Ухвала суду № 86194141, 09.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 грудня 2019 року м. Житомир справа №240/12032/19

категорія 112030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шуляк Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Овруцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про скасування розпоряджень та стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить скасувати розпорядження 199934 від 22.03.2006 та розпорядження 199934 від 02.06.2010 про перерахунок пенсії за заробітною платою та зобов`язати Овруцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести обрахування згідно поданих заяв за стажем і сплатити недоотриману суму за попередній період.

Разом з позовною заявою позивачем подана заява про поновлення строків звернення до суду. В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що про неправильне нарахування пенсії дізнався з повідомлень про масові перерахунки пенсії та на протязі 2018-2019 років звертався до органів Пенсійного фонду про здійснення йому перерахунку пенсії.

Ознайомившись із викладеними представником позивача доводами, наведеними в обґрунтування позиції щодо дотримання строків звернення до суду, дослідивши матеріали справи, що мають значення для правильного вирішення даного питання, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позовна заява з додатками була надіслана до суду 30.11.2019, про що свідчить штемпель Укрпошти на поштовому конверті.

У той же час, позивач просить суд скасувати розпорядження 199934 від 22.03.2006 та розпорядження 199934 від 02.06.2010 про перерахунок пенсії.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2. ст.122 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вирішальним питанням щодо визначення строків звернення до адміністративного суду є встановлення факту, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом позивач чітко не вказує коли саме він дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів, тобто про розпорядження, які ним оскаржуються. Водночас, не заперечує факту пропуску ним строку звернення до суду з позовом.

Суд враховує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Натомість, у поданій заяві про поновлення пропущеного строку звернення з позовом до суду позивачем таких обставин не зазначено. Неодноразові звернення з листами та скаргами до органів Пенсійного фонду та інших органів не є такими обставинами, оскільки це не позбавляло позивача можливості своєчасно звернутись з позовом до суду про оскарження рішень відповідача.

За таких обставин, суд визнає неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом позивачем не вказано.

Посилання позивача на те, що в даному випадку строки звернення до суду не підлягають застосуванню є хибним, оскільки суперечить ст.122 КАС України.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для такого поновлення.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи, що судом визнано неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позовну заяву слід залишити без руху.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлює, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як зазначалось раніше, позивач у позовній заяві зазначив відповідачем Овруцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в свою чергу, відповідь позивачу про відмову у перерахунку пенсії було надано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Овруцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області станом на момент звернення позивача з вказаним позов припинено, про що свідчить номер запису: 12951120007000872 від 07.08.2019.

З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду позовну заяву (уточнену) із зазначенням належного кола учасників справи та (або) викласти зміст позовних вимог щодо належного відповідача.

Крім того, частиною восьмою статті 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У відповідності до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв`язку з тим, що позиває є пенсіонером та має на утриманні дружину інваліда. У зв`язку з маленьким розміром пенсії перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Частиною першою статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Положеннями частини першої статті 8 Закону №3674-VI встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частина друга вказаної статті передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Водночас, згідно статті 8 Закону №3674-VI, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк на підставах, визначених частиною першою статті 8 Закону №3674-VI є правом, а не обов`язком суду.

В свою чергу, позивачем до клопотання про звільнення від сплати судового збору не додано жодного доказу на підтвердження його майнового стану, а тому суд позбавлений можливості надати оцінку співрозмірності суми судового збору із доходами позивача.

Пунктом третім частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII, з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 921 гривні (на момент звернення із позовом до суду).

Тобто, розмір судового збору становить 1 536,80 грн (1921,00 грн * 0,4 * 2 розпорядження №199934 від 22.03.2006 та від 02.06.2010).

З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду належні докази його майнового стану або належний доказ сплати судового збору у розмірі 1 536,80 грн, який має бути сплачений за такими реквізитами: отримувач коштів УК у м.Житомирі/м.Житомир/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035726, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA348999980000034310206084009, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав пропуску строку звернення, які є поважними та наведенням доказів на їх підтвердження;

- позовної заяви (уточненої) із зазначенням належного кола учасників справи та (або) викладенням змісту позовних вимог щодо належного відповідача та відповідної кількості її копій для відповідачів та третіх сторін;

- належного доказу сплати судового збору у розмірі 1 536,80 грн або належних доказів майнового стану позивача.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд,

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та у відповідності до положень статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Шуляк