Рішення № 86194769, 28.11.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 листопада 2019 року Справа № 280/3828/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання Вельможко К.С.,

представника позивача: Могилевцевої Л.В.,

представника відповідача: Гнєдової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до: Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області (71652, Запорізька область, с.Підгірне, вул.Чкалова, буд.101, код ЄДРПОУ 25220205)

про: визнання протиправними дій та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області (далі - відповідач, Підгірненська сільська рада), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області сьомого скликання у частині несвоєчасного оприлюднення проектів рішень двадцять шостої позачергової сесії у законні строки;

- скасувати рішення, які були прийняті на 26 позачерговій сесії Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області сьомого скликання від 15 липня 2019 року:

1. Рішення №1 "Про внесення змін та доповнень до рішення сесії сільської ради від 19.12.2018 №1 "Про програму соціально-економічного розвитку та культурного розвитку об`єднаної територіальної громади Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області на 2019 рік";

2. Рішення №2 "Про внесення змін та доповнень до рішення сесії сільської ради від 19.12.2018 №2 "Про місцевий бюджет об`єднаної територіальної громади Підгірненської сільської ради на 2019 рік";

3. Рішення №3 "Про затвердження програми відшкодування різниці між розміром ціни (тарифу) на житлово-комунальні послуги для населення, що затверджувались рішенням Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, та розміром економічно обґрунтованих витрат КП "Родник" на 2019 рік";

4. Рішення №4 "Про внесення змін та доповнень до рішення сесії сільської ради від 19.12.2018 р. №16 "Про умови оплати праці сільського голови об`єднаної територіальної громади Підгірненської сільської ради на 2019 рік";

5. Рішення №5 "Про затвердження розпорядження сільського голови";

6. Рішення №6 "Про план роботи Підгірненської сільської ради Запорізької області Василівського району сьомого скликання на друге півріччя 2019 року";

7. Рішення №7 "Про визнання таким, що втратило чинність рішення сільської ради";

8. Рішення №8 "Про ліквідацію КП "Добробут" як юридичної особи";

9. Рішення №9 "Про відшкодування вартості харчування дітей в дошкільних навчальних закладах";

10. Рішення №10 "Про затвердження проектно - кошторисної документації";

11. Рішення №11 "Про затвердження Переліку проектів, що можуть реалізуватися за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об`єднаних територіальних громад у 2019 році в Підгірненській об`єднаній територіальній громаді Василівського району Запорізької області".

Ухвалою суду від 08.08.2019 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 5-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 27.08.2019 відкрито провадження у адміністративній справі №280/3828/19 за правилами загального позовного провадження та в процесі підготовчого провадження призначено підготовче судове засідання по справі на 19.09.2019.

Ухвалою суду від 10.09.2019 розгляд справи перенесено на 25.09.2019.

У судових засіданнях оголошувалися перерви до 15.10.2019 та 21.10.2019.

Ухвалою суду від 21.10.2019 закрито підготовче провадження у справі №280/3828/19 та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 12.11.2019.

Розгляд справи було відкладено на 28.11.2019.

У судовому засіданні 28.11.2019, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові від 30.07.2019, відповіді на відзив від 11.10.2019. Зокрема зазначив, що 15.07.2019 відповідачем проведено 26 сесію сьомого скликання, за результатами якої прийнято рішення, які в подальшому розміщені на офіційній веб-сторінці Підгірненської сільської ради. Разом із тим, проекти вказаних рішень не оприлюднено у передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації" строк. Маючи відповідну базу для здійснення повноважень, а також для виконання функцій суб`єкта владних повноважень, відповідач неналежно розпоряджається інформацією, не виконує своїх прямих обов`язків і тому порушує права та законні інтереси великої кількості суб`єктів та особливо позивача, як депутата відповідної громади. Вважає, що не оприлюднення проектів рішень у відповідний строк перешкоджає здійсненню його депутатської діяльності при голосуванні за такі рішення. З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 20.09.2019, запереченні на відповідь на відзив від 25.10.2019. Зокрема зазначив, що Підгірненською сільською радою було дотримано вимоги Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про доступ до публічної інформації", Регламенту Підгірненської сільської ради сьомого скликання та Положення про офіційний веб-сайт Підгірненської сільської ради в мережі Інтернет в частині своєчасного оприлюднення проектів рішень.

Проекти рішень, які вимагають найбільшої уваги та часу для вивчення, оскільки стосуються цифр та економічних показників, були оприлюднені завчасно з дотриманням вимог щодо 20 днів до пленарного засідання.

Більша частина проектів рішень, пов`язана із діяльністю комунального підприємства "Родник", тобто аналіз таких документів не потребує значних часових затрат.

Тому, як зазначив представник відповідача, Підгірненська сільська рада не порушила вимоги Регламенту, щодо термінів оприлюднення 10 проектів рішень: частина з них (три) - найбільш складні - були оприлюднені за більш ніж за 20 днів, інші - пов`язані між собою за змістом, які мають певну історію підготовки - оприлюднені за 3 дні.

З огляду на викладене, вказує на правомірність дій Підгірненської сільської ради та законність прийнятих сесією рішень, а, відтак, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є депутатом Підгірненської сільської ради сьомого скликання, що підтверджується посвідченням від 30.11.2017 №10 (а.с.13,63).

15.07.2019 Підгірненською сільською радою було проведено двадцять шосту сесію сьомого скликання якою за результатами розгляду були прийняті наступні Рішення:

1. Рішення №1 "Про внесення змін та доповнень до рішення сесії сільської ради від 19.12.2018 №1 "Про програму соціально-економічного розвитку та культурного розвитку об`єднаної територіальної громади Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області на 2019 рік";

2. Рішення №2 "Про внесення змін та доповнень до рішення сесії сільської ради від 19.12.2018 №2 "Про місцевий бюджет об`єднаної територіальної громади Підгірненської сільської ради на 2019 рік";

3. Рішення №3 "Про затвердження програми відшкодування різниці між розміром ціни (тарифу) на житлово-комунальні послуги для населення, що затверджувались рішенням Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, та розміром економічно обґрунтованих витрат КП "Родник" на 2019 рік";

4. Рішення №4 "Про внесення змін та доповнень до рішення сесії сільської ради від 19.12.2018 р. №16 "Про умови оплати праці сільського голови об`єднаної територіальної громади Підгірненської сільської ради на 2019 рік";

5. Рішення №5 "Про затвердження розпорядження сільського голови";

6. Рішення №6 "Про план роботи Підгірненської сільської ради Запорізької області Василівського району сьомого скликання на друге півріччя 2019 року";

7. Рішення №7 "Про визнання таким, що втратило чинність рішення сільської ради";

8. Рішення №8 "Про ліквідацію КП "Добробут" як юридичної особи";

9. Рішення №9 "Про відшкодування вартості харчування дітей в дошкільних навчальних закладах";

10. Рішення №10 "Про затвердження проектно - кошторисної документації";

11. Рішення №11 "Про затвердження Переліку проектів, що можуть реалізуватися за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об`єднаних територіальних громад у 2019 році в Підгірненській об`єднаній територіальній громаді Василівського району Запорізької області" (а.с. 14-42, 65-110, 141-168.)

Позивач направляв відповідачу депутатське звернення від 12.07.2019 щодо порушення порядку проведення позачергових сесій Підгірненської сільської ради (а.с. 48-49, 117-118).

Однак, відповіді не отримав.

ОСОБА_1 , посилаючись на неоприлюднення відповідачем проектів вказаних рішень у встановленому законодавством порядку, звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання такої бездіяльності протиправною та скасування рішень, прийнятих такою сесією.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, заслухавши свідків суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон України № 280/97-ВР) передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частини першої статті 10 вказаного нормативно-правового акту сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 30 частини першої статті 43 Закону України № 280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання, зокрема, прийняття рішень про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів.

Згідно з частиною десятою статті 59 Закону України № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У свою чергу, за приписами частини другої статті 2 Закону України від 11.07.2002 № 93-IV "Про статус депутатів місцевих рад" (далі - Закон України від 11.07.2002 № 93-IV) депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Статтею 3 даного нормативно-правового акту регламентовано, що депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

Статтею 11 Закону України від 11.07.2002 № 93-IV визначені права депутата. Так, депутат місцевої ради має право: 1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; 2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; 3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення; 4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою; 5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді. При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання; 2) на невідкладний прийом; 3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку. Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об`єднаннями громадян.

Відповідно до статті 15 Закону України від 11.07.2002 № 93-IV депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності. У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об`єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради. У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що питання звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади може бути вирішено на пленарних засіданнях відповідної ради.

Саме відповідні ради, а не окремі депутати, згідно статтею 10 Закону № 280/97-ВР є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а отже й наділені в силу Закону на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.

Право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) в суді може бути реалізоване шляхом представництва. При цьому, депутат місцевої ради не уповноважений представляти у судах інтереси такої ради, або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.

Конституційний Суд України в рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Також, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, Конституційний Суд України в пункті 4.1 рішення від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, вбачається, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, порушення вимог закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має:

1) пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні);

2) встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення);

3) визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Подібний правозастосовний підхід відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у низці судових рішень, а саме: у постановах від 07.02.2019 у справі № 144/1883/15-а, від 01.07.2019 у справі № 460/1019/16-а, від 08.11.2019 у справі № 157/1231/15-а, і підстави для відступлення від нього відсутні.

Повідомлені депутатом Підгірненської сільської ради у позовній заяві обставини не вказують на порушення його конкретного індивідуального права при прийнятті відповідачем спірних рішень.

Крім того, суд зауважує, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його не дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод "оцінки справедливості процесу в цілому" не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, "чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляду у цілому на несправедливий". При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

За принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Позивач, не є суб`єктом правовідносин, які склалися в результаті прийняття відповідачем спірних рішень, а тому ці рішення не можуть порушувати права, свободи чи інтереси позивача. Позивачем не доведено, що оскаржувані ним рішення прийняті безпосередньо стосовно нього і що саме його відповідне право або охоронюваний законом інтерес є порушеним внаслідок вчинення таких дій та прийнятих рішень.

Наведені вище обставини у їх сукупності, на переконання суду, не дозволяють суду дійти однозначного висновку про протиправність рішень відповідача, які були прийняті на 26 позачерговій сесії Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області сьомого скликання від 15 липня 2019 року та наявність правових підстав для їх скасування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим, а тому у його задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов не підлягає задоволенню, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області (71652, Запорізька область, с.Підгірне, вул.Чкалова, буд.101, код ЄДРПОУ 25220205) про визнання протиправними дій та скасування рішень, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 09.12.2019.

Суддя І.В.Садовий