Рішення № 86193555, 09.12.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 грудня 2019 р. Справа № 120/3230/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач). У позовній заяві позивач просив:

- визнати протиправним дії відповідача щодо не виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.11.2017 включно;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.11.2017 включно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що наказом Голови Державної прикордонної служби України від 12.10.2017 № 1049-ос був звільнений в запас Збройних Сил України за пунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів у разі неможливості їх використання на службі) ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 01.11.2017 № 1116-ос його виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.

Ознайомлюючись із пенсійною справою позивач звернув увагу на довідку про види грошового забезпечення в якій відсутні відомості про виплату індексації з 01.01.2016 по день звільнення.

08.08.2019 позивач звернувся із запитом до Адміністрації Державної прикордонної служби України з метою надати інформацію щодо розміру нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день звільнення та розмір не нарахованої та не виплаченої індексації грошового забезпечення по день звільнення.

04.09.2019 листом № 11/2223 Державна прикордонна служба України повідомила позивача, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення не проводилась, у зв`язку з відсутністю фінансування, так як видатки на виплату індексації не були передбачені.

Обґрунтовуючи протиправність не нарахування та не виплати індексації позивач зазначив, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. На думку позивача, проведення індексації у зв`язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для усіх юридичних осіб - роботодавців не залежно від форми власності, а відсутність фінансування не є законною підставою для нездійснення спірних виплат.

Тому, вважаючи дії Адміністрації Державної прикордонної служби України протиправними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою від 15.08.2019 відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім, того відповідачеві встановлено 15 - денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

07.11.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідач у відзиві не заперечуючи факти не нарахування та не виплати позивачу спірної індексації грошового забезпечення, зазначив, що згідно із п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів на відповідний рік.

Водночас, відповідач пояснив, що кошти на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у бюджеті Адміністрацією Державної прикордонної служби України не передбачено, тому позивачу правомірно не було нараховано та виплачено індексації грошового забезпечення. Відтак відповідач вважає безпідставними заявлені позовні вимоги.

Ухвалою від 09.12.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Адміністрації Державної прикордонної служби України про розгляд справи № 120/3230/19-а у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 01.11.2017 «1116-ос підполковника ОСОБА_1, заступника начальника головного центру - начальника 1 відділу звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України на підставі наказу Голови Державної прикордонної служби України від 12.10.2017 № 1049-ос за пунктом «г» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) (а.с.16).

В серпні 2019 ОСОБА_1 звернувся із запитом до відповідача, в якому просив надати інформацію, про:

- розмір нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період часу з 01.01.2016 по день звільнення з військової служби із розбивкою помісячно та із зазначенням базового місяця;

- розмір не нарахованої та не виплаченої індексації грошового забезпечення по день звільнення з військової служби (за наявності такого), вказавши причини не проведення індексації (а.с.11).

На вказаний запит відповідач листом 04.09.2019 № 11/2223 повідомив, що індексація за період з 01.01.2016 по 01.11.2017 не нараховувалася та не виплачувалася.

Також зазначив, що відповідно до п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 виплата сум індексації здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а проведення індексації грошових доходів населення, у тому числі грошового забезпечення, здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. Протягом 2016-2019 років фондом грошового забезпечення Окремої комендатури охорони і забезпечення, затвердженого вищим розпорядником бюджетних коштів, видатки на виплату індексації грошового забезпечення не були передбачені.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю фінансування, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення не проводилась та не проводиться (а.с.12-13).

Отримавши інформацію про відмову у проведенні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період військової служби з 01.01.2016 до 01.11.2017, та дізнавшись про підстави такої відмови позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких мотивів.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон від 20.12.1991 № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з Преамбулою до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон від 03.07.1991 № 1282-XII) цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст. 1 Закону від 03.07.1991 № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону від 03.07.1991 № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 4 Закону від 03.07.1991 № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до ст. 6 Закону від 03.07.1991 № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Водночас в силу вимог ст. 18, 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Отже, індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Як видно з довідки Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України від 04.09.2019 № 11/2223 про розмір індексації ОСОБА_1 , індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 01.11.2017 не нараховувалась та не виплачувалася (а.с.12-13).

Правомірність своїх дій відповідач обґрунтовує тим, що протягом 2016 - 2019 років фондом грошового забезпечення Окремої комендатури охорони і забезпечення, затвердженого вищим розпорядником бюджетних коштів, видатки на виплату індексації грошового забезпечення не були передбачені.

Оцінюючи підстави не нарахування та невиплати індексації позивачу суд зазначає, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (справа "Кечко проти України", № 63134/00, рішення Європейського суду з прав людини від 07 листопада 2005 року).

У пункті 23 рішення в справі "Сук проти України" (№ 10972/05, від 10 червня 2011 року) Суд зазначив, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не може впливати на зміст та обсяг права позивача на нарахування індексації грошового забезпечення як і на можливість його реалізації.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18 від 07.08.2019 у справі № 825/694/17 та від 23.10.2019 у справі № 825/1832/17.

Отже, відсутність у відповідача належного фінансового забезпечення у спірний період, в тому числі для покриття витрат з індексації грошового забезпечення, не може впливати на наявність або відсутність у позивача права на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком роботодавця.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши аргументи відповідача на підтвердження правомірності своєї бездіяльності, суд доходить переконання про наявність підстав для задоволення адміністративного позову повністю. При цьому суд зазначає, що причиною порушення прав позивача на нарахування та виплату оспорюваної індексації стала протиправна бездіяльність відповідача (форма пасивної поведінки), а не дії, як помилково вважає позивач. Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити спірну індексацію грошового забезпечення.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі суд не вирішує.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.11.2017 включно.

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 01.11.2017 включно.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Відповідач: Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00034039)

Суддя Богоніс Михайло Богданович