Рішення № 86192924, 06.12.2019, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/951/19

Провадження № 2/715/447/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 року Глибоцький районний суд Чернiвецької областi

в складi: головуючого судді Цуренка В.А.

секретар судового засідання Оршевська С.М.

за участю представник позивача ОСОБА_1

представників відповідачів Гуцуляк С .Т., Бадалія С.О.

розглянувши у судовому засiданнi в смт. Глибока у залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області, Cторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області в особі Глибоцького ВП ГУНП в Чернівецькій області, Державної Казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернувся в суд з вказаною позовною заявою, вказавши в позові, що відповідно до обвинувального акту від 16.08.2017 року органами досудового слідства, ОСОБА_4 обвинувачувався в тому, що він 11.05.2017 року об 20-55 год., в ході проведення оперативної закупівлі, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 за заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 200 грн., незаконно збув покупцю ОСОБА_5 паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження, що згідно висновку експерта № 388-Х є канабісом 0,772 грам.

Крім цього, 02.08.2017 року об 20-30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку по АДРЕСА_1 , за грошові кошти у сумі 150 грн. повторно продав покупцю ОСОБА_5 поліетиленовий пакет в якому знаходилася речовина рослинного походження, що згідно висновку експерта № 693-Х від 03.08.2017 року є канабісом вагою 2,5477 грамів.

Таким чином, слідчим СВ Глибоцького ВП Сторожинецькго ВП ГУНП в Чернівецькій області Волошенюк Ю.В. за погодженням з прокурором заступником керівника Сторожинецької місцевої прокуратури у кримінальному провадженні від 11.05.2017 року № 12017260080000228 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Тим самим орган досудового розслідування дійшов висновку, що ОСОБА_4 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 с.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, а також незаконний збут наркотичного засобу, вчинений повторно.

Постановою Верховного Суду від 20.11.2018 року вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12.02.2018 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 24.04.2018 року залишено без змін, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Позивач ОСОБА_4 перебував під слідством і судом з 02.08.2017 року (дата його затримання по підозрі у вчиненні кримінального правопорушення) по 20.11.2018 року (дата завершення судового розгляду), тобто 15 місяці 18 днів. У зв`язку із чим, йому було завдана моральна шкода.

Просить суд, ухвалити рішення, яким стягнути з Державного бюджету України через Державну Казначейську службу України на користь ОСОБА_4 - 250000 гривень відшкодування моральної шкоди, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

07 червня 2019 року до Глибоцького районного суду Чернівецької області надійшов відзив від керівника Сторожинецької місцевої прокуратури, в якому він зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надані обґрунтовані докази понесення ним моральної шкоди, також посилався на те, що відшкодування шкоди в сумі 250 000,00 грн. не відповідає вимогам розумності, справедливості та завдає необґрунтованих збитків державі. Окрім того вказав, що Сторожинецька місцева прокуратура є не належним відповідачем по вказаній справі, оскільки безспірне списання коштів з Державного бюджету на підставі рішення суду здійснює Державна казначейська служба України. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позову.

02 вересня 2019 року до Глибоцького районного суду Чернівецької області надійшов відзив від представника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області в якому він зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів щодо впливу кримінального провадження хоча б на один з його життєвих критеріїв. Окрім того, зазначив, що вказана сума матеріальної шкоди, в чотири рази перевищує рекомендовану суму, яка визначається чинним законодавством. Тому просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримала в повному обсязі, в своїх поясненнях підтвердила обставини, що викладені в позовні заяві і просила суд позов задовольнити.

Представник Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області Гуцуляк С.Т. в судовому засіданні посилалася на не обґрунтованість позовних вимог, просила суд відмовити у задоволенні позову.

Представник Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області Бадалій С.О. в судовому засіданні посилався на не обґрунтованість позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача Cторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області в особі Глибоцького ВП ГУНП в Чернівецькій області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, жодних клопотань до суду не направляв.

Представник відповідача Державної Казначейської служби України в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, жодних клопотань до суду не направляв.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослiдивши матерiали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, визначив наступні правові норми, що їх регулюють та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до обвинувального акту від 16.08.2017 року органами досудового слідства, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 11.05.2017 року об 20-55 год., в ході проведення оперативної закупівлі, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 за заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 200 грн., незаконно збув покупцю ОСОБА_5 паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження, що згідно висновку експерта № 388-Х є канабісом 0,772 грам. Крім цього, 02.08.2017 року об 20-30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку по АДРЕСА_1 , за грошові кошти у сумі 150 грн. повторно продав покупцю ОСОБА_5 поліетиленовий пакет в якому знаходилася речовина рослинного походження, що згідно висновку експерта № 693-Х від 03.08.2017 року є канабісом вагою 2,5477 грамів.

Таким чином, слідчим СВ Глибоцького ВП Сторожинецькго ВП ГУНП в Чернівецькій області Волошенюком Ю.В. за погодженням з прокурором заступником керівника Сторожинецької місцевої прокуратури у кримінальному провадженні від 11.05.2017 року № 12017260080000228 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України . Тим самим орган досудового розслідування дійшов висновку, що ОСОБА_4 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 с.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, а також незаконний збут наркотичного засобу, вчинений повторно.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.08.2017 року, об 20-35 год. 02.08.2017 року гр. України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . був затриманий в порядку ст.208 КПК України, заступником начальника СВ Глибоцького ВП СВП ГУНП в Чернівецькій області ст. лейтенантом поліції Волощенюком Ю.В.

Ухвалою слідчого судді Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04.08.2017 року за наслідками розгляду клопотання слідчого заступника начальника СВ Глибоцького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області погодженого першим заступником керівника Сторожинецької місцевої прокуратури про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, було застосовано щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 20-35 год. 01.09.2017 року. Застосовано альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 70 000 грн. та відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України покладено відповідні обов`язки.

Відповідно до листа № 480/123/58/01-2018 від 06.12.2018 року Ізолятора тимчасово тримання № 1 (м. Чернівці) ГУНП в Чернівецькій області, гр. ОСОБА_4 в період часу з 01:30 год. 03.08.2017 року по 11:30 год. 04.08.2017 року на підставі протоколу затримання по підозрі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Згідно листа № 333/4-6384 від 07.12.2018 року Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор», гр. ОСОБА_4 утримувався в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» з 04.08.2017 року по 08.08.2017 року на підставі ухвали слідчого судді від 04.08.2017 року. 08.08.2017 року гр. ОСОБА_4 був звільнений з-під варти на підставі внесення застави.

Вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12.02.2018 року визнано невинуватим та виправдано ОСОБА_4 у зв`язку із відсутністю в його діянні складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України. Обвинувачення ОСОБА_4 не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні належними та допустимими доказами по справі, а тому суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про відсутність в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 24.04.2018 року вирок суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Апеляційний суд прийшов до висновку, що докази, надані стороною обвинувачення, жодним чином не доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому діянь, а навпаки, викладені в них відомості свідчать про наявність об`єктивних сумнівів щодо доведеності скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК України, і не дають можливості суду зробити беззаперечний і однозначний висновок про його скоєння, оскільки прямих доказів, які б вказували на вчинення цією особою саме даного кримінального правопорушення не має та здобути їх в даний час не можливо і його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення ґрунтується лише на припущеннях та неналежних доказах.

Постановою Верховного Суду від 20.11.2018 року вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12.02.2018 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 24.04.2018 року залишено без змін, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення. Верховний Суд прийшов до висновку, що у викладеному в обвинувальному акті формулюванні обвинувачення ОСОБА_4 , органами досудового розслідування не було встановлено суб`єктивної та об`єктивної сторони інкримінованих останньому злочинів, зокрема, жодним з наданих стороною обвинувачення доказів, не було підтверджено факту незаконного придбання, зберігання, а також незаконного збуту наркотичного засобу, вчиненого повторно ОСОБА_4 а також прямого умислу на це, як цього вимагає диспозиції ч.2 ст.307 КК України, суд дійшов правильного висновку про недоведеність вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_4 .

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст.ст.1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст.1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч.1 ст.1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування ч.1 ст.1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст.1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року № 6-440цс16.

Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема: незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу. Частиною 2 цієї статті також передбачено, що у випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, зокрема виникає у випадках, зокрема, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що умовою застосування судом цивільно-правової відповідальності є встановлення факту неправомірності рішення, дії чи бездіяльності службової або посадової особи зазначених органів, а також стосовно випадку, про який зазначено позивачем.

Таким чином, позивач ОСОБА_4 перебував під слідством і судом з 02.08.2017 року (дата його затримання по підозрі у вчиненні кримінального правопорушення) по 20.11.2018 року (дата завершення судового розгляду), тобто 15 місяці 18 днів.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ч.1 ст.3 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України).

Частиною другою статті 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких належать й інші способи відшкодування шкоди.

Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Положеннями частин першої, другої, сьомої статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Таким спеціальним нормативно-правовим актом є Закон України від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

В результаті незаконних дій органів досудового розслідування (незаконного затримання та тримання під вартою, притягнення як обвинуваченого), позивачу ОСОБА_4 було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась у моральних та фізичних стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв`язків, певній невизначеності щодо майбутнього. Переживання супроводжувалися необхідністю виправдовуватись та доводити свою невинність в інкримінованих діяннях, а також приниженням, сорому, втрати можливості самореалізації. Це створювало негативну психологічну обстановку відносно, сприяло упередженому ставленню до нього. Позивач змушений був докладати додаткових зусиль для підтвердження та доведеності своєї невинуватості. При цьому перебування позивача під слідством і судом, безумовно негативно вплинуло на його почуття та душевний стан і завдало йому душевних страждань, а інші слідчі дії безумовно також завдали йому моральних страждань, погіршились його стосунки з оточуючими людьми.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». «Відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1,3, 4 і 5статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.»

Відповідно до ст.13 Закону: питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті 12. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Відповідно правового висновку який викладеного в Постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-2203цс15, межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування.

Як встановлено судом позивач ОСОБА_4 перебував під слідством і судом з 02.08.2017 року (дата його затримання по підозрі у вчиненні кримінального правопорушення) по 20.11.2018 року (дата завершення судового розгляду), тобто 15 місяці 18 днів.

Відповідно до ст.8 Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIIІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено мінімальну заробітну плату на рівні 4 173,00 грн.

Отже, відповідно до ч.3 ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», мінімальний розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_4 за час незаконного перебування під слідством та судом (15 місяців 18 днів) буде становити 65098,80 грн. ((15*4173) + (4173*18:30)= 62595 + 2503,80 = 65098,80), виходячи з розміру одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Однак, визначення розміру відшкодування залежить також від таких чинників, як характер і обсяг страждань яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі та з урахуванням інших обставин.

Так, суд приймає доводи позивача, щодо наявності моральної шкоди з огляду на те, що він 15 місяців та 18 дні перебував під слідством та судом, з яких з 02.08.2017 року по 08.08.2017 року перебував під вартою, зазнавав душевних страждань.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує вказані обставини, які свідчать про заподіяння позивачу душевних страждань, вимоги розумності, виваженості, співмірності і справедливості, характер порушення, глибину фізичних та душевних страждань, порушення нормальних життєвих зв`язків та позбавлення волі позивача протягом нетривалого часу, майновий стан позивача його характеристику за місцем проживання, можливість погіршення його стосунків з оточуючими людьми, наявність впливу на його авторитет тієї обставини, що на той час він був засудження до покарання із іспитовим терміном, що він раніше неодноразово притягувався за вчинення адміністративних правопорушень.

Тому суд вважає, що сума в 70 000,00 грн. буде сприяти відновленню емоційного стану позивача, в тому числі відповідатиме засадам розумності, виваженості, співмірності (пропорційності) і справедливості.

Відповідно до п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №460/2011. Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

П.35 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» передбачає, що казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): 1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.

На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 23, 76-81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р I Ш И В:

Позовнi вимоги ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Стягнути з Державної казначейської служби України (м. Київ вул. Бастіонна,6 ЄДРПОУ 37567646) шляхом зобов`язання списати у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури і суду на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Глибоцьким ВР УМВС України, мешканця АДРЕСА_2 , моральну шкоду завдану незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури в розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) гривень, 00 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.

Повний текст судового рішення виготовлено 09 грудня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

СУДДЯ: