Ухвала суду № 86193944, 09.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 р. Справа № 160/9583/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивачі просять:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області негайно виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість з пенсійних виплат, що утворилась в період часу з 01.05.2018 року по 31.03.2019 року у розмірах 36220,00 грн. та 16293,90 грн. відповідно;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у строк 1 місяць, після набрання рішенням суду законної сили, подати до суду звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позову позивачами зазначено, що вони є пенсіонерами за віком, а також мають статус внутрішньо переміщених осіб та перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи. Починаючи з травня 2018 року позивачам припинено виплату пенсії у зв`язку з виїздом на непідконтрольну територію. Постановою Третього апеляційного адмініративного суду від 27.02.2019р. визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з приводу припинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пенсій за віком з 01.05.2018 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 ОСОБА_1 з 01.05.2018 року. Листом від 03.05.2019р. вих.№61/04-05/6 відповідач повідомив про поновлення виплати пенсій позивачам з квітня 2019р. Щодо заборгованості з пенсії ОСОБА_2 за період з 01.05.2018р. по 31.03.2019р. в сумі 16293,90 грн. та ОСОБА_1 за період з 01.05.2018р. по 31.03.2019р. в сумі 36220,00 грн., відповідач зазначив про її окремий облік та виплату в окремому порядку, передбаченому для внутрішньо переміщених осіб. Позивачі вважають, що невиплата заборгованості по пенсії є незаконною і просить відновити порушене право.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адмініративного суду від 07.10.2019 року звільнено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

25.10.2019р. від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що заборгованості з пенсії ОСОБА_2 за період з 01.05.2018р. по 31.03.2019р. в сумі 16293,90 грн. та ОСОБА_1 за період з 01.05.2018р. по 31.03.2019р. в сумі 36220,00 грн., нарахована обліковується окремо та буде виплачена після прийняття окремого порядку, визначеного КМ України.

25.10.2019р. до суду надійшли копії пенсійних справ позивачів.

Станом на 06.12.2019р. до суду не надходили інші письмові заяви по суті справи від сторін.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є пенсіонерами за віком, які у зв`язку з бойовими діями на східній території України тимчасово переселились до м.Дніпра, були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи, та відновили своє право на отримання раніше призначеної їм пенсії.

Управлінням соціального захисту населення Бабушкінської районної у м. Дніпрі ради 12.11.2014 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було взято на облік як внутрішньо переміщену особу, а 02.08.2017 року Управлінням соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Дніпрі ради взято на облік як внутрішньо переміщену особу ОСОБА_2 , та поновлено їм виплату пенсії за віком.

З травня 2018 року позивачам було припинено виплату пенсії, у зв`язку з їх виїздом на непідконтрольну територію України.

Постановою Третього апеляційного адмініративного суду від 27.02.2019р. у справі №804/4645/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/80197016) визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з приводу припинення ОСОБА_2 і ОСОБА_1 виплату пенсій за віком з 01.05.2018 року, та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 01.05.2018 року.

Листом від 03.05.2019р. вих.№61/04-05/6 відповідач повідомив про поновлення виплати пенсій позивачам з квітня 2019р. Щодо заборгованості з пенсії ОСОБА_2 за період з 01.05.2018р. по 31.03.2019р. в сумі 16293,90 грн. та ОСОБА_1 за період з 01.05.2018р. по 31.03.2019р. в сумі 36220,00 грн., відповідач зазначив про її окремий облік та виплату в окремому порядку, передбаченому для внутрішньо переміщених осіб.

Згідно із положеннями ч.1 - 2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України).

Крім того, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Суд зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18).

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідно до листа від 03.05.2019р. вих.№61/04-05/6 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, на виконання постанови Третього апеляційного адмініративного суду від 27.02.2019р. у справі №804/4645/18, поновлено виплату позивачам пенсій з квітня 2019 року. Разом з тим, невиплату заборгованості по пенсії за період з 01.05.2018р. по 31.03.2019р. вважають незаконною.

Суд, проаналізувавши предмет позову у цій справі, дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення (постанова Третього апеляційного адмініративного суду від 27.02.2019р. у справі №804/4645/18), яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 01.05.2018 року.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області негайно виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість з пенсійних виплат, що утворилась в період часу з 01.05.2018 року по 31.03.2019 року у розмірах 36220,00 грн. та 16293,90 грн. відповідно, фактично спрямований на виконання вищезазначеного судового рішення.

Отже, у спірних відносинах наявні обставини, з якими ст.382 КАС України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаних судових рішень порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

У зв`язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 20.02.2019 по справі № 806/2143/15, від 03.04.2019 по справі №820/4261/18.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку із тим, що позивач подав адміністративний позов щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, щодо якого є таке, що набрало законної сили, рішення суду, а саме постанова Третього апеляційного адмініративного суду від 27.02.2019р. у справі №804/4645/18, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у цій справі.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.238, 243, 248, 250, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у адміністративній справі №160/9583/19 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали направити всім сторонам по справі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко