. 3.2 Договору).

Згідно з пунктом 9.1 договору строк дії договору настає з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань. (т.1, а.с.130-132).

31.01.2018 між сторонами було підписано Специфікацію №1 (Додаток №1 до договору поставки продукції від 31.01.2018 №30), в якій сторони дійшли згоди щодо найменування та ціни товару: крихта із сухарів за ціною 11,52 грн. за 1 кг. (з ПДВ) (т.1, а.с.133).

31.07.2018 між сторонами було підписано Додаткову угоду до договору поставки продукції від 31.01.2018 №30, яким сторони дійшли згоди щодо викладення з 01.08.2018 Специфікації в новій редакції (т.1, а.с.134).

Так, відповідно до Специфікації в редакції від 01.08.2018 ціна товару (крихта із сухарів) за 1 кг. становить 15,60 грн. (т.1, а.с.135).

З метою виконання умов вказаного договору, ТДВ «Бердянський хлібокомбінат» було поставлено, а ТОВ «Торговий Дім «Аспо» прийнято товар (крихта із сухарів) на загальну суму 2147832,54 грн., про що свідчать видаткові накладні від 03.08.2018 №186697 на суму 218244,00 грн. (у т.ч. ПДВ 36374,00 грн.), №186698 від 06.08.2018 на суму 217932,00 грн. (у т.ч. ПДВ 36322,00 грн.), №195116 від 15.08.2018 на суму 217932,00 грн. (у т.ч. ПДВ 36322,00 грн.), №195117 від 16.08.2018 на суму 218400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 36400,00 грн.), №195125 від 20.08.2018 на суму 214656,00 грн. (у т.ч. ПДВ 35776,00 грн.), №197675 від 22.08.2018 на суму 207816,54 грн. (у т.ч. ПДВ 34636,09 грн.), №203444 від 23.08.2018 на суму 218244,00 грн. (у т.ч. ПДВ 36374,00 грн.), №208218 від 27.08.2018 на суму 217932,00 грн. (у т.ч. ПДВ 36322,00 грн.), №208219 від 29.08.2018 на суму 218244,00 грн. (у т.ч. ПДВ 36374,00 грн.), №208220 від 31.08.2018 на суму 198432,00 грн. (у т.ч. ПДВ 33072,00 грн.) (т.1, а.с.136- 145).

Поставка товару від позивача до ТОВ «Торговий Дім «Аспо» підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск хлібопекарських виробів №БХКБ0186697 від 03.08.2018, №БХКБ0186698 від 06.08.2019, №БХКБ0195116 від 15.08.2018, №БХКБ0195117 від 16.08.2018, №БХКБ0195125 від 20.08.2018, №БХКБ0197675 від 22.08.2018, №БХКБ0203444 від 23.08.2018, №БХКБ0208218 від 27.08.2018, №БХКБ0208219 від 29.08.2018, №БХКБ0208220 від 31.08.2018.

З вказаних товарно-транспортних накладних вбачається, що перевезення товару здійснювалось ПП «Фітеко Груп» (т.1, а.с.146-155).

Також позивачем були виписані ТОВ «Торговий Дім «Аспо» податкові накладні №4 від 03.08.2018 на суму 218244,00 грн. (у т.ч. ПДВ 36374,00 грн.), №8 від 10.08.2018 на суму 154404,00 грн. (у т.ч. ПДВ 26234,00 грн.), №9 від 10.08.2019 на суму 342420,00 грн. (у т.ч. ПДВ 57070,00 грн.), №10 від 16.08.2018 на суму 436800,00 грн. (у т.ч. ПДВ 72800,00 грн.), №11 від 17.08.2018 на суму 131086,80 грн. (у т.ч. ПДВ 21847,80 грн.), №12 від 17.08.2018 на суму 243313,20 грн. (у т.ч. ПДВ 40552,20 грн.), №13 від 20.08.2018 на суму 124800,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20800,00 грн.), №60 від 29.08.2018 на суму 77400,54 грн. (у т.ч. ПДВ 12900,00 грн.), №61 від 31.08.2018 на суму 198432,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3072,00 грн.) та №6 від 06.08.2018 на суму 217932,00 грн. (у т.ч. ПДВ 36322,00 грн.) (т.2, а.с.38, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 55 та 57).

Як вбачається з виписок по банківському рахунку позивача, ТОВ «Торговий Дім «Аспо» розрахувалось перед позивачем за отриманий товар на суму 2076813,60 грн. (т.1, а.с.156-165).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 за серпень 2018 року грошові кошти, отримані від ТОВ «ТД «Аспо» в графі «кредит» на суму 2076813,60 грн. (т.2, а.с.65-66).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від № 290 від 29.11.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 за № 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з пунктом 6 вказаного Положення не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: Сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків

і обов`язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів. Сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо. Сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг). Сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг). Сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором. Надходження, що належать іншим особам. Надходження від первинного розміщення цінних паперів. Сума балансової вартості валюти.

Пунктом 7 Положення визначено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю

підприємства.

Частиною першою статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

З акта перевірки від 05.04.2019 №268/10-36-14-05/00378218 вбачається, що висновки контролюючого органу про завищення ТДВ «Бердянський хлібокомбінат» від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за ІІІ квартали 2018 року на загальну суму 2076814,00 грн. ґрунтуються на тому, що позивачем були виписані видаткові та податкові накладні, які відображено в податковому та бухгалтерському обліку фінансово-господарської операції з підприємством ТОВ «ТД «Аспо» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування з податку на прибуток та несплати податків по ланцюгу постачання.

Відповідно до абзацом 10 статті першої Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Отже, договори, видаткові і податкові накладні, рахунки-фактури, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між суб`єктами господарювання.

Таким чином, з урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Абзацом 4 статті першої Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що остання призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов`язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об`єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;

- тимчасова поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від`ємне значення податкових зобов`язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов`язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Така позиція викладена, зокрема, в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Згідно з частинами першою та другою статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином законодавством надано позивачу право як суб`єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

Дослідивши вищевказані документи, суд дійшов висновку про те, що вони відповідають вимогам первинних документів, які передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та є підставою для їх врахування в бухгалтерській та податковій звітності.

Щодо посилань відповідача на відсутність у ТОВ «Торговий Дім «Аспо» технічних ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій з позивачем, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 01.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аспо» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтехагроторг» (Виконавець) було укладено договір на переробку олійних культур №ППТ-011017, за умовами якого виконавець зобов`язався виконати роботу з обробки, збагачення або переробки давальницької сировини: насіння соняшнику, сої, люпину, гороху, рапсу і т.д. у готову продукцію, а замовник зобов`язався прийняти готову продукцію і оплатити проведену роботу.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що результатом виконаних робіт за цим договором є виготовлена продукція.

Виготовлення готової продукції проводиться з давальницької сировини замовника на підставі технологічних умов (пункт 3.1 договору).

Згідно з пунктами 7.1 та 7.2 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання до « 31 грудня 2017 року. Якщо жодна із сторін не виявить бажання розірвати договір за 10 днів до закінчення строку, договір вважається автоматично пролонгований на тих же умовах (т.1, а.с.169-171).

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2017 між ТОВ «Торговий Дім «Аспо» (Орендар) та ТОВ «Компанія Система» (Орендодавець) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №КС-АС-010917, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати орендарю у строкове платне користування нежилі приміщення, які знаходяться за адресою: Запорізька обл., Запорізький район, с. Високогірне, вул. Мічуріна, 1-Б, загальною площею 300 кв.(т.1, а.с.172-174).

Судом встановлено, що на підставі акта приймання-передачі об`єкту оренди від 01.09.2017 ТОВ «Компанія Система» було передано ТОВ «Торговий Дім «Аспо» нежилі приміщення, які знаходяться за адресою: Запорізька обл., Запорізький район, с. Високогірне, вул. Мічуріна, 1-Б, загальною площею 300 кв. (т.1, а.с.175).

Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2018 між ТОВ «Торговий Дім «Аспо» (Замовник) та ПП «Фітеко Груп» (Перевізник) було укладено договір перевезення автомобільним транспортом №АСПО 101, за умовами якого перевізник зобов`язався надати замовнику послуги з перевезення (доставки) вантажу (зернові культури та продукти їх переробки, інші вантажі за домовленістю сторін) (т.1, а.с.176-180).

На підставі акта надання послуг №221 від 27.08.2018 ПП «Фітеко Груп» було надано ТОВ «Торговий Дім «Аспо» послуги з перевезення вантажу (крихта із сухарів) на суму 38618,26 грн. (у т.ч. ПДВ 6436,38 грн.) за маршрутом Запорізька обл., м. Бердянськ, п. Пролетарський с. Високогірне, вул. Мічуріна, 1-Б а/м (т.1, а.с.181).

У поясненнях, наданих позивачу, ТОВ «Торговий Дім «Аспо» пояснило, що поставлений позивачем товару (крихта із сухарів) був використаний під час виготовлення ТОВ «Промтехаграторг» на замовлення ТОВ «Торговий Дім «Аспо» жмиха соєвого (макухи соєвої).

Також у вказаних поясненнях контрагент позивача повідомив, що переміщення сировини та готової продукції між виробничими приміщеннями ТОВ «Промтехаграторг» та складськими приміщеннями ТОВ «Торговий Дім «Аспо» здійснюється в межах однієї виробничої території, за адресою: Запорізька обл., Запорізький р-н., с. Високогірне, вул. Мічуріна, 1-Б, що в свою чергу виключає необхідність у додатковому перевезені (т.1, а.с.166-168).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що транспортування поставленого позивачем товару (крихта із сухарів) від складу позивача до нежитлових складських приміщень за адресою: с. Високогірне, вул. Мічуріна, 1-Б, які ТОВ «Торговий Дім «Аспо» використовує на праві оренди, здійснювалось ПП «Фітеко Груп» на підставі договору перевезення автомобільним транспортом №АСПО 101 від 03.08.2018, укладеного з ТОВ «Торговий Дім «Аспо».

Придбаний у позивача ТОВ «Торговий Дім «Аспо» товар був використаний як сировина для виробництва жмиха соєвого (макухи соєвої), яке здійснювало ТОВ «Промтехаграторг» на замовлення ТОВ «Торговий Дім «Аспо».

Так, відповідно до пункту 3.3.1 Технічних умов 15.4-32687324-001:2009 «Жмих соєвий кормовий» для виготовлення жмиха застосовують наступну сировину та матеріали: зокрема, сухарі згідно ДСТУ 8708 (т.1, а.с.182-185).

Судом встановлено, що поставлена позивачем ТОВ «Торговий Дім «Аспо» крихта із сухарів була самостійно виготовлена ТДВ «Бердянський хлібокомбінат» в ході переробки попередньо виготовлених на підприємстві та нереалізованих позивачем хлібобулочних виробів (хлібу, батонів, хлібців, булочок та витушок), про що свідчать накладні на передачу готової продукції та накладні-вимоги за серпень 2018 року, копію яких містяться в матеріалах справи (т.2, а.с.70-162).

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що здійснення ТОВ «Торговий Дім «Аспо» господарської діяльності з виробництва жмиха соєвого (макухи соєвої) здійснювалось за рахунок використання орендованих приміщень та залучення іншого суб`єкта господарювання з необхідними технічним оснащенням, що, в свою чергу, спростовує викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про відсутність можливості у ТОВ «Торговий Дім «Аспо» здійснювати господарські операції та, відповідно, про нереальність господарської операції з позивачем.

При цьому, суд зазначає, що лише відсутність у власності чи на балансі підприємства основних засобів, достатніх для здійснення господарської діяльності, а також робочого персоналу не свідчить про фіктивний (нереальний) характер діяльності цього суб`єкта, оскільки податкове законодавства не ставить право платника на формування податкових вигод в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється виконання господарських операцій.

В акті перевірки відповідач, посилаючись на дані АІС «Податковий блок», зазначив, що у ПП «Фітеко Груп» відсутні необхідні трудові ресурси та основні транспортні засоби, що унеможливлює надання вказаним підприємством послуг з перевезень.

Проте, суд не приймає до уваги таку позицію відповідача, оскільки наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача по ланцюгах постачання, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.03.2018 у справі №804/939/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72965473).

Щодо посилань відповідача в акті перевірки на інформацію досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000001759 від 19.07.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.209, ч.3 ст.212 та ч.2 ст.364 КК України щодо службових осіб, у тому числі, ТОВ «Торговий Дім «Аспо», суд зазначає, що матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є доказом, а лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Зокрема така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.03.2018 у справі №822/1815/17 (номер в Єдиному державному реєстру судових рішень 72965602).

Суд наголошує на тому, що податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення вимог законодавства його контрагентом.

Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи та не можуть були підставою для висновків про порушення платником податку законодавства під час визначення у бухгалтерському обліку суми доходів, отриманої від операції з таким контрагентом.

Таким чином, будь-які порушення, встановлені податковим органом в діяльності контрагентів платника податків, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з поставки позивачем товару контрагенту, яку з боку позивача в повному обсязі підтверджено наданими первинними документами.Отже, враховуючи те, що матеріали справи спростовують висновки податкового органу щодо завищення позивачем від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за ІІІ квартал 2018 року в сумі 2076814,00 грн., суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано та безпідставно.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд наголошує на тому, що під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів на підтвердження висновків , які зазначені в акті перевірки.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2018 №0013851405.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 19210,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.05.2019 №2121 (т.1, а.с.95).

Враховуючи задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 08.05.2019 №0013851405.

3.Стягнути на користь Товариство з додатковою відповідальністю «Бердянський хлібокомбінат» (ідентифікаційний код 0378218, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд.11, літ.Б) судовий збір у сумі 19210,00 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.) грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ідентифікаційний код: 39393260, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.