Рішення № 86194620, 05.12.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року Справа № 340/1723/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петренко О.С.

за участю секретаря судового засідання - Черної О.Ю.,

представника позивача - Топонар Н.С.

представника відповідача - Болотських А.Ю.

представника третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави, вул. Є.Чикаленка, 11, м. Кропивницький,25006

до відповідача: Соколівської сільської ради, вул. Шевченка,23, с. Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградська область,27641

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна установа "Центр пробації", вул. Мельникова,81, м. Київ,04050

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом до Соколівської сільської ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення 31 сесії 8 скликання Соколівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області №2128 від 07.02.2019 року "Про оплату суспільно - корисних робіт ДУ "Центр пробації";

- визнати протиправною бездіяльність Соколівської сільської ради з питання невиконання заходів щодо погодження переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт на території ради із Кропивницьким районним відділом філії ДУ "Центр пробації" в Кіровоградській області;

- зобов`язати Соколівську сільську раду розглянути питання про вжиття заходів для погодження переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт із Кропивницьким районним відділом філії ДУ "Центр пробації" в Кіровоградській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що невиконання відповідачем чинних вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави в частині гарантування забезпечення захисту прав неповнолітніх на належне утримання на життя. Позивач зазначає, що відповідачем не вирішено питання про внесення змін до бюджету в частині фінансування оплати праці за виконання суспільно корисних робіт. Така бездіяльність відповідача призводить до невиконання порушниками накладених судами адміністративних стягнень у вигляді суспільно корисних робіт. З цих підстав прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави у суді, посилаючись на відсутність у суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави у цій сфері, повноважень на звернення до суду з таким позов.

Ухвалою суду від 19 липня 2019 року справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 23 вересня 2019 (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 23.09.2019 року здійснено заміну третьої особи, строк проведення підготовчого провадження продовжено (а.с.93-94).

У встановлений судом строк відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (а.с.62-68).

Представником прокуратури до суду надано відповідь на відзив (а.с.104-108).

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив.

Представник ДУ "Центр пробації" в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Кропивницький РВ філії ДУ "Центр пробації" на виконання вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення 02.01.2019 року до Соколівської сільської ради скеровано лист за №7 про визначення та погодження переліку об`єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт на території Соколівської сільської ради, та направлення на виконання суспільно корисних робіт ОСОБА_1 за №31/10/1155-19 від 25.04.2019 року.

Листом від 07.05.2019 року за вих.№02-41/460 Соколівська сільська рада повідомила, що рішенням тридцять першої сесії восьмого скликання Соколівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області №2128 від 07.02.2019 р. відмовлено Кропивницькому районному відділу державної установи "Центр пробації" у визначені видів оплачуваних суспільно корисних робіт та об`єктів для відбування порушниками громадських робіт, у зв`язку з відсутністю коштів.

Аналогічну інформацію зазначено у відповіді Соколівської сільської ради №02-41/479 від 14.05.2019р.

В подальшому, Кіровоградською місцевою прокуратурою, в порядку ст.26 Закону України "Про прокуратуру", голові Соколівської об`єднаної територіальної громади за вих.№78-3579 вих.-19 від 20.02.2019р. внесено вказівку про розгляд питання щодо погодження видів суспільно - корисних робіт та переліку об`єктів для їх відбування порушниками та про виділення з бюджету відповідних коштів на оплату суспільно - корисних робіт, призначених судами як адміністративне стягнення на черговій сесії Соколівської об`єднаної територіальної громади (а.с.25-26).

У відповідь на внесену вказівку Соколівською сільською радою листом №02-41/572 від 12.06.2019р. аналогічно повідомлено, що рішенням тридцять першої сесії восьмого скликання Соколівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області №2128 від 07.02.2019 р. відмовлено Кропивницькому районному відділу Державної установи "Центр пробації" у визначені видів оплачуваних суспільно корисних робіт та об`єктів для відбування порушниками громадських робіт, у зв`язку з відсутністю коштів.

Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до вимог частини 3-5 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України від 14.10.2014р. № 1697-VІІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до норм вказаного Закону прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні «інтереси держави», що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 3 наказу Генерального прокурора України від 28.05.2015р. "Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень" визначено, що відомості про наявність підстав для застосування представницьких повноважень органи прокуратури можуть отримувати, у тому числі, з інформації, що надходить до прокуратури від органів державної влади, органів місцевого самоврядування і державного нагляду (контролю).

В даному випадку, невиконання відповідачем чинних вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави в частині гарантування забезпечення захисту прав неповнолітніх на належне утримання на життя.

Зокрема, згідно статті 2 Конвенції ООН «Про права дитини» (ратифікованої постановою Верховної Ради № 789-ХІІ від 27.02.1991) всі діти, незалежно від їхньої раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, соціального походження - рівні у своїх правах. Держава не може порушувати жодне з прав. Держава має активно пропагувати права дитини.

Статтею 27 Конвенції встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Обов`язки держави полягають у тому, щоб створити відповідні умови для реалізації цієї відповідальності.

Таким чином, державою створюються умови для реалізації відповідальності батьків за забезпечення належного життєвого рівня дитини, зокрема шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині введення інституту адміністративного покарання у виді суспільних робіт за ухилення батьків від сплати аліментів на утримання дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 № 2947-ІІІ (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно вимог частин 1-3 статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частинами першою та другою статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Таким чином, одним з найважливіших обов`язків батьків, що випливає з чинного законодавства, є належне матеріальне утримання дитини, у тому числі, здійснення своєчасної сплати аліментів на їх рахунок.

06.02.2018р. набрав чинності Закон України від 07.12.2017р. № 2234-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів", яким запроваджено новий вид адміністративного стягнення - суспільно корисні роботи.

Відповідно до частин 1-2 статті 31-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х (далі - КУпАП) суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування.

Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день.

Частиною першою статті 183-1 КУпАП встановлено, що несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Законом України від 07.12.2017 № 2234-VІІІ КУпАП доповнено главою 31-А, зокрема статтею 325-1 КУпАП, якою визначено, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.

Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу.

Наказом Міністерства юстиції України 19.03.2013р. № 474/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.03.2013р. № 457/22989 затверджено Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт (далі - Порядок).

Згідно п. 11.1 Порядку виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.

Пунктом 11.2 Порядку встановлено, що виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 12.1 Порядку при виконанні постанов суду (судді) про застосування суспільно корисних робіт на уповноважений орган з питань пробації покладаються, у тому числі, погодження з органами місцевого самоврядування та власниками підприємств переліку об`єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт;

Щороку на початку року уповноважений орган з питань пробації надсилає запити (додаток 1) до органів місцевого самоврядування та власникам підприємств щодо погодження переліку об`єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт (пункт 11.5 Порядку).

Відповідно до визначеного органами місцевого самоврядування переліку об`єктів, на яких порушники відбувають суспільно корисні роботи, уповноважений орган з питань пробації у десятиденний строк з дня отримання постанови суду (судді) видає порушнику направлення на один з цих об`єктів (пункт 13.15 Порядку).

Статтею 325-3 КУпАП встановлено, що на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладається, у тому числі, погодження з органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт та нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Тобто, введення інституту адміністративного покарання у виді суспільно корисних робіт має на меті погашення батьками заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини.

Підпунктом 2 пункту «а» частини першої статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: сприяння діяльності органів суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, адвокатури і Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до п. 1 розділу І Типового положення про уповноважений орган з питань пробації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 18.08.2017р. за № 2649/5, уповноважений орган з питань пробації є органом виконання покарань, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання певних видів кримінальних покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та пробації.

Згідно абзаців 15, 17 розділу ІІ Типового положення до основних завдань та функцій органу пробації належать: виконання адміністративних стягнень у вигляді виправних робіт, громадських робіт та суспільно корисних робіт; визначення спільно з органами місцевого самоврядування видів громадських робіт, суспільно корисних робіт та переліку об`єктів, на яких вони виконуються.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення встановлено, що до основних завдань та функцій філії належать: організаційно-методичне забезпечення, організація і координація діяльності, зокрема щодо виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт. Взаємодія з органами прокуратури, судами, Національною поліцією, державними органами влади та місцевого самоврядування з питань пробації (п. 7 розділу ІІ Положення).

В порушення вищезазначених норм законодавства відповідачем не вчинено жодних дій щодо вирішення питання про внесення змін до бюджету міської ради в частині оплати їх праці, що свідчить про її протиправну бездіяльність.

Таким чином, Соколівська сільська рада, як орган місцевого самоврядування допустила у спірних правовідносинах протиправну бездіяльність, оскільки всупереч вимог статтей 31-1, 325-1 КУпАП, Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.03.2013р. № 474/5, не вчинила жодних дій для виконання суспільно корисних робіт, відповідно до постанов суду за направленням Кропивницького районного відділу центру філії Державної установи "Центр пробації" в Кіровоградській області та не передбачила в бюджеті видатків для сплати порушникам за виконання суспільно корисних робіт для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Отже з метою захисту прав та інтересів дітей та забезпечення примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів боржниками позов прокурора слід задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 31 сесії 8 скликання Соколівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області №2128 від 07.02.2019 року "Про оплату суспільно - корисних робіт ДУ "Центр пробації".

Визнати протиправною бездіяльність Соколівської сільської ради з питання невиконання заходів щодо погодження переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт на території ради із Кропивницьким районним відділом філії ДУ "Центр пробації" в Кіровоградській області.

Зобов`язати Соколівську сільську раду розглянути питання про вжиття заходів для погодження переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт із Кропивницьким районним відділом філії ДУ "Центр пробації" в Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко