Рішення № 86193763, 09.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року Справа № 160/10614/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняПіскун Я.В. за участі: представника позивача представника відповідача Чіняєва О.М. Ковальова Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2019/200200/2, прийняте 23.09.2019 Дніпропетровською митницею ДФС та стягнути на користь позивача понесені витрати судові витрати на правничу допомогу та на сплату судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.09.2019 р. до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення в режимі імпорту автомобіля "Тойота РАВ 4 " 2006 року випуску, придбаного позивачем у Німеччині за 1800 євро, декларантом подана митна декларація, в якій митна вартість визначена за ціною договору.

Дніпропетровською митницею ДФС 23.09.2019 року прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2019/200200/2, згідно якого, із застосуванням другорядних методів митна вартість товару скоригована в сторону збільшення до 5821 євро, яке є протиправним, оскільки декларантом були надані всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості саме за ціною придбання, надання банківського платіжного документу на вимогу митного органу не було можливим через те, що оплату товару здійснено готівкою безпосередньо продавцю, відомості про що містяться у рахунку та договорі на купівлю. Відповідачем протиправно не взято до уваги відомості про технічний стан автомобіля, а саме: пробіг 475 659 км. Відповідач взяв за основу митну вартість з митної декларації від 16.07.2019 року № UA401050/2019/9903, однак який саме автомобіль, з якими технічними характеристиками оформлений за вказаною митною декларацією, в оскаржуваному рішенні не зазначено, що не дозволяє переконатись в правомірності коригування митної вартості.

Ухвалою суду від 04.11.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Інвойс не містить умов оплати та умов поставки товару. Відсутні платіжні документи про оплату вартості товару. Позивачем не надано документів на підтвердження витрат на транспортування товару. До митного оформлення не надано перекладу інвойсу.

Ухвалою суду від 09.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд додатково стягнути з відповідача розмір витрат на переклад документів та повідомив про те, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть надані після розгляду справи..

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав які вказані у відзиві на позовну заяву.

Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.09.19 року для митного оформлення в режимі імпорту автомобіля "Тойота РАВ 4 " 2006 року випуску, придбаного позивачем у Німеччині за 1800 євро, декларантом подана митна декларація, в якій митна вартість визначена за ціною договору.

23.09.19 р. Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2019/200200/2, за яким митна вартість товару скоригована до 5821 євро, митна вартість митним органом визначена із застосуванням другорядного методу.

Із вказаним рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню судом.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. (частина 2 статті 1 Митного кодексу України)

Згідно зі статтею 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. (частина 3 статті 318 Митного кодексу України)

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. (частина 1 статті 248 Митного кодексу України)

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. (частина 1 статті 257 МК України)

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (частина 1 статті 53 Митного кодексу України)

За вимогами частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати ( за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. (частина 5 статті 53 Митного кодексу України)

Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України)

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. (пункт 1 частини 5 статті 54 Митного кодексу України)

Згідно з частиною 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). (частина 2 статті 57 Митного кодексу України)

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. (частина 3 статті 57 Митного кодексу України)

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. (частина 4 статті 57 Митного кодексу України)

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. (частина 5 статті 57 Митного кодексу України)

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. (частина 6 статті 57 Митного кодексу України)

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. (частина 7 статті 57 Митного кодексу України)

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. (частина 8 статті 57 Митного кодексу України)

У відповідності до статті 254 Митного кодексу України, документи, необхідні для здійснені митного контролю та митного оформлення товарів подаються митному органу українською мовою.

Відповідно до вимог статті 335 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа надають органу доходів і зборів транспортні (перевізні) документи.

Матеріалами справи підтверджено, що разом із митною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано відповідачу наступні докумети:

рахунок-фактура від 07.09.2019 року Б/Н;

декларація позодження товару від 07.09.2019 року Б/Н;

акт про про проведення огляду № UA209030/2019/70836 від 14.09.2019 року;

свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № E-S-0-250/19-00036 від 07.09.2019 року та FH 013272 від 07.09.2019 року;

документ на підтвердження вартості перевезення товару від 18.09.2019 року Б/Н;

експертний висновок № т1735/19 від 18.09.2019 року;

паспорт громадянина АК 95267 від 05.09.2000;

довіреність НОА 129446 від 30.08.2019 року;

платіжне доручення на сплату митних платежів від 12.09.2019 року Б/Н;

копія митної декларації країни відправлення від 12.09.2019 року;

сертифікат відповідності від 16.09.2019 року;

паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону від 03.07.2017 року.

Як встановлено судом, посадовою особою Дніпропетровської митниці ДФС було здійснено контроль наявності підтверджуючих документах на обґрунтування заявленої митної вартості заявленого до розмитнення транспортного засобу придбаного позивачем у Німеччині. За результатами такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять відомостей щодо ціни, котра була фактично сплачена або підлягає сплаті. До митного оформлення не було надано перекладів документів. Також не було надано документів на підтвердження транспортної складової в митній вартості товару.

Відповідачем повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Позивач відмовився надати додаткові документи. Після чого відповідач прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Щодо тверджень відповідача про те, що інвойс не містить умов оплати та умов поставки товару, то суд зазначає наступне.

З огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги інвойс з мотивів його недопустимості у зв`язку з наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

Крім того, у інвойсі (договір) від 07.09.2019 року Б/Н міститься номер шасі автомобіля, пробіг та рік допуску, вартість автомобіля нетто,

У інвойсі (договорі) міститься інформація про оплату у розмірі 1800 євро та підпис уповноваженої особи.

На підставі викладеного, суд відхиляє дане заперечення відповідача.

Щодо тверджень відповідача про те, що відсутні платіжні документи про оплату вартості товару, то суд зазначає наступне.

У інвойсі (договорі) від 07.09.2019 року Б/Н міститься інформація про вартість авто нетто.

Вищевикладені обставини спростовують висновки митного органу щодо відсутності інформації, яка підтверджує ціну, що повинна бути сплачена, з огляду на інвойс (договір), в якому прямо вказано про оплату суми.

Таким чином, у митного органу були наявні достатніми відомості щодо ціни імпортованого товару для перевірки вірності заявленої митної вартості товару та розрахунку митної вартості товару за основним методом - ціною договору.

На підставі викладеного, суд відхиляє дане заперечення відповідача.

Щодо тверджень відповідача позивачем не надано документів на підтвердження витрат на транспортування товару, то суд зазначає наступне.

Позивачем до митного органу надано заяву від 18.10.2019 року, у якій визначено, що витрати на транспортування авто до України складають 300 євро.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

В Узагальнені практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 року, яке складеного Вищим адміністративним судом, зазначено, що факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України, є підставою для витребування додаткових документів.

Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

На підставі викладеного, судом відхиляється дане заперечення відповідача.

Факт неподання декларантом додаткових документів, витребуваних митницею у зв`язку із заявленням товару за нижчою ціною, ніж рівень цін за подібні (аналогічні) товари, що є в ЄАІС, не є достатньою підставою для відмови в оформленні товару за основним методом визначення митної вартості.

Враховуючи, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу, підстав для застосування другорядного методу для визнання митної вартості транспортного засобу у відповідача не було.

Крім того, як видно з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів UA110150/2019/200200/2 від 23.09.2019 року, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості імпортованого товару, що не дає підстави вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 3 статті 55 МК України.

В Узагальнені практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 року, яке складеного Вищим адміністративним судом, зазначено, що орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

На підставі викладеного, суд вважає оскаржуване рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат на оплату судового збору становить 768,40 грн., розмір витрат на підготовку справи до розгляду (ст. 138 КАС України) у вигляді перекладу інвойсу та декларації на українську мову становить 216,00 грн. згідно рахунку Дніпропетровської торгово-промислової палати № Д-973 від 02.12.2019 року та чеку від 02.12.2019 року.

Керуючись ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Дніпропетровської митниці ДФС (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 39421732) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA110150/2019/200200/2, прийняте 23.09.2019 року Дніпропетровською митницею ДФС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Дніпропетровської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 понесені судови витрати у розмірі 984,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 09 грудня 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 09.12.2019 року Помічник судді Згідно з оригіналом Помічник судді С.В. Златін Лісна А.М. Лісна А.М.